Постанова № 14424172, 02.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2011 року Справа № 2а-1169/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Смішливій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» до Національної Комісії регулювання електроенергетики України, третя особа Свердловський міськрайцентр зайнятості про визнання незаконною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» до Національної Комісії регулювання електроенергетики України, третя особа Свердловський міськрайцентр зайнятості про визнання незаконною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач послався на наступне. Між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Луганській області та приватним підприємством «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34767872 у серпні 2008 року було укладено договір оренди нежитлового вбудованого приміщення розміщеного за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Жилова, 2 в одноповерховій адміністративній (інв. № 10310003), що перебуває на балансі Свердловського міськрайцентру зайнятості. До 12.10.2010 до зазначеного приміщення енергопостачання здійснювало ТОВ «Луганське енергетичне обєднання». 12.10.2010 енергопостачальною компанією ТОВ «ЛЕО» без попередження було знеструмлені приміщення будинку № 2 по вул. Жилова м. Свердловська. В подальшому Свердловським міськрайцентром зайнятості, як балансоутримувачем до Свердловського РЕМ ТОВ «ЛЕО» було подано звернення з приводу укладення додаткової угоди до договору про енергопостачання до будівлі за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Жилова, 2. Користуючись монопольним становищем на ринку Луганської області, зі слів директора Свердловського міськрайцентру зайнятості Керусова В.О., посадові особи ТОВ «ЛЕО» безпідставно відмовляють в укладенні додаткової угоди про постачання електричної енергії за адресою Луганська область, м. Свердловськ, вул. Жилова, 2 та безпідставно вимагають розроблення технічних умов на будівлю яка до 12.10.2010 була підключена до електричної мережі без будь яких додаткових умов. На думку позивача, такі дії посадових осіб ТОВ “ЛЕО” повязані з тим, що позивач є майже єдиним підприємством у м. Свердловську, яке успішно представляє інтереси громадян та юридичних осіб Луганської області, і дії ТОВ “ЛЕО” щодо перешкоджання поновленню енергопостачання за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Жилова, 2, носять свідомий характер та направлені на перешкоджання позивачеві здійснювати свою діяльність.

З приводу наведених порушень позивач звернувся до Національної Комісії регулювання електроенергетики України з відповідною скаргою у якій просив провести перевірку дотримання ТОВ “ЛЕО” вимог чинного законодавства, умов ліцензійною діяльністю та вирішити питання про накладення на ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» фінансових санкцій за порушення фінансових санкцій за порушення ліцензійних умов та зловживання монопольним становищем, за результатами перевірки звернення позивача, листом від 24.01.2011 за № 479/11/17-11 було повідомлено, що у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України спори з приводу укладення договорів вирішується у судовому порядку. На думку позивача такий висновок відповідача вказує на його бездіяльність та небажання виконувати покладені на нього обовязки. В обґрунтування порушень умов ліцензійної діяльності з боку ТОВ «ЛЕО» позивачем зазначалося, що ТОВ «ЛЕО» свідомо вимагає для укладення договору про енергопостачання перелік документів, які необхідно в разі підключення енергопостачання до споруди чи будівлі вперше. Енергопостачання до будівлі у якому позивач орендує приміщення здійснювалося ТОВ «ЛЕО» до 12.10.2010. Схема підключення з часу відключення не змінювалася, до теперішнього часу знаходиться у незмінному стані та опломбована номерними пломбами ТОВ «ЛЕО». Всі необхідні, у відповідності до чинних ПКЕЕ, документи для укладення договору, позивачем було надано, але останнє на думку позивача зловживаючи своїм монопольним становищем на ринку Луганської області свідомо перешкоджає отриманню позивачем електричної енергії. Тобто, енергопостачальник по надуманим підставам завищує перелік необхідних для укладення додаткової угоди документів та на підставі ненадання документів, які не потрібні, відмовляє у укладанні додаткової угоди, що по суті є перешкоджанням праву на отримання електричної енергії, а відповідач навіть не перевіряє інформацію щодо порушень умов ліцензійної діяльності та зловживання монопольним становищем. ТОВ “ЛЕО”, використовуючи своє монопольне становище на ринку Луганської області, фактично відмовило в укладенні договору позивачеві та третій особі, висунувши для укладення договору умови, не передбачені чинним законодавством. Крім того, мало місце порушення умов ліцензійної діяльності та використання монопольного становища з боку ТОВ “ЛЕО”, відповідач не усунув цих порушень шляхом надання відповідних приписів та накладення штрафних санкцій допустивши незаконну бездіяльність.

На підставі викладеного, позивач просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність Національної Комісії регулювання електроенергетики України щодо не проведення перевірки звернення приватного підприємства «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» та прийняття заходів для усунення порушень вимог чинного законодавства та ліцензійних умов здійснення діяльності з боку ТОВ “Луганське енергетичне обєднання”, яке виразилося у безпідставній відмові в укладенні договору з Свердловським міськрайцентром зайнятості та позивачем;

2) зобовязати Національної Комісії регулювання електроенергетики України провести перевірку звернення позивача та внести припис на адресу ТОВ “Луганське енергетичне обєднання” про усунення порушень чинного законодавства та умов ліцензійної діяльності, яке виразилося у безпідставній відмові в укладенні договору з Свердловським міськрайцентром зайнятості та позивачем.

У судове засідання представник позивача не зявився, був повідомлений належним чином, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

28.02.2011 відповідач надав до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що у звязку із надходженням на адресу НКРЕ звернення ПП «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» від 27.11.2010 б/н щодо укладення договору про постачання електричної енергії з ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» з метою енергозабезпечення орендованих позивачем електроустановок за адресою: м. Свердловськ, вул. Жилова, 2, комісією в межах наданих повноважень з посиланням на відповідні пункти Правил листом від 24.01.2011 № 479/11/17-11 були надані розяснення по суті порушених у зверненні питань. У звязку з тим, що ПП «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» не було надано до звернення копії договору про оренду нежитлового приміщення, а також не було надано відповідної інформації щодо умов договору оренди в частині електрозабезпечення орендованих електроустановок, НКРЕ з урахуванням вимог пункту 1.11 Правил були надані розяснення щодо специфіки постачання електричної енергії орендованих електроустановок. Крім того, листом НКРЕ від 24.01.2011 № 479/11/17-11 позивачу були надані розяснення щодо того, які документи згідно з пунктом 5.4 Правил мають надаватися орендарем постачальнику електричної енергії за умови передбачення в договорі оренди положень щодо передачі повноважень орендодавцем орендарю щодо врегулювання договірних відносин з енергопостачальником. Враховуючи вищевикладене, НКРЕ в межах наданих повноважень з посиланням на відповідні пункти Правил були надані вичерпні розяснення позивачу щодо енергозабезпечення орендованих електроустановок, а тому твердження позивача про бездіяльність НКРЕ за умови надання Комісією розяснень по суті порушених у зверненні позивача є безпідставним та необґрунтованим. Комісією в листі від 24.11.2011 № 479/11/17-11, надісланому на адресу позивача, додатково зазначалося про те, що згідно з положенням статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, у т. ч. договору про постачання електричної енергії, розглядаються судом. Проаналізувавши звернення позивача НКРЕ дійшла висновку, що спірні питання, порушені позивачем, в першу чергу повязані із відсутністю договірних відносин із енергопостачальником щодо електрозабезпечення орендованих електроустановок, а тому НКРЕ не вбачала підстав для проведення позапланового заходу контрою господарської діяльності ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, оскільки за умови відсутності договірних відносин енергопостачальник не мав жодних зобовязань щодо забезпечення електроустановок ПП «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» електричною енергією. Разом з тим, Комісією в межах наданих повноважень з урахуванням положень статей 9 та 32 Закону України «Про інформацію» листом від 24.01.2011 № 479/11/17-11 були надані заявникові відповідні розяснення електрозабезпечення орендованих ним електроустановок залежно від умов укладеного договору оренди. У звязку з чим, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Суд, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 3 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213/95 (у редакції Указу Президента України від 21.04.1998 №335/98) (далі - Положення про НКРЕ), одними з основних завдань Комісії є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; контроль за додержанням ліцензіатами умов здійснення ліцензованої діяльності; захист прав споживачів електричної енергії. Згідно пункту 4 вказаного Положення на Відповідача покладений обовязок захисту в межах своїх повноважень інтересів споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій.

Пунктом 1.14 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (зі змінами) (далі - Правила), регулюються відносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) і дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), встановлено, що спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом.

Судом встановлено, що позивач приватне підприємство “Правозахист Соловйов, Шамшурін, Малтиз” зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 29.12.2006 виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області, № запису 1391102 0000 000938, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 628432 (а.с.8).

27 листопада 2010 року ПП “Правозахист Соловйов, Шамшурін, Малтиз” звернувся до Голови Національної комісії регулювання електроенергетики зі зверненням щодо порядку укладення договорів про постачання електричної енергії з ТОВ «Луганське Енергетичне Об'єднання» з метою енергозабезпечення орендованих ПП «Правозахист» електроустановок за адресою: м.Свердловськ, вул. Жилова, 2.

Однак з позовною заявою позивач надав суду лист без дати та номеру, без підтвердження того, що саме цей лист про проведення перевірки був направлений до Відповідача (а.с.6).

В судовому засіданні було встановлено, що Відповідач листом № 479\11\17-11 від 24.01.2011 в межах наданих повноважень надав роз'яснення по суті порушених у зверненні до нього питань (а.с.5).

У вказаному листі Відповідач зазначив, що згідно з положеннями статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, у т.ч. договору про постачання електричної енергії, розглядаються судом. До компетенції НКРЕ, як державного органу, який зобов'язаний діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, не належать питання вирішення спорів, пов'язаних із укладенням договору про постачання електричної енергії, Комісією в своїх роз'ясненнях, наданих у зв'язку із зверненням ПП «Правозахист», були зроблені відповідні посилання на Господарський кодекс України в частині вирішення переддоговірних спорів щодо укладення договору про постачання електричної енергії в судовому порядку.

Посилання позивача на те, що мала місце незаконна бездіяльність відповідача щодо не проведення перевірки звернення Позивача та прийняття заходів для усунення порушень вимог чинного законодавства та ліцензійних умов здійснення діяльності з боку ТОВ «ЛЄО», яке виразилось у безпідставній відмові в укладенні договору, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про електроенергетику”, державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Відповідно до ч.1,2 ст.13 Закону, діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Відповідно до пунктів 8,10 ч.1 ст.12 Закону, основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України є, зокрема, видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії; контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.12 Закону, Національна комісія регулювання електроенергетики відповідно до покладених на неї завдань розглядає справи про порушення умов ліцензій і за результатами розгляду приймає рішення в межах своєї компетенції.

Відповідно до ч. 6 ст.24 Закону, енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. У разі надання обґрунтованої відмови енергопостачальник зобов'язаний повідомити про це органу ліцензування (ліцензіару). Якщо для створення можливості електропостачання необхідно будівництво (реконструкція) мереж (об'єктів), які повинні бути невід'ємною частиною вже існуючих, будівництво може провадитися згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об'єктів з подальшою їх передачею на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво (реконструкцію) у розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.11 ст.24 Закону, у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: застереження; штраф; призначення тимчасового керуючого (адміністрації); зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що контроль за дотриманням ліцензійних умов енергопостачальними організаціями (в даному випадку ТОВ “ЛЕО”) входить до компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України, однак в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що до Відповідача надходило звернення від 27.11.2010 року щодо укладення договору про постачання електричної енергії. На вказане звернення була направлена відповідь від 24.01.2011 № 479\11\17-11 (а.с.5), в якому було зазначено порядок укладання договору.

Суд критично оцінює лист який долучався позивачем до матеріалів адміністративного позову (а.с.6), а саме лист Позивача до Міністру палива та енергетики України, так як немає ані номеру вихідного ані дати у вказаного листа, крім того Позивачем не надано доказів відправки саме цього листа на адресу Відповідача. Суд вважає, що цей доказ є не належним та не допустимим.

Щодо вимог про зобовязання відповідача внести припис на адресу ТОВ “ЛЕО” про усунення порушень чинного законодавства та умов ліцензійної діяльності, яке виразилося у безпідставній відмові в укладенні договору з Свердловським міськрайцентром зайнятості та ПП “Правозахист”, суд приходить до наступного.

Згідно ч.13 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: застереження; штраф; призначення тимчасового керуючого (адміністрації); зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1312 затверджено Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, яке визначає порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

Згідно з пункту 7 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1312, рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами НКРЕ.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про електроенергетику”, державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Слід зазначити, що правові та організаційні засади проведення перевірок шляхом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно статті 5 зазначеного Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Тобто виходячи із аналізу вищезазначених норм Відповідач має право застосовувати у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків санкції передбачені зазначеною нормою. Тобто права Відповідача не передбачають внесення припису на адресу ТОВ «ЛЄО».

Крім того, судом було встановлено, що Позивач в мотивувальної частині позовної заяви зазначає, що він звертався до Відповідача зі скаргою та просив провести перевірки та вирішати питання про накладення штрафних санкцій за порушення ліцензійних умов та зловживання монопольним становищем. А в позовних вимогах зазначає про зобовязання Відповідача внести припис на адресу ТОВ «ЛЄО». В судовому засіданні не було можливості уточнити позовні вимоги так як позивач не зявився в судове засіданні та просив провести його за його відсутністю.

Відповідно до ч.1 ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Позивача до матеріалів справи було долучено розяснення Національної комісії регулювання електроенергетики України від 24.01.2011 № 479/11/17-11 на звернення позивача від 27.11.2010, що відносини сторін щодо орендованого майна, у тому числі розрахунки за спожиту електричну енергію, мають регулюватись договором оренди. Положеннями статті 188 ГКУ визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (а.с.5).

Таким чином, до компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України не відноситься право або обовязок щодо спонукання субєктів господарювання до укладення договорів, відповідач має право здійснити нагляд лише за відповідністю укладених договорів вимогам нормативних документів щодо користування енергією та приєднання до мереж, відповідач не має права виносити приписи субєктам господарювання з зазначених питань.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 02 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 березня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Правозахист, Соловйов, Шамшурін, Малтиз» до Національної Комісії регулювання електроенергетики України, третя особа Свердловський міськрайцентр зайнятості про визнання незаконною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09 березня 2011 року.

Суддя К.Ю. Широка