Постанова № 14424157, 21.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2011 року Справа № 2а-1766/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Жиленку Д.В.

за участю:

представника позивача Анохіної Г.О.,

представник відповідача Бевз О.В.,

адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2011 року Державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у сумі 347271,83 грн., в обґрунтування якого зазначив, що Луганський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук зареєстрований у якості юридичної особи Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області, свідоцтво №479201 та внесено до ЄДРПОУ. Позивач перебуває на обліку в ДПІ в Словяносербському районі Луганської області з 31.07.1996 за №26. Станом на 01.01.2011 за позивачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 347271,83 грн.

Тому позивач просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків відповідача податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 347271,83 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив встановити порядок виконання постанови шляхом розстрочення сплати податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 347271,83 грн. згідно наданого графіка, а саме: з березня 2011 року по січень 2016 року по 5790 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 5661,83 грн., у звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Луганський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи Словяносербською районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.5) та взято на податковий облік Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області в якості платника податків з 31.07.1996 за №26 (а.с.7).

Згідно акту про результати звірки та контролю за повнотою і своєчасністю перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб Луганським інститутом агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 № 1291/17 від 22.02.2011, в ході її проведення встановлено, що станом на 01.01.2011 в порушення п. 17.2 ст. 17 абзацу б) п. 19.2 ст.19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідачем не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів у загальній сумі 347271,83 грн. (а.с11-13).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 347271,83 грн. не сплатив, у судовому засіданні повністю визнав адміністративний позов, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 347271,83 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають нормам Податкового кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача.

Як вбачається з довідки Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук №161 від 21.03.2011, станом на 01.03.2011 підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі. Зборгованість перед УПФУ в Словяносербському районі Луганської області складає 737386,10 грн., з податку з доходу фізичних осіб складає 347271,83 грн. Одноразове погашення усіх видів заборгованості призведе до банкротства підприємства.

З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 347271,83 грн., шляхом сплати податкового боргу рівними частинами з березня 2011 року по січень 2016 року - по 5790,00 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 5661,83 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук (код ЄДРПОУ 00729327) відкритих в ЛОДАТ «Райфайзенбанк Аваль» м. Луганськ МФО 304007 № рахунку 260053208; ГУДКУ у Луганській області м. Луганськ МФО 804013 № рахунків: 280131000060; 280503000060, 280504000060, 3521501400125, 31250273210191, 31251272210191, 31259274210191, 35210008000125, 35218011000125, 35219009000125, 35219010000125, 35225015000125, 37112914900125, 37119240251284 по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 347271,83 грн. (триста сорок сім тисяч двісті сімдесят одна гривня вісімдесят три копійки) на розрахунковий рахунок № 33213800700309 код казначейства 24046691 одержувач УДК в Слов'яносербському районі МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області.

Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення про стягнення з Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук податкового боргу у сумі 347271,83 грн. строком на пять років зі сплатою кожного місяця починаючи з березня 2011 року по січень 2016 року по 5790 грн. щомісячно, у лютому 2016 року 5661,83 грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Словяносербському районі Луганської області внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Луганського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 25 березня 2011 року.

СуддяС.В. Борзаниця