Постанова № 14423962, 08.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Справа № 2а-10481/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Татаринова Д.В. при секретарі Сокол О.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізв'язок», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

за участі представників сторін:

від позивача: Маковський М.В. (довіреність б/н від 01.11.2009 року);

Мишляєва І.В. (паспорт НОМЕР_1 від 22.06.1999 року);

від відповідача: Благодір Р.В. (довіреність № 351/10-014 від 10.01.2011 року);

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобізв'язок» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 000077230-5/0/9200 від 30 квітня 2010 року, № 0000772305/1/19632 від 16 липня 2010 року та № 0001562305/2/24993 від 22 вересня 2010 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Зокрема вказали, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення - рішення №0000772305 від 30 квітня 2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 188337, 00 грн. та штрафні санкції на суму 94168, 50 грн., прийняте за результатами перевірки ТОВ «Мобізв'язок», якою встановлено порушення п. 1.6 ст. 1, п.4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1, п.7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 157791, грн.

Представники позивача не погоджуються з вказаним податковим повідомленням рішенням, вважають його протиправним та таким, що підлягаю скасуванню.

В обґрунтування зазначають, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, про заниження підприємством податкових зобовязань за жовтень - грудень 2009 року, не відповідають дійсності, оскільки 02 квітня 2010 року ДПІ не були прийняті уточнюючі звіти, які спростовують дані вказані у акті перевірки.

Просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просять відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін,судом встановлено наступне.

Відповідно до направлень ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 01 березня 2010 року № 174 та від 29 березня 2010 року № 234 , на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, працівниками ДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Мобізв'язок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої був складений акт №64/23-508/34063152 від 19 квітня 2010 року.

Перевіркою встановлені порушення п. 1.6 ст. 1, п.4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1, п.7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 188337, 00 грн., у тому числі по періодам: липень 2009 року на суму 10336, 00 грн.; серпень 2009 року на суму 20210, 00 року; жовтень 2009 року на суму 62614, 00 грн.; листопад 2009 року на суму 45427, 00 грн.; грудень 2009 року на суму 49750, 00 грн.

На підставі виявлених порушень ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було винесено податкове повідомлення рішення №0000772305 від 30 квітня 2010 року, яким позивачу донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 282505, 50 грн., у тому числі за основний платіж 188337, 00 грн. та штрафні санкції 94168, 50 грн.

Підприємство не погодилось з зазначеним рішенням, та оскаржило його в адміністративному порядку до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, але скарга підприємства залишена без задоволення та винесено податкове повідомлення рішення № 0000772305/1 від 16 липня 2010 року.

Вищезазначене рішення ТОВ «Мобізв'язок» оскаржило до Державної податкової адміністрацій у Запорізькій області.

Рішенням Державної податкової адміністрацій у Запорізькій області від 16 вересня 2010 року № 4163/10/25-020 скаргу ТОВ «Мобізв'язок» частково задоволено та прийнято податкове повідомлення рішення від 22 вересня 2010 року № 0001562305/2, яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 236686, 50 грн., у тому числі за основний платіж 188337, 00 грн. та штрафні санкції 94168, 50 грн.

За результатами розгляду повторної скарги до ДПА України, скарга ТОВ «Мобізв'язок» залишена без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом з вимогою про їх скасування.

Розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України від «Про державну податкову службу в Україні».

Як свідчать матеріали справи, за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мобізв'язок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року встановлено порушення відповідачем п. 1.6 ст. 1, п.4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1, п.7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 157791, 00 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2009 року на суму 62614, 00 грн.; листопад 2009 року на суму 45427, 00 грн.; грудень 2009 року на суму 49750, 00 грн.

Вказані порушення виникли в результаті наданих ТОВ «Мобізв'язок» до перевірки реєстрів виданих податкових накладних, завірених копій податкових накладних, банківських документів, відповідно до яких встановлено, що підприємством до складу податкових зобовязань не віднесено суми ПДВ зазначені у податкових накладних виписаних покупцям..

За приписами п.1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168/97-ВР ) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону №168/97-ВР база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг), визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

В п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності ст.1 Закону України № 996 від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Активи це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

З огляду на викладене, суд вважає висновки перевірки обґрунтованими та відповідно донарахування ТОВ «Мобізв'язок» податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 157791,00 грн. такими, що здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України. А, відтак, суд вважає обґрунтованими і штрафні санкції нараховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Твердження представника позивача на неприйняття податковим органом уточнюючих звітів, у звязку з чим дані у звітах не відповідають фактичним даним по підсумкам господарської діяльності з жовтня по грудень 2009 року, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з уточнюючими розрахунками 02 квітня 2010 року за жовтень-грудень 2009 року, тобто вже під час проведення перевірки та уточнював показники періодів, за які здійснювалась перевірка.

З урахування викладеного, суд вважає, що оскільки платник податків виявив заниження суми податкового зобов'язання вже підчас перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі, а тому він не міг скористатися правилами та гарантіями, встановленими пунктом 17.2 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, податковим органом доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 18 березня 2011 року.

Суддя(підпис) Д.В. Татаринов