Постанова № 14423873, 28.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1367/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Тельманівському районі

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мирне

про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 223608,35 грн., в тому числі штрафної санкції 74 679,35 грн. та пені 521,43 грн., з податку з доходів фізичних осіб в сумі 64462,17 грн., в тому числі штрафної санкції 108,75 грн. та пені 14,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кємєлєва І.Е. за дов. від 25 березня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 25 серпня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 223608,35 грн., в тому числі штрафної санкції 74 679,35 грн. та пені 521,43 грн., з податку з доходів фізичних осіб в сумі 64462,17 грн., в тому числі штрафної санкції 108,75 грн. та пені 14,50 грн.

Позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з податку на додану вартість в сумі 205251,37 грн., у т.ч. штрафні санкції 68978,75 грн. та пеня 239,23 грн., з податку з доходів фізичних осіб у сумі 64462,17 грн., у т.ч. штрафна санкція 108,75 грн. та пеня 14,50 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509- ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, Податкового кодексу України.

Зазначає, що податкова заборгованість у відповідача виникла на підставі податкових повідомлень-рішень та податкових декларацій. Податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку, але у задоволенні позовних йому відмовлено, рішення суду набрали законної сили. В результаті несплати узгоджених податкових зобовязань відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 205251,37 грн. та з податку з доходів фізичних осіб в сумі 64462,17 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець Тельманівською райдержадміністрацією Донецької області 22.04.2002р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (арк. справи 8), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Тельманівському районі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III (далі Закон № 2181)податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: № 9002225206 від 18.06.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 95,00 грн., № 8323 від 20.10.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 200,00 грн., № 9005201937 від 18.11.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 500,00 грн., № 9005813885 від 20.12.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 500,00 грн. (арк. справи 29 36).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно із п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 цього Закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі була проведена документальна планова перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) відповідача, за результатами якої було складено акт № 44/17-0152-1/204341676 від 29.03.2006р. (арк. справи 17 20).

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 31.03.2006р. № 0001081740/0, яким позивачу нарахована сума податку на додану вартість 146657,13 грн., у т.ч. основний платіж 97771,42 грн. та штрафні (фінансові) санкції 48885,71 грн. (арк. справи 21).

За результатами оскарження цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги відповідача було залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2006р. № 0001081740/1, від 31.07.2006р. № 0001081740/2, від 06.10.2006р. № 0001081740/3.

Податкові повідомлення-рішення від 31.03.2006р. № 0001084740/0, від 25.05.2006р. № 0001084740/1, від 31.07.2006р. № 0001084740/2 та від 06.10.2006р. № 0001084740/3 були оскаржені відповідачем у судовому порядку. Постановою Господарського суду Донецької області від 26.07.2007р. по справі 26/88а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007р. по справі 22-а-2815/07 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2010р. зазначені судові рішення першої та другої інстанцій залишені без змін (арк. справи 66 74, 37 39).

Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі була проведена документальна невиїзна перевірка, повязана із нарахуванням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів відповідача при взаєморозрахунках із ПП «УкрТех», за результатами якої було складено акт № 70/17-0112-1/204341676 від 27.04.2006р. (арк. справи 22, 23).

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 28.04.2006р. № 0001371740/0, яким позивачу нараховано суму податку на додану вартість 60306,05 грн., у т.ч. основний платіж 40204,03 грн. та штрафні (фінансові) санкції 20102,02. (арк. справи 24).

За результатами оскарження цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги відповідача було залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.06.2006р. № 0001371740/1, від 04.08.2006р. № 0001371740/2, від 13.10.2006р. № 0001371740/3.

Податкові повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0001371740/0, від 13.06.2006р. № 0001371740/1, від 04.08.2006р. № 0001371740/2, від 13.10.2006р. № 0001371740/3 були оскаржені відповідачем у судовому порядку. Постановою Господарського суду Донецької області від 26.03.2007р. по справі 31/402а позовні вимоги були задоволені (арк. справи 59 61). Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2007р. по справі 22-а-839/07 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк. справи 62 65). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2010р. постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін (арк. справи 40).

Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі була проведена невиїзна документальна перевірка, повязана з питань правових відносин з ПП «Геліос», за результатами якої було складено акт № 100/17-012-2/2043416476 від 02.02.2010р. (арк. справи 25 27).

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 04.02.2010р. № 0002201700/0, яким позивачу нараховано суму податку на додану вартість 17074,80 грн., у т.ч. основний платіж 11383,20 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5691,60 (арк. справи 28).

За результатами оскарження цього податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2010р. по справі 10275/10/05710 позовні вимоги були задоволені. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2010р. постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк. справи 41, 42).

За таких обставин, виходячи зі змісту підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181, податкові зобовязання, визначені податковим вважаються узгодженим податковим боргом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, вищевказані рішення суду є такими, що набрали законної сили.

Внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань за вказаними податковим деклараціями та податковими повідомленнями рішеннями утворилася заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 205251,37 грн., у т.ч. пеня в сумі 239,23 грн., нарахована на підстав ст. 16 Закону № 2181, яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки (арк. справи 128 130).

На підставі акту документальної планової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) № 44/17-0152-1/204341676 від 29.03.2006р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 31.03.2006р. № 0001091740/0, яким позивачу нарахована сума податку з доходів фізичних осіб 69906,56 грн., у т.ч. основний платіж 63551,42 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6355,14 грн. (арк. справи 46).

За результатами оскарження цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги відповідача було залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2006р. № 0001091740/1, від 31.07.2006р. № 0001091740/2, від 06.10.2006р. № 0001091740/3.

Податкові повідомлення-рішення від 31.03.2006р. № 0001094740/0, від 25.05.2006р. № 0001094740/1, від 31.07.2006р. № 0001094740/2 та від 06.10.2006р. № 0001094740/3 були оскаржені відповідачем у судовому порядку. Постановою Господарського суду Донецької області від 26.07.2007р. по справі 26/88а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007р. по справі 22-а-2815/07 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2010р. зазначені судові рішення першої та другої інстанцій залишені без змін (арк. справи 66 74, 37 39).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, предметом податкового боргу, що заявлена до стягнення є сума боргу нарахована податковим органом на підставі ст. 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92.

Відповідачем до податкового органу було подано декларацію про доходи, одержані за 2009р. (вх. № 207 від 09.02.2010р.) (арк. справи 47, 48).

У розділі 1.3. зазначеної декларації задекларовано доход від оптової торгівлі та посередництва в торгівлі у розмірі 11935,00 грн.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (далі Закон № 889). Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування даним податком є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. Як встановлено пунктом 1.3 статті 1 Закону № 889, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Як передбачено підпунктом 16.3.3 пункту 16.3. статті 16 Закону № 889, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах; в інших випадках - за її податковою адресою.

Відповідно до підпункту 16.3.6. пункту 16.3. статті 16 Закону № 889, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених законом.

Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством (п. 18.6. ст. 18 Закону № 889). Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом (пункт 18.7. статті 18 Закону № 889).

Відповідно до пункту 3 статті 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який є чинним на даний час, податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рiк, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рiк. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада.

Податковим органом (позивачем у справі) здійснений розрахунок авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік від 10.02.2010р., на підставі якого відповідачу нараховано прибутковий податок в сумі 1050,00 грн. (зі сплатою авансових платежів в розмірі 262,50 грн. щоквартально) (арк. справи 49).

Внаслідок несплати авансових платежів у повному обсязі утворилася заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 787,50 грн.

Крім того, податковим органом 15.03.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003011700/0, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб за несвоєчасну сплату податкових зобовязань (ст. 17 Закону № 21814) в сумі 413,17 грн., а також 19.08.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 000776700/0, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб за несвоєчасну сплату податкових зобовязань (ст. 17 Закону № 21814) в сумі 26,25 грн. Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на їх корінцях (арк. справи 50). В адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб утворилася заборгованість у загальному розмірі 64462,17 грн., у т.ч. пеня в сумі 14,50 грн., нарахована на підстав ст. 16 Закону № 2181, яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки (арк. справи 131, 132).

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Відповідачу податковим органом були направлені поштою перша від 23.10.2006р. № 1/19 та друга від 28.11.2006р. № 2/20 податкові вимоги, які отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях поштових повідомлень про вручення (арк. справи 51, 52). Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Тельманівському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 205251,37 грн., в т.ч. штрафні санкції 68978,75 грн. та пеня 239,23 грн., з податку з доходів фізичних осіб у сумі 64462,17 грн., у т.ч. штрафна санкція 108,75 грн. та пеня 14,50 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 205251,37 грн., в т.ч. штрафні санкції 68978,75 грн. та пеня 239,23 грн. на р/р 31113029700371, отримувач УДК у Донецькій області, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016, код 34687279.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 64462,17 грн., у т.ч. штрафна санкція 108,75 грн. та пеня 14,50 грн. на р/р 33217801700374, отримувач Мирненська селищна рада, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 1 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.