Постанова № 14423544, 24.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2011 р. о 16:43 Справа №2а-6018/09/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі:

представник позивача - Крилова Л.М.;

представник відповідача - Буксир В.А.;

третя особа - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Контрольно-ревізійного управління в АР Крим

до Комунального закладу охорони здоров'я "Євпаторійська міська клінічна лікарня №1"

про стягнення заборгованості в сумі 80010,96 грн.

Суть спору: Контрольно-ревізійне управління в АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Комунального закладу «Міське територіально-медичне обєднання» про стягнення заборгованості в сумі 80010,96 грн. Під час судового розгляду справи представник позивача неодноразово уточняв позовні вимоги, в судовому засіданні 24.03.2011 року представник позивача надав письмові заяву, згідно із якою просив стягнути з відповідача безпідставно одержані бюджетні кошти у розмірі 5138,05 грн.

Позов засновано на положеннях п. 8 ст. 10 Закону України від 26.01.93 №2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закону №2939) і мотивовано тим, що за наслідками проведеної ревізії встановлені порушення діючого законодавства, які, зокрема, полягали у необґрунтованому нарахуванні та сплаті заробітної плати та матеріальної допомоги, через встановлення працівникам посадового окладу на один тарифний розряд вище, ніж це передбачено законодавством; необґрунтованій виплаті премії без наказу керівника; зайвому нарахуванні на необґрунтовано виплачену заробітну плату та перерахуванні внесків до державних цільових фондів.

Ухвалою суду від 05.05.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 25.08.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено ОСОБА_3.

Ухвалами суду від 14.10.2009 року по справі призначено судову економічну експертизу, зупинено провадження у справі. Ухвалою від 05.05.2010 року провадження у справі поновлено.

У зв'язку з обранням судді Цикуренка А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду, за результатами повторного автоматичного розподілу призначено новий склад суду для розгляду адміністративної справи: головуючим суддею призначено Циганову Г.Ю.

Ухвалою суду від 09.11.2010 року допущено заміну відповідача у справі - Комунального закладу "Міське територіально-медичне об'єднання" на "Комунальний заклад охорони здоров'я "Євпаторійська міська клінічна лікарня №1".

Ухвалою суду від 29.11.2010 року зупинено провадження у справі до 25.01.2011 року.

До 15.02.2011 року тривав період тимчасової непрацездатності головуючого судді у справі, у зв'язку із чим ухвалою суду від 15.02.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву про визнання відповідачем уточнених позовних вимог про стягнення 5138,05 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад охорони здоров'я "Євпаторійська міська клінічна лікарня №1" є юридичною особою, ідентифікаційний код 20672233, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 01.04.2010 року у зв'язку із зміною назви Комунального закладу «Міське територіально-медичне обєднання».

Спеціалістами Контрольно-ревізійного управління в АР Крим проведено документальну ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Міське територіально-медичне обєднання», за наслідками ревізії складено акт від 07.11.2008 року №04-21/187.

Вказаним актом встановлено низку порушень встановленого порядку використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; зокрема, виявлені порушення вимог п. 2.2.21 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, які затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за №1209/11489, які полягали у необґрунтованому нарахуванні та сплаті заробітної плати та матеріальної допомоги, зайвому нарахуванні на необґрунтовано виплачену заробітну плату та перерахуванні внесків до державних цільових фондів через встановлення працівникам, які не мають вищої освіти і документально не підтвердили кваліфікаційної категорії, посадового окладу на один тарифний розряд вище, ніж це передбачено законодавством. Так, виявлені порушення стосувались зайвої виплати заробітної плати бухгалтерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, інженеру-метрологу ОСОБА_8, інженеру-програмісту ОСОБА_9, кухарю ОСОБА_10

Крім того, виявлене порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оплату праці", Положення про преміювання робітників Комунального закладу «Міське територіально-медичне обєднання», яке зареєстроване Управлінням праці та соціального захисту населення м. Євпаторія 05.04.2006 року №75 у зв'язку із сплатою головному бухгалтеру ОСОБА_11 без наказу керівника премії в сумі 400,00 грн. та зайвим нарахуванням на необґрунтовано виплачену премію та перерахуванням внесків до державних цільових фондів.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав факти вказаних порушень і надав заяву про визнання адміністративного позову.

Разом із тим, суд не може прийняти визнання адміністративного позову відповідачем з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 КАС України суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 2 Закону №2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Права органів державної контрольно-ревізійної служби передбачені ст. 10 Закону №2939, згідно із якою Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7 ст. 10);

у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства (п. 8 ст. 10);

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10 ст. 10).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення, які мотивовані положеннями п. 8 ст. 10 Закону №2939.

У зв'язку із цим, суд зазначає, що вказаною нормою передбачено право органів державної контрольно-ревізійної служби стягувати у судовому порядку одержані підконтрольними установами кошти, а не виплачені ними (у тому числі за видатками на оплату праці).

Реалізація прав позивача, обумовлених виявленним порушенням порядку витрачання коштів підконтрольної установи, можлива шляхом пред'явлення вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства та звернення до суду в інтересах держави із вимогами про зобов'язання виконати обов'язкові вимоги, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено їх виконання, як це передбачено пунктами 7, 10 статті 10 Закону №2939, пунктами 45-50 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550.

Втім, звернувшись до суду позивач не заявив вимог про зобов'язання відповідача забезпечити виконання обов'язкових вимог і взагалі не зазначив про наявність вимог, прийнятих за наслідками ревізії. Копію листа від 26.11.2008 року №04-14/4674 в якому визначені вимоги про усунення порушень, виявлених за наслідками ревізії, представник позивача надав лише в судове засідання 29.11.2010 року, при цьому представник відповідача вказав, що відповідач листа від 26.11.2008 року №04-14/4674 не отримував.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду із вимогами про стягнення у дохід держави коштів, одержаних підконтрольною установою за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, як це передбачено п. 8 ст. 10 Закону №2939 є невірним способом реалізації результатів ревізії, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.03.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 29.03.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.