Ухвала суду № 14421789, 22.02.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5019/209/11

За позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Добрик"

до відповідача Сатиївської сільської ради

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : Голуб В.А. (довіреність №1 від 14.02.2011 року);

від відповідача : представник не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Добрик»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Сатиївської сільської ради, в якому просить визнати право власності на цех по виготовленню кондитерських прикрас та цех з виготовлення та фасування харчових концентратів, що розташовані за адресою: с.Жорнів Дубенського району, Рівненської області, вул.Центральна, 57 В, загальною площею 551,8 кв.м..

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що спірний об’єкт нерухомості реконструйований позивачем з належного йому на праві власності нежитлової будівлі масло цеху та розміщений на земельній ділянці 0,45 га., яка передана позивачу в оренду Дубенською райдержадміністрацією згідно договору оренди землі №127 від 13.08.2008 року з цільвим призначенням для обслуговування будівлі масло цеху, що підлягає реконструкції під цех по виготовленню печива та тістових напівфабрикатів за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сатиївської сілької ради Дубенського району Рівненської області.

Відповідач Сатиївська сільська рад в судове засідання не з’явилась, у відзиві на позову проти задоволення позовних вимог не заперечила, просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2006 року №1432, посвідченого державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори Рівненської області Хомич О.С., Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Добрик»придбано у власність нежитлову будівлю маслоцеху загальною площею 293,2 кв.м., розташовану в с.Жорнів Дубенського району, Рівненської області, вул.Центральна, 57 В. Комунальним підприємством «Архітектор»Дубенської міської ради видано витяг від 05.07.2006 року №11133741 про реєстрацію права власності на вказане майно за позивачем.

Рішенням виконавчого комітету Сатиївської сільської ради від 09.08.2006 року №41 позивачу надано дозвіл на реконструкцію приміщення маслоцеху, яке розташоване в с.Жорнів Дубенського району, Рівненської області, вул.Центральна, 57 Б, під цех по виготовленню печива та тістових напівфабрикатів.

На момент розгляду справи реконструйований позивачем об’єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі укладеного 13.08.2008 року між Приватним підприємством виробничо-комерційна фірмою «Добрик»та Дубенською райдержадміністрацією Договору оренди землі, зареєстрованого у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії «ЦДЗК»у Держаному реєстрі земель на №040858500003 від 13.08.2008 року. Згідно Договору оренди землі позивачу надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,45 га. для обслуговування будівлі масло цеху, що підлягає реконструкції під цех по виготовленню печива та тістових напівфабрикатів строком на 3 роки.

У відповідності до робочого проекту, розробленого ТОВ фірмою «Рівнепроект», позивач самовільно реконструював маслоцех під цех по виготовленню кондитерських прикрас та цех з виготовлення та фасування харчових концентратів.

Комульним підприємством «Архітектор»проведено обміри приміщень та виготовлено технічний паспорт на реконструйований об’єкт нерухомого майна, проте, відмовлено позивачу у реєстрації права власності на вказані приміщення у зв’язку з самовільною реконструкцією.

Позивачем до матеріалів справи долучено Висновок експертного дослідження ПП «Есперт-Рівне-Консалт»№10113/10_ЮШ від 18.01.2011 року згідно якого в результаті проведеного аналізу технічного стану досліджуваних приміщень та згідно вимог «Нормативних документів з питань обстеження, паспортизації та безпеченої та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд», експертом встановлено, що об’єкт дослідження: реконструйована будівля масло цеху під цех по виготовленню кондитерських прикрас та цех з виготовлення та фасування харчових концентратів, яка розташована за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с.Жорнів, вул.Центральна, буд.57в, придатна до експлуатації згідно функціонального призначення, відхилень від діючих державних будівельних норм експертом не виявлено.

Згідно частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Статтею 95 Земельного кодексу України передбачено право землекористувача самостійно господарювати на земельній ділянці споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, тобто самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку за умови збереження її цільового призначення.

Частиною 2 статті 415 Цивільного кодексу України передбачено, що землекористувач має право власності на будівлі, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Згідно частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним і ніхто не може протиправно бути обмеженим в реалізації свого права власності.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.376 ЦК України, будiвля, споруда, iнше нерухоме майно вважаються самочинним будiвництвом, якщо вони збудованi або будуються на земельнiй дiлянцi, що не була вiдведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з iстотними порушеннями будiвельних норм i правил. Особа, яка здiйснила або здiйснює самочинне будiвництво нерухомого майна, не набуває права власностi на нього.

Разом з цим, ч.ч.3, 4 ст.376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Судом встановлено, що вказані норми стосуються лише прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, щодо яких існує можливість перевірити готовність закінченого будівництвом об’єкту на відповідність до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. Чинним законодавством не встановлений порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів самочинного будівництва. Водночас, відповідно до ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). За своїм змістом висновок спеціаліста є підставою для встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації у відповідності з чинними будівельними нормами і правилами, що обумовлює підстави для виникнення права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна.

При будівництві спірної нерухомості було дотримано усі норми, стандарти та правила про що свідчить вищезазначений висновок експертного дослідження №10113/10_ЮШ від 18.01.2011 року.

В даному випадку будівництво цеху по виготовленню печива та тістових напівфабрикатів проведене на земельній ділянці, яка відведена позивачу в користування для обслуговування будівлі масло цеху, що підлягає реконструкції під цех по виготовленню печива та тістових напівфабрикатів за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області за адресою с.Жорнів Дубенського району, Рівненської області, вул.Центральна, 57 В, при цьому власник земельної ділянки не заперечує визнання за позивачем права власності на збудований об’єкт нерухомості, відповідно до Висновку експертного дослідження №10113/10_ЮШ від 18.01.2011 року реконструйована позивачем будівля масло цеху під цех по виготовленню кондитерських прикрас та цех з виготовлення та фасування харчових концентратів, яка розташована з адресою: Рівненська область, Дубенський район, с.Жорнів, вул.Центральна, 57в, відповідає діючим будівельним нормам та правилам, які стосуються даного типу будівель, х огляд уна вищевказане суд приходить до висновку, що позивач правомірно набув право власності та користується зазначеним об'єктом нерухомості, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач має право на визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню. Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права, за його згодою лишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити.

2. Визнати за Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Добрик»(35611, с.Жорнів, Дубенського району, Рівненської області, код 32923016) право приватної власності на самочинно реконструйований цех по виготовленню кондитерських прикрас та цех з виготовлення та фасування харчових концентратів, що розташовані за адресою: с.Жорнів Дубенського району, Рівненської області, вул.Центральна, 57 В, загальною площею 551,8 кв.м. та складаються з наступних приміщень: літ.«Б-1»- склад, площею 67,3 кв.м.; літ.«Б-2»- котельня, площею 7,2 кв.м.; літ.«Б-3»- склад, площею 9,6 кв.м.; літ.«Б-4»- коридор, площею 9,0 кв.м.; літ.«Б-5»- склад, площею 5,4 кв.м.; літ.«Б-6»- коридор, площею 5,1 кв.м.; літ. «Б-7»- цех, площею 114,7 кв.м.; літ.«Б-8»- мийка, площею 12,1 кв.м.; літ. «Б-9»- підсобне, площею 2,1 кв.м.; літ.«Б-10»- електрощитова, площею 7,1 кв.м.; літ. «Б-11»- коридор, площею 8,0 кв.м.; літ.«Б-12»- кабінет, площею 5,3 кв.м.; літ. «Б-13»- побутове, площею 6,7 кв.м.; літ. «Б-14»- побутове, площею 12,0 кв.м.; літ. «Б-15»- побутове, площею 19,6 кв.м.; літ. «Б-16»- коридор, площею 4,8 кв.м.; літ. «Б-15»- підсобне, площею 3,0 кв.м.; літ. «Б-18»- коридор, площею 11,4 кв.м.; літ. «Б-19»- тамбур, площею 2,3 кв.м.; літ. «Б-20»- санвузол, площею 4,2 кв.м.; літ. «Б-21»- умивальня, площею 1,4 кв.м.; літ. «Б-22»- туалет, площею 0,7 кв.м.; літ. «Б-23»- туалет, площею 0,7 кв.м.; літ. «Б-24»- туалет, площею 0,7 кв.м.; літ.«Б-25»- туалет, площею 0,7 кв.м.; літ.«Б-26»- цех, площею 103,3 кв.м.; літ.«Б-27»- цех упаковки, площею 16,6 кв.м.; літ.«Б-28»- склад, площею 13,5 кв.м.; літ.«Б-29»- склад, площею 42,5 кв.м.; літ.«Б-30»- коридор, площею 20,3 кв.м.; літ.«Б-31»- коридор, площею 5,0 кв.м.; літ.«Б-32»- сушка, площею 29,0 кв.м.; літ. «Б-33»- підсобне, площею 0,5 кв.м..

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «25»лютого 2011 року.