Ухвала суду № 14421740, 23.03.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

23.03.2011р.

№ 18/795/11

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши документи

за заявою Управління Пенсійного Фонду України в Пирятинському районі, пл.Борців Революції, 2, м.Пирятин, 37000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеринар", вул.Аврущенка, 15, м.Пирятин, 37000, код ЄДРПОУ 31539173

про визнання банкрутом

встановив:

УПФУ в Пирятинському районі подана заява про визнання банкрутом ТОВ "Ветеринар", м.Пирятин згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2010р. у справі №49/29-б).

З наданих документів вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора підтверджені виконавчим листом по адміністративній справі №2-а-2115 2008р. від 10.11.2008р. згідно з якого з боржника стягнуто заборгованість по внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1428,77 грн. Але фактично, як вбачається з розрахунку заборгованості та зазначається в заяві ініціюючого кредитора вказана сума складається з фінансових санкцій та пені.

При цьому слід зазначити, що згідно до положень абзацу 2 статті 1 Закону неплатоспроможність - є неспроможністю суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов’язання - є зобов’язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов’язань боржника не зараховується. Тому, суми фінансових санкцій та пені у розмірі 1516,96 грн. не зараховуються до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Ветеринар" підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.1, 6, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: заява з додатками на 13 аркушах.

Суддя Паламарчук В.В.

Роз’яснити заявнику, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.