Рішення № 14420831, 28.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2010 р. Справа № 5/241-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 30564,82 грн.

за участю представників:

позивача:Іваненко І.П. дов. від 25.06.2010р. № ДО7/2010/06/25-2

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі Позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення 30564,82 грн., з яких 28400 грн. основного боргу, 1026,20 пені, 944,30 грн. інфляційних втрат та 194,32 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань за угодою про реструктуризацію заборгованості щодо сплати передбачених угодою платежів з погашення заборгованості у визначені строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за актами порушень № 003242, № 00294, № 01811, № 02321, № 02358 від 08.04.2010р. № 16-10-е (далі угода) відповідно до умов якої відповідач - боржник визнав та підтвердив заборгованість перед позивачем - кредитором згідно актів порушень від 25.06.2009р. № 0003242, від 05.11.2009р. № 00294, від 01.02.2010р. № 01811, від 15.03.2010р. № 02321, від 18.03.2010р. № 02358 на загальну суму 42837,79 грн.

Згідно п. 1 угоди боржник зобовязався сплатити зазначену суму заборгованості в розмірі 42837,79 грн. протягом квітня вересня 2010р. за наступним графіком: до 26.04.2010р. 7337,79 грн., до 26.05.2010р. 7100 грн., до 26.06.2010р. 7100 грн., до 26.07.2010р. 7100 грн., до 26.08.2010р. 7100 грн., до 26.09.2010р. 7100 грн.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобовязання щодо сплати передбачених договором платежів з погашення заборгованості у строки визначені угодою не виконав в повному обсязі, в звязку з чим за ним рахується борг в розмірі 28400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеної між сторонами угоди, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо сплати передбачених угодою платежів з погашення заборгованості у визначені строки, у звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 28400 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача наявної заборгованості за угодою в розмірі 28400 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо сплати передбачених угодою платежів з погашення заборгованості у строки визначені угодою, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення складають 944,30 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 194,32 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач посилаючись на п. 3 угоди просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період прострочення від неоплаченої суми за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 26.06.2010р. по 01.11.2010р. складає 1026,20 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28400 грн. боргу, 1026,20 грн. пені, 194,32 грн. 3% річних, 944,30 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187763) 28400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн. заборгованості, 944 (девятсот сорок чотири) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 194 (сто девяносто чотири) грн. 32 коп. 3% річних, 1026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 20 коп. пені 305 (триста пять) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.