Рішення № 14420715, 18.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2011 р. Справа № 17/001-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору поставки та стягнення 102 900грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не зявилися;

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НІКО” (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про розірвання договору № 4 від 27.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та стягнення 102900грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 4 від 27.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2011р. порушено провадження у справі 17/001-11, розгляд справи призначено на 14.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2011р. розгляд справи відкладено на 21.01.2011р.

21.01.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заяву про забезпечення позову від 20.01.2011р. (вх. № 4 від 21.01.2011р.), згідно якої останній просив суд в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України накласти арешт на майно та грошові кошти у розмірі 102900грн., що належать відповідачеві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2011р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ніко” у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти у розмірі 102900грн., що належать Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, призначено судову експертизу у справі № 17/001-11, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення судової експертизи винесено наступні питання: „Чи є ОСОБА_1 виготовлювачем транспортабельної котельної установки ТКУ 07Г, якщо ні то хто є її виготовлювачем?; Чи були транспортабельна котельна установка ТКУ - 0,7Г або її основні складові в експлуатації? Яке співвідношення нових деталей, вузлів, агрегатів тощо, з яких складається транспортабельна котельна установка ТКУ 0,7Г, до тих деталей, вузлів, агрегатів тощо, які були в експлуатації?; Чи відповідає транспортабельна котельна установка ТКУ 0,7Г вимогам державних стандартів, технічних умов стосовно якості та безпеки, що встановлені чинним законодавством України?; для здійснення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз надано матеріали справи № 17/001-11, зупинено провадження у справі № 17/001-11 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

04.02.2011р. до господарського суду Київської області разом з матеріалами справи № 17/001-11 надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 898-11 (1272/11-15) від 02.02.2011р., згідно якого повідомлено суд, що провести призначену експертизу не вбачається за можливе у звязку з відсутністю в інституті фахівців з відповідною кваліфікацією та досвідом проектування, виготовлення, влаштування і обслуговування транспортабельної котельної установки ТКУ-0,7Г, а також відсутністю відповідної проектно-лабораторної бази з виконання замірів та випробувань, необхідних для проведення досліджень по поставленим питанням.

17.02.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 15 від 17.02.2011р.), згідно якої останній просив суд в порядку ст.ст. 66, 67 вжити захід до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно відчуження (продаж, міна, знищення тощо) транспортабельної котельної установки ТКУ 0,7 Г-3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2011р. поновлено провадження у справі № 17/001-11, розгляд справи призначено на 04.03.2011р.

В судовому засіданні 04.03.2011р. представник позивача відмовився від поданої ним заяви про забезпечення позову. Зазначена відмова прийнята судом. Крім того, представник позивача повністю підтримав позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2011р. розгляд справи відкладено на 18.03.2011р.

15.03.2011р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 14.03.2011р. (вх. № 3506 від 15.03.2011р.), згідно якої останній просив суд розглянути справу без його участі та підтримав позов у повному обсязі, яка задоволена судом.

Представник відповідача в судові засідання 14.01.2011р., 21.01.2011р., 04.03.2011р. та 18.03.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2010р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО” (Замовник) укладено договір № 4, згідно якого постачальник зобовязався передати у власність замовника транспортабельну котельну установку ТКУ-0,7 Г, в кількості 1 (комп.) згідно специфікації № 1, а замовник прийняти та оплатити отриманий товар.

Загальна сума договору складає 343000грн., включаючи ПДВ. Замовник зобовязується провести попередню оплату в розмір 30 % загальної вартості обладнання, що складає 102900грн., включаючи ПДВ. Замовник зобовязується провести попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника протягом пяти банківських днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок 70 % від загальної вартості обладнання по договору, що складає 240100грн., включаючи ПДВ, замовник зобовязаний провести факту поставки обладнання протягом 1-го банківського дня. Розрахунок по договору здійснюється в національній валюті у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору)

Згідно п.п. 3.1. договору постачальник зобовязується виготовити та відвантажити ТКУ 0,7 Г протягом сорока днів з дня отримання передоплати.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

Суд встановив, що позивач свої зобовязання за договором № 4 від 27.07.2010р. виконав належним чином, на виконання п. 2.2. договору 17.08.2010р., перерахував на рахунок відповідача 30 % вартості товару, в якості попередньої оплати, у розмірі 102 900грн., що підтверджується платіжним дорученням № 537 від 17.08.2010р. (а.с. 11).

Про належне виконання позивачем зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Суд встановив, що у жовтні 2010р. відповідач поставив позивачу товар, але при здійсненні його прийомки було виявлено невідповідність поставленого обладнання умовам договору, про що 20.10.2010р. відповідача було повідомлено телеграмою № 19/02 від 19.10.2010р. (а.с. 12) з пропозицією прибути для комісійного обстеження товару, що підтверджується поштовою телеграмою № 1155 від 20.10.2010р. (а.с. 13); відповідач для участі у комісії для обстеження якості поставленого обладнання не прибув.

20.10.2010р. комісією, у складі представників позивача та ТОВ „Віта”, складено акт (а.с. 14), згідно якого предявлена до огляду транспортабельна котельна установка ТКУ 0,7 Г не відповідає умовам договору № 4 від 27.07.2010р. і не може бути прийнята до установки та експлуатації.

27.10.2010р. позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією № 21/06 від 21.10.2010р. (а.с. 15), в якій повідомив відповідача про відмову від договору № 4 від 27.07.2010р. та просив останнього повернути передоплату у розмірі 102900грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання цієї претензії, яка отримана відповідачем 02.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16 на звороті).

Водночас як вбачається зі змісту листа відповідача № 34 від 07.02.2010р. (а.с. 61), останній визнав недоліки поставленого згідно договору № 4 від 27.07.2010р. обладнання та підтвердив готовність повернути грошові кошти, сплачені позивачем відповідачу на виконання договору № 4 від 27.07.2010р.

Суд встановив, що станом на момент судового розгляду справи відповідач не повернув позивачу попередню оплату за договором у сумі 102900грн., що підтверджується довідкою ПАТ Комерційний банк „Союз” про зарахування коштів на рахунок № 21/11/045 від 04.03.2011р. (а.с. 68) та довідкою ТОВ „НІКО” № 04/01 від 04.03.2011р. (а.с. 67), підписаною директором та головним бухгалтером ТОВ „НІКО” та скріпленою печаткою товариства.

Предметом позову є вимога про розірвання договору № 4 від 27.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та стягнення 102900грн. попередньої оплати.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною першою статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до частини третьої ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною другою ст. 678 ЦК України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи зявилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Суд встановив: позивач свої зобовязання за договором № 4 від 27.07.2010р. виконав належним чином, на виконання п. 2.2. договору 17.08.2010р., перерахував на рахунок відповідача 30 % вартості товару в якості попередньої оплати у розмірі 102 900грн., що підтверджується платіжним дорученням № 537 від 17.08.2010р. (а.с. 11); відповідач поставив позивачу неякісний товар, що підтверджується складеним 20.10.2010р. актом комісії (а.с. 14), до складу якої увійшли представники позивача та ТОВ „Віта”, згідно якого предявлена до огляду транспортабельна котельна установка ТКУ 0,7 Г не відповідає умовам договору № 4 від 27.07.2010р. і не може бути прийнята до установки та експлуатації; 27.10.2010р. позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача з претензією № 21/06 від 21.10.2010р. (а.с. 15), в якій повідомив відповідача про відмову від договору № 4 від 27.07.2010р. та просив останнього повернути передоплату у розмірі 102900грн. протягом 7 робочих днів з моменту отримання цієї претензії, яка отримана відповідачем 02.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16 на звороті); листом № 34 від 07.02.2010р. (а.с. 61) відповідач визнав недоліки поставленого згідно договору № 4 від 27.07.2010р. обладнання та підтвердив готовність повернути грошові кошти, сплачені позивачем відповідачу на виконання договору № 4 від 27.07.2010р.; станом на момент судового розгляду справи відповідач не повернув позивачу попередню оплату за договором у сумі 102900грн., що підтверджується довідкою ПАТ Комерційний банк „Союз” про зарахування коштів на рахунок № 21/11/045 від 04.03.2011р. (а.с. 68) та довідкою ТОВ „НІКО” № 04/01 від 04.03.2011р. (а.с. 67), підписаною директором та головним бухгалтером ТОВ „НІКО” та скріпленою печаткою товариства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору № 4 від 27.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та стягнення 102900грн. попередньої оплати є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 4 від 27.07.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО” (86117, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Енгельса, буд. 1; код ЄДРПОУ 20390397) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО” (86117, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Енгельса, буд. 1; код ЄДРПОУ 20390397) 102 900 (сто дві тисячі девятсот гривень) 00 попередньої оплати, 1 114 (одну тисячу сто чотирнадцять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 18.03.2011р.