Рішення № 14420098, 22.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р. Справа № 16/181-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна», м. Київ

до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»,

м. Бровари

про стягнення 86 557,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрова О.Є., довіреність від 14.02.2011 р., представник;

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 15.12.2010 р. (вх. № суду 5874 від 22.12.2010 р.) до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(далі –відповідач) про стягнення 63 569,46 грн. основного боргу, 5 927,16 грн. пені, 13 476,73 грн. інфляційних, 3 584,27 грн. 3% річних, а всього 86 557,62 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 27.12.2010 р. порушено провадження у справі № 16/181-10 та призначено її розгляд на 25.01.2011 р. о 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 25.01.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 25.01.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 27.12.2010 р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 27.12.2010 р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 08.02.2011 р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 22.02.2011 р. представник позивача надав письмові пояснення по справі.

Відповідач в судові засідання 08.02.2011 р. та 22.02.2011 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 27.12.2010 р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 30.12.2010 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні), ухвалою від 25.01.2011 р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 02.02.2011 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 08.02.2011 р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 15.02.2011 р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна»(«виконавець», надалі - позивач) та Спільним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(«замовник», надалі - відповідач) укладено Договір № SA-C-06-134 від 26.01.2006 р. та Договір № SA-08/9-30-1 від 30.09.2008 р. про сервісне обслуговування автомобілів VOLVO.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 26.01.2006 р., позивач зобов’язується надати послуги з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу відповідача за його замовленням, а відповідач зобов’язаний прийняти та оплатити надані послуги і виконані роботи відповідно до п. 4.7 Договору.

Пунктом 5.1 Договору від 26.01.2006 р., цей договір вступає в силу з дати підписання та діє на протязі дванадцяти місяців і може бути продовжений автоматично на наступні дванадцять місяців, якщо жодна із сторін не заявить про припинення цього договору за 10 календарних днів до дня спливу дванадцяти місячного терміну.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 30.09.2008 р., позивач зобов’язується надати послуги з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу відповідача згідно списку, що додається, вказаного в додатку № 1, який є невід’ємною частиною цього договору, на умовах даного договору, а відповідач зобов’язаний прийняти та оплатити надані послуги і виконані роботи.

Відповідно до п. 5.3 Договору від 26.01.2006 р. та Договору від 30.09.2008 р., будь-яка з сторін може розірвати цей договір у разі відсутності взаємної заборгованості за даною угодою, заздалегідь попередивши про це іншу сторону в письмовій формі за три місяці. Відсутність взаємної заборгованості за даним договором підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 2.1 Договору від 26.01.2006 р. та Договору від 30.09.2008 р., під сервісним обслуговуванням розуміються роботи по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів з використанням (чи без використання) для цього запасних частин.

Позивач свої договірні зобов’язання (по договорам) виконав належним чином, надав відповідачу послуги з ремонту автомобілів на загальну суму 36 340,78 грн., що підтверджується актами виконаних робіт:№ МТ-VU807568 від 25.09.2008 р. на суму 2 841,81 грн.; № SТ-VU807622 від 26.09.2008 р. на суму 19 812,84 грн.; № МТ-VU807816 від 02.10.2008 р. на суму 3 092,58 грн.; № SТ-VU807994 від 09.10.2008 р. на суму 1 540,08 грн.; № SТ-VU810117 від 16.12.2008 р. на суму 6 648,48 грн. та видатковими накладними: № VU-805718 від 11.09.2008 р. на суму 800,38 грн.; № VU-805741 від 11.09.2008 р. на суму 464,77 грн.; № VU-806034 від 25.09.2008 р. на суму 515,38 грн.; № VU-805947 від 25.09.2008 р. на суму 624,46 грн.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем, а саме його представниками: Савчук О.П., Середній В.А., Мосійчук В.Б. Каштак В.Ф., виконаних робіт з сервісного обслуговування автомобілів підтверджується наявними в матеріалах справи (доданими до позовної заяви) копіями довіреностей на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп») серії ЯОА № 322463 від 11.09.2008 р., серії ЯОА № 322492 від 25.09.2008 р., серії ЯОА № 322510 від 09.10.2008 р., серії ЯОА № 322569 від 15.12.2008 р.

За проведені роботи та надані послуги відповідачу позивачем були виставлені рахунки: № VU-812936 від 25.09.2008 р. на суму 19 812,84 грн.; № VU-812876 від 25.09.2008 р. на суму 2 841,81 грн.; № VU-813196 від 02.10.2008 р. на суму 3 092,58 грн.; № VU-813427 від 09.10.2008 р. на суму 1 540,08 грн.; № VU-815570 від 15.12.2008 р. на суму 6 648,48 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві та у письмових поясненнях відповідачу поза межами умов договорів № SA-C-06-134 від 26.01.2006 р. та № SA-08/9-30-1 від 30.09.2008 р., укладених між сторонами, було надано послуги сервісною станцією компанії «Вольво Європа Трак Н.В.»на підставі договору про забезпечення технічного обслуговування в країнах Європи, що був укладений 01.03.2000 р. між позивачем та компанією «Вольво Європа Трак Н.В.». Надання зазначених послуг підтверджується актом здавання-приймання робіт (наданих послуг) № VU-0000008 від 31.01.2006 р. на суму 52 157,80 грн., який підписаний відповідачем та засвідчений відбитком печатки відповідача. Позивачем виставлявся відповідачу рахунок-фактура № VU-60/012 від 31.01.2006 р. на суму 52 157,80 грн. Відповідач зобов’язувався здійснити оплату за надані послуги протягом 30 днів після отримання рахунку (лист відповідача вих. № 951 від 07.12.2005 р.) Пізніше у листі вих. № 584 від 22.10.2007 р. відповідач зобов’язувався виплатити заборгованість за рахунком № VU-60/012 у період з листопада 2007 року по березень 2008 року шляхом виплати 10 000,00 грн. кожен місяць (копії зазначених листів знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 Договору від 26.01.2006 р. та Договору від 30.09.2008 р., підставою для сплати за сервісне обслуговування, а також за продані запчастини є рахунок оформлений позивачем на підставі видаткової накладної або акту виконаних робіт.

Згідно п. 4.2 Договору від 26.01.2006 р. строк оплати рахунку – 10 календарних днів, з моменту підписання уповноваженою довіреністю особою відповідача акту виконаних робіт. Оплата проводиться на банківський рахунок позивача, зазначений в п. 4.7 Договору від 26.01.2006 р. (п. 4.7 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору від 30.09.2008 р. строк оплати рахунку – 30 календарних днів, з моменту підписання уповноваженою довіреністю особою відповідача акту виконаних робіт. Оплата проводиться на банківський рахунок позивача, зазначений в п. 4.7 Договору від 30.09.2008 р. (п. 4.7 Договору).

Пунктами 2.2.4 Договорів передбачено, що відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати рахунки позивача.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості наданих послуг та виконаних робіт від відповідача не надходило.

Відповідач свої договірні зобов’язання виконав не в повному обсязі, лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги та виконані роботи.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію-вимогу вих. № 86 від 01.06.2009 р. з вимогою сплатити 63 989,46 грн. заборгованості, що підтверджується квитанцією кур’єрської служби доставки та описом вкладення. Відповідно до поштового повідомлення про вручення 09.06.2009 р. відповідач отримав зазначену претензію, однак відповідач повністю заборгованість не сплатив.

Таким чином борг відповідача складає 63 569,46 грн., зазначена заборгованість підтверджується також складеним між сторонами актом взаєморозрахунків № 5 від 05.01.2010 р., який підписаний відповідачем та скріплений відбитком печатки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати наданих послуг та виконаних робіт за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 63 569,46 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданих позивачем послуг та виконаних робіт суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 63 569,46 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 63 569,46 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3 Договорів від 26.01.2006 р. та від 30.09.2008 р., рахунок, оформлений позивачем на умовах наступної оплати (по факту виконаного сервісного обслуговування чи надання запасних частин), неоплачений відповідачем у встановлений пунктом 4.2 Договорів строк, розглядається позивачем як порушення умов договору і дає право позивачу стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 4.3 Договорів здійснено нарахування пені на суму боргу, згідно розрахунку позивача розмір якої становить 5 297,16 грн. пеню нараховано за період з 01.06.2010 р. по 01.12.2010 р. Позивач нараховує пеню на всю суму основного боргу –63 569,46 грн. Але нарахування пені на борг згідно рахунку–фактури № VU-60/012 від 31.01.2006 р. на суму 52 157,80 грн. нічим не передбачено, а згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання. Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за 182 дні (шість місяців) виходячи із подвійної облікової ставки НБУ на суму простроченого платежу.

Отже, згідно розрахунку який був зроблений судом з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня у розмірі 938,10 грн. за період з 01.06.2010 р. по 01.12.2010 р. В частині стягнення пені в сумі 4 359,06 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 13 476,73 грн. з 15.01.2009 р. по 01.12.2010 р. та 3% річних в розмірі 3 584,27 грн. за період з 15.01.2009 р. по 01.12.2010 р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних суд не погоджується з визначеними позивачем періодом нарахування інфляційних та 3% річних з огляду на те, що обов’язок відповідача по сплаті заборгованості за наданні послуги за актом здавання-приймання робіт (наданих послуг) № VU-0000008 від 31.01.2006 р. на суму 52 157,80 грн., з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 16.06.2009р. (через сім днів після отримання відповідачем претензії-вимоги).

Отже, згідно розрахунку який був зроблений судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають інфляційні у розмірі 8 723,62 грн. та 3% річних у розмірі 2 928,30 грн. В решті інфляційних та 3% річних суд відмовляє позивачу в стягненні.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 63 569,46 грн. основної заборгованості, 938,10 грн. пені, 8 723,62 грн. інфляційних та 2 928,30 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 31256942, р/р 260003455 в ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»(03115, м. Київ, Кільцева дорога, б. 20/1-А, код ЄДРПОУ 30176505, р/р 26000013852000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь», МФО 300379) 63 569 (шістдесят три тисячі п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 46 коп. основної заборгованості, 938 (дев’ятсот тридцять вісім) грн. 10 коп. пені, 8 723 (вісім тисяч сімсот двадцять три) грн. 62 коп. інфляційних, 2 928 (дві тисячі дев‘ятсот двадцять вісім) грн. 30 коп. 3% річних, 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 59 коп. державного мита та 207 (двісті сім) грн. 65 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.