Рішення № 14419594, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/5407.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»

До відповідачаФірма «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю

Простягнення 196089,18 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаСтроєва О.Є. (за дов.)

Від відповідача Ульяненко І.Г. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»з позовом про стягнення з фірми «Т.М.М.»- товариства з обмеженою відповідальністю 212255,16 грн. заборгованості за договором поставки № Б-1003/09 від 10.03.2009 р., а саме: 177312 грн. основного боргу за поставлений товар, 1943,15 грн. інфляційних втрат, 29333,35 грн. пені та 3666,66 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/54 та призначено її до розгляду на 24.01.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. розгляд справи відкладався на 07.02.2011 р..

Представником позивача через канцелярію суду подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій він просив стягнути з відповідача 177 312,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 2837,00 грн. інфляційних витрат, 13184,77 грн. пені та 2755,41 грн. трьох процентів річних.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.03.2009 р. між фірмою «Т.М.М.»- товариством з обмеженою відповідальністю (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»(постачальником) було укладено договір поставки № Б-1003/09 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця матеріали, обладнання, сировину та комплектуючі (далі - товар) для завершення будівництва житлових будинків в АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, та АДРЕСА_5 (далі обєкти), а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Згідно з пунктом 1.2 Договору ціна, кількість, асортимент, терміни поставки товару обумовлюються в додатках до Договору, які попередньо погоджуються сторонами, додаються до цього Договору та є його невідємними частинами.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що право власності на поставлений товар переходить до покупця з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін.

Згідно з пунктом 6.2 Договору покупець зобовязаний сплатити поставлений товар не пізніше 3-х банківських днів з дати поставки партії товару.

Відповідно до умов вказаного Договору за період з 15.06.2010 р. по 08.0.2010 р.

позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 177312,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін по справі, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобовязання за Договором.

Відповідач належним чином свої зобовязань щодо оплати послуг за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов Договору та факт наявності боргу визнаний відповідачем, вимоги позивача про стягнення 177312,00 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 8.3 Договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, встановлений пунктом 6.2. Договору, позивач сплачує відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що відповідач надані послуги у визначений Договором строк не оплатив, з нього, на підставі п. 8.3 Договору, підлягає стягненню пеня в сумі 13184,77 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 2837,00 грн., три проценти річних - 2755,41 грн.

Суд приймає розрахунок боргу, пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи те, що позивач зменшив розмір позовних вимог, про що надав відповідну заяву, суд дійшов висновку, що судові витрати в частині зменшених позовних вимог покладаються на позивача, в іншій частині на відповідача по справі. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1961,31 грн. витрат по оплаті державного мита та 218,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фірми «Т.М.М.»- товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м.Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, рахунок 260019800772 у ВАТ «ТММ-банк», м. Київ, МФО 300896, код 14073675) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод будівельних матеріалів Астор»(61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, рахунок 2600930127814 у ПАТ Реал Банк, м. Харків, МФО 351588, код 32359553) 177312,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 2837,00 грн. інфляційних збитків, 13184,77 грн. пені та 2755,41 грн. трьох процентів річних, 1961,31 грн. витрат по оплаті державного мита та 218,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 09.03.2011 р.