Рішення № 14419363, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/5602.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Харків»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ»

простягнення 9460,58 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Петрова Г.М. (довіреність б/н від 21.02.2011); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Груп Харків»(далі – позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ»(далі –відповідач) про стягнення 8873,73 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, 155,85 грн. інфляційних втрат, 69,89 грн. 3% річних, 361,11 грн. пені, всього 9460,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди від 04.02.2008 (далі –Договір), укладеного між позивачем та відповідачем, щодо сплати орендних платежів згідно з пунктом 5.2 Договору.

При цьому, позивач зазначає, що за період з 01.09.2010 до 18.12.2010 відповідач допустив прострочення зі сплати орендної плати в сумі 8873,73 грн.

У зв’язку із простроченням сплати орендної плати позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) були нараховані відповідачу за період з 31.08.2010 до 31.01.2011 три відсотки річних на загальну сумі 69,89 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 155,85 грн., а також на підставі пункту 9.2 Договору відповідачу за період з 31.08.2010 до 31.01.2011 була нарахована пеня на загальну суму 361,11 грн.

08.02.2011 позивач в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подало заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив накласти арешт на грошові суми, що знаходяться на поточному рахунку відповідача на загальну суму 9798,58 грн.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з’явився. Ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за адресою місцезнаходженням відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04074, м. Київ, вул. Лугова, будинок 12.

Вказана адреса зазначена і позивачем у поданій ним позовній заяві.

Про отримання 17.02.2011 відповідачем поштової кореспонденції з даною ухвалою суду за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 1287573 1.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2008 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування частини споруди, що визначена у цьому Договорі (далі –Об'єкт) та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до пунктів 1.2.1-1.2.3 Об'єкт, являє собою ј частину будівлі літ. К-1 (загальна площа 431 кв.м.), що стоїть окремо за адресою: м. Харків, вул. Хабарові, 2; загальною площею 107,75 кв.м.

При переданні Об'єкта складається акт передання-приймання, якій підписується членами двосторонньої комісії (пункт 3.5 Договору).

Відповідно до акта № 1 приймання-передачі за Договором від 04.02.2008, підписаного директорами обох сторін, об'єкт, що орендується площею 107,75 кв. м. 4 лютого 2008 року було передано позивачем та прийнято відповідачем у строкове користування. Таким чином, з боку позивача умови договору було виконано.

Згідно з пунктом 5.1 Договору розмір орендної плати за Об'єкт у цілому складає, 2478,25 грн. за 1 (один) місяць оренди, із розрахунку 23 грн./1 м.кв.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансом не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця.

Відповідач у порушення вказаних умов Договору не здійснив орендну плату за період з 01.09.2010 до 18.12.2010 включно, всього на загальну суму 8 873,73 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач в односторонньому порядку підписав та відправив на юридичну адресу відповідача для підписання акт на надані послуги з приводу оренди приміщення № 9 від 30.09.2010 за період з 01.09.2010 до 30.09.2010 на суму 2 478,25 грн.; акт на надані послуги з приводу оренди приміщення № 10 від 31.10.2010 за період з 01.10.2010 до 31.10.2010 на суму 2 478,25 грн. та акт на надані послуги з приводу оренди приміщення № 11 від 30.11.2010 за період з 01.11.2010 до 30.11.2010 на суму 2 478,25 грн., всього на суму 7 434,75 грн., але у зв'язку із закінченням терміну зберігання вказані акти були повернуті на адресу позивача.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що кожна із сторін може в односторонньому порядку розірвати даний Договір, письмово повідомивши про це іншу сторону за 30 днів до дати розірвання Договору. Договір вважається таким, що припинив свою дію, з дати, вказаної в повідомленні про розірвання Договору, якщо між сторонами на дату розірвання Договору відсутні невиконані зобов'язання по Договору.

19.11.2010 позивач відправив на юридичну адресу відповідача лист № 497, у якому зазначив, що з 19.12.2010 розриває Договір та вимагав від відповідача провести оплату орендних платежів до дати фактичного розірвання Договору, а саме до 19.12.2010 та повернути Об'єкт, але у зв'язку із закінченням терміну зберігання вказаний лист був повернутий на адресу позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України (далі –ГК України) цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем не здійснені орендні платежі за користування Об’єктом оренди за період з 01.09.2010 до 18.12.2010 включно на загальну суму 8 873,73 грн. Доказів на підтвердження зворотного матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідач відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору повинен був здійснити вказані платежі у наступні строки і в наступних розмірах:

- за користуванням Об’єктом оренда у вересні 2010 року в сумі 2 478,25 грн. у строк до 05.09.2010;

- за користуванням Об’єктом оренда у жовтні 2010 року в сумі 2 478,25 грн. у строк до 05.10.2010;

- за користуванням Об’єктом оренда у листопаді 2010 року в сумі 2 478,25 грн. у строк до 05.11.2010;

- за користуванням Об’єктом оренда у грудні 2010 року (зокрема за 18 днів) у сумі 1438,98 грн. (2 478,25 грн. / 31 день х 18 днів) у строк до 05.12.2010.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8 873,73 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

Відтак, суд визнає за доведену, законну та обґрунтовану вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду в сумі 8 873,73 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, у зв’язку із простроченням внесення орендних платежів, просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати за період з 31.08.2010 до 31.01.2010 згідно з доданим до позовної заяви розрахунком у сумі 69,89 грн. 3% річних та 155,85 грн. інфляційних втрат.

Вказані нарахування здійснені позивачем також і за прострочення внесення орендних платежів за серпень 2010 року. Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідач 08.10.2010 платіжним дорученням № 126 перерахував позивачу 2 478,25 грн. орендних платежів за серпень 2010 року, проте вказану суму відповідач, відповідно до пункту 5.2 Договору, повинен був сплатити в строк до 05.08.2010. Відтак, відповідачем було здійснено прострочення здійснення оплати орендних платежів за серпень 2010 року строком на 63 календарні дні.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за прострочення внесення орендних платежів за період визначений позивачем.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)Сума боргу з врахуванням індексу інфляції (грн.)

31.08.2010 - 07.10.20102478.251.02971.872550.12

06.09.2010 - 31.01.20112478.251.056138.782617.03

06.10.2010 - 31.01.20112478.251.02664.432542.68

06.11.2010 - 31.01.20112478.251.02152.042530.29

06.12.2010 - 31.01.20111438.981.01825.901464.88

Всього:353.02 Розрахунок трьох процентів річних Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2478.2531.08.2010 - 07.10.2010383 %7.74

2478.2506.09.2010 - 31.01.20111483 %30.15

2478.2506.10.2010 - 31.01.20111183 %24.04

2478.2506.11.2010 - 31.01.2011873 %17.72

1438.9806.12.2010 - 31.01.2011573 %6.74

Всього:86.39 Відтак, оскільки позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати в межах зазначених сум, то позов у цій частині підлягає задоволенню у сумах заявлених позивачем, а саме: у сумі 69,89 грн. 3% річних та 155,85 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 9.2 Договору Орендар несе наступну відповідальність за цим Договором, а саме у випадку прострочення по сплаті орендних платежів –пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню за період з 31.08.2010 до 31.01.2011 на загальну суму 361,11 грн.

Судом здійснено перерахунок пені за прострочення внесення орендних платежів за період визначений позивачем.

Розрахунок суми пені (виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ)

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2478.2531.08.2010 - 07.10.2010387.7500 %0.042 %39.99

2478.2506.09.2010 - 31.01.20111487.7500 %0.042 %155.76

2478.2506.10.2010 - 31.01.20111187.7500 %0.042 %124.18

2478.2506.11.2010 - 31.01.2011877.7500 %0.042 %91.56

1438.9806.12.2010 - 31.01.2011577.7500 %0.042 %34.83

Всього:446,32 Відтак, оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню в межах зазначеної суми, то позов у цій частині підлягає задоволенню у сумі заявленій позивачем, а саме у сумі 361,11 грн. пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибний світ»(04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 12, ідентифікаційний код 35386637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Груп Харків»(61099, м. Харків, вул. Хабарова, буд. 2, ідентифікаційний код 33290304) 8873 (вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 73 коп. заборгованості з орендної плати, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 89 коп. трьох процентів річних, 361 (триста шістдесят одну) грн. 11 коп. пені, а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 09.03.2011