Рішення № 14419155, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/6401.03.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 1654,82 грн.

Представники:

від позивача: Санжаровська-Гурлач Л.І. представник за довіреністю від 05.11.2010 року;

від відповідача: не зявились

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1654,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2009року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово»(за договором - страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Боріс»(за договором - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних ризиків № 0900318, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля TOYOTA SEQUOIA державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з протоколом № 1/10 чергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» від 03.03.2010 року прийнято нову редакцію статуту товариства у відповідності до норм Закону України «Про акціонерні товариства», згідно якої повне найменування товариства - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово».

19.02.2010 року на пр-т. Бажана 10 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля TOYOTA SEQUOIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить страхувальнику (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1 на законній підставі згідно з подорожнім листом службового автомобіля серія 05-СК № 2528470 від 19.02.2010 року, та автомобіля HYNDAI ELANTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 під його керуванням. 09.03.2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджує постанова Дарницького районного суду м. Києва у справі № 3-2091/10.

Зазначена вище ДТП відповідно до норм чинного законодавства України та договору страхування визнана страховим випадком, про що складено страховий акт №171/014/AT від 13.04.2010 року та проведено розрахунок суми страхового відшкодування № 54 від 13.04.2010 року, що належить до виплати страхувальнику. Збиток розрахований відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 11173 від 13.04.2010 року, наданим ФОП ОСОБА_3, складає 1 679,66 грн.

Приватне акціонерне товариство «СК «Здорово»на підставі заяви страхувальника від 06.04.2010 року та згідно з розпорядженням № 171/014/АТ/01 від 13.04.2010 року виплатило страхувальнику страхове відшкодування в загальній сумі 1590,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 165 від 15.04.2010 року.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування за договором страхування № 0900318 від 07.07.2009 року, приватне акціонерне товариство «СК «Здорово»на підставі закону набуває права зворотної вимоги (регресу) в розмірі 1 590,00 грн. страхового відшкодування до ОСОБА_2, який винен у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди і якому належить автомобіль HYNDAI ELANTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, за участі якого відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом № ВС/6030604 зі строком дії з 17.11.2009 року по 16.11.2010 року.

Згідно з п. 2 полісом № ВС/6030604 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлено в розмірі 35 000,00 грн. 00 коп.

Приватне акціонерне товариство «СК «Здорово» направило відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»вимогу б/н від 30.08.2010 року про відшкодування шкоди в порядку регресу (підтверджується описом вкладення у цінний лист на адресу ВАТ «НАСК «Оранта»та фіскальним чеком № 7696 від 02.09.2010 року), яка була отримана 07.09.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово»звернулось до суду з вимогою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму відшкодування у розмірі 1590,00 грн. в порядку регресу та 64,82 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2011 року порушено провадження у справі № 33/64, розгляд справи призначено на 01.03.2011 року.

В судове засідання 01.03.2011 року зявився представник позивача та надав додаткові пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» суму відшкодування у розмірі 1590,00 грн. в порядку регресу, 64,82 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва № 3-2091/10 від 09.03.2010 року гр. ОСОБА_2 19.02.2010 року приблизно о 21 год. 40 хв., керуючи автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_3 в дворі будинку № 10 по пр.-ту Бажана в м. Києві, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Тойота д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб TOYOTA SEQUOIA державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на праві приватного власності товариству з обмеженою відповідальністю «Боріс».

Відповідно до договору добровільного страхування транспортних ризиків № 0900318 від 07.07.2009 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Боріс»та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме, автомобіля марки TOYOTA SEQUOIA державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з протоколом № 1/10 чергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» від 03.03.2010 року прийнято нову редакцію статуту товариства у відповідності до норм Закону України «Про акціонерні товариства», згідно якої повне найменування товариства - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Здорово».

Відповідно до звіту № 11173 від 13.04.2010 року з оцінки транспортного засобу, страхового акту №171/014/AT від 13.04.2010 року та проведеного розрахунок суми страхового відшкодування № 54 від 13.04.2010 року, визначений розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля TOYOTA SEQUOIA державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП в розмірі 1679,66 грн.

На підставі заяви страхувальника від 06.04.2010 року та згідно з розпорядженням № 171/014/АТ/01 від 13.04.2010 року було виплачено страхове відшкодування у розмірі 1590,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 165 від 15.04.2010 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність ОСОБА_2 винного у вчиненні ДТП, застрахована відповідачем згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6030604 зі строком дії з 17.11.2009 року по 16.11.2010 року. Відповідно до умов договору обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів відповідач несе цивільно-правову відповідальність за ОСОБА_2 у розмірах передбачених Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyunda Elantra, державний номерний знак НОМЕР_3, була застрахована відповідачем за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6030604, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

30.08.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу. Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 1590,00 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 64,82 грн. за несвоєчасне відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Судом встановлено, що позивач зробив неправильний розрахунок пені, а саме позивач нарахував неправильну суму пені.

Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені у період з 08.10.2010 року по 06.12.2010 року.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1 59008.10.2010 - 06.12.2010607.7500 %0.042 %*40.51

Таким чином, в частині стягнення пені в розмірі 24,31 грн. слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 40,51 грн., відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово»(03150, м. Київ, вул. Горького, 172, офіс 620, ідентифікаційний код 33637321) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 1 590 (одна тисяча пятсот девяносто) грн. 00 коп., пеню в розмірі 40 (сорок) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 100 (сто) грн. 50 коп. та 232 (двісті тридцять дві) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 10.03.2011 року