Рішення № 14418992, 18.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/61318.02.11 За позовом Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

до Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

про стягнення 42 845,80 грн., розірвання договору та виселення

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: Степенко О.Д. предст. за дов. №5 від 04.01.2011

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 18.02.2011р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення прийнято 18.02.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 14.02.2011р. по 18.02.2011р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами оренди нежитлових приміщень №152 від 02.01.2009р. та №413 від 28.12.2009р., у розмірі 42 845,80 грн., розірвання договору оренди нежитлових приміщень №413 від 28.12.2009р., зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв.м. повернувши останнє позивачу, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010р. було порушено провадження у справі №35/613 розгляд справи призначено на 10.01.2011р.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/613 від 10.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/613 від 10.01.2011р., на підставі ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 26.01.2011р.

Судове засідання призначене на 26.01.2011р., було перенесено на 02.02.2011р., довідка за підписом секретаря направлена сторонам у справі.

Відповідач в судове засідання 02.02.2011 не зявився, свої представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/613 від 10.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011, на підставі ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №35/613 та відкладено розгляд справи на 14.02.2011.

В судовому засіданні 14.02.2011р. представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої останній просив суд зобовязати відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв.м. та повернути в задовільному стані позивачу та стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди нежитлових приміщень №152 від 02.01.2009р. та №413 від 28.12.2009р., у розмірі 42 845,80 грн. В частині позовних вимог про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень №413 від 28.12.2009р. позивач відмовився від позовних вимог.

В судовому засіданні 14.02.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом було прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині розірвання Договору оренди нежитлових приміщень №413 від 28.12.2009р., та ухвалено припинити провадження у справі в даній частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 14.02.2011 не зявився, свої представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/613 від 10.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 14.02.2011р., на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.02.2011р.

В судовому засіданні 18.02.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 18.02.2011 не зявився, свої представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/613 від 10.12.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2009року між Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №152.

Позивач на підставі даного Договору та акту передачі від 02.01.2009р., передає приміщення, а Відповідач приймає у строкове платне користування нежиле приміщення розташоване по АДРЕСА_1 загальною площею 50,7 кв.м. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.6.8. Договору строк дії останнього встановлений з 01.01.2009р. до 31.12.2009р., без права його пролонгації та викупу орендних приміщень.

Згідно заяви відповідача про продовження оренди не житлового приміщення було укладено договір №413 від 28.12.2009р. (надалі Договір). Строк дії Договору було встановлено з 01.01.2009р. до 31.12.2010р. (п. 6.8. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна орендна плата по цьому договору становить 3498,30 грн. на місяць в тому числі ПДВ 583,05 грн., при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-використання послуг по оренді приміщення.

Відповідно до п.2.2. Договору, щомісячно, до 20 числа поточного місяця, Орендар зобовязаний повністю оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідачем неналежним чином виконувались договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, у звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 39772,00 грн. за період з жовтня 2009 року по вересень 2010р.

Крім того, на підставі п. 5.2. Договору позивачем було нараховано пеню в розмірі 3073,80 грн.

Також позивачем було заявлено вимогу про зобовязання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 загальною площею 50,7 кв.м. та повернути вказане приміщення позивачу, у звязку з тим, що під час розгляду даної судової справи строк дії Договору оренди закінчився.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача по орендним платежам за період з жовтня 2009року по вересень 2010року становить 39 772,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав взяті на себе за Договором зобовязання в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 39772,00 грн.

Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів за Договором.

На час розгляду справи в судовому засіданні, доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем не було надано суду.

Відповідно до п. 5.2. Договору за несвоєчасну оплату платежів орендар повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

На підставі наведеного пункту Договору та відповідно до вимог чинного законодавства України позивачем було нараховано пеню в розмірі 3073,80 грн., розрахунок якої є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 39772,00 грн. та пені в розмірі 3073,80 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути останнє позивачу, у звязку з закінченням строку дії Договору, слід вказати на безпідставність та необґрунтованість даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач продовжує використовувати орендоване приміщення після закінчення строку дії Договору, та відмовляється в добровільному порядку звільнити вказане приміщення та передати позивачу відповідно до умов Договору.

Таким чином, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження порушення прав та законних інтересів останнього з боку відповідача, в розумінні ст. 1 ГПК України, в частині своєчасного звільнення орендованого приміщення та передачі останнього позивачу після закінчення строку дії Договору оренди.

З огляду на викладене, суд вважає, вимогу позивача в частині зобовязання відповідача звільнити орендоване приміщення та повернути останнє позивачу, безпідставною та необґрунтовано, та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів на спростування викладених обставин у позові в частині повної сплати орендної плати у встановлені Договором строки та порядку.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 629, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (адреса: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20; р/р №26007513644001 в ПАТ “АСВІО БАНК”, МФО 353489, код ЄДРПОУ 23739162), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 39772,00 грн. (тридцять девять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 00 коп.) - заборгованості по орендній платі за Договором оренди нежилих приміщень №152 від 02.01.2009р. та №413 від 28.12.2009р.; 3 073,80 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 80 коп.) - пені; 428,46 грн. (чотириста двадцять вісім гривні 46 коп.) - державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. В частині розірвання Договору оренди нежитлових приміщень №413 від 28.12.2009р. припинити провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у звязку з відмовою позивача від позовних вимог в даній частині.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 09.03.2011