Рішення № 14418649, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/7703.03.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської міської філії

до Закритого акціонерного товариства “Промзв’язок ”

про стягнення боргу за несплату телекомунікаційних послуг в сумі 19297,47 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Масловський І.А. представник за довіреністю №388 від 12.10.10р.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 03.03.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії до Закритого акціонерного товариства “Промзв’язок ” про стягнення боргу за несплату телекомунікаційних послуг в сумі 19297,47 грн

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за надані телекомунікаційні послуги відповідно до договору №5502079127 про надання послуг електрозв’язку від 01.03.2001 року. Внаслідок чого у відповідача станом на 01.01.11 утворилась заборгованість за телекомунікаційні послуги в сумі 14947,02 грн, яка виникла з листопада 2008 р. по травень 2009 р. Керуючись ст.ст. 173,174,193,230 ГК України, ст.ст.525,526,610 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 63 ЗУ “Про телекомунікації” Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 14947,02 грн, пеню в сумі 590,10 грн, інфляційні збитки –2891,43 грн та 3% річних –868,92 грн.

Ухвалою суду від 16.02.11 порушено провадження у справі №40/77 та призначено до розгляду на 03.03.11.

У судове засідання, призначене на 03.03.11, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.03.2001 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та Закритим акціонерним товариством “Промзв’язок ” (Споживач) було укладено договір №5502079127 про надання послуг електрозв’язку (Договір).

Відповідно до розділу 1 договору №5502079127 від 01.03.01 підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Пунктом 5 ч.1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” встановлено, що Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з п. 3.2.8 Договору Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п.4.3 Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Згідно з п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором про надання телекомунікаційних послуг, а саме: надання послуг здійснювалось у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про провірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), перерв в наданні послуг зв’язку не було, повідомлень з боку відповідача про порушення зв’язку і заявок про їх усунення не надходило.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взятих на себе зобов’язань по оплаті наданих послуг належним чином не виконував, в результаті чого, станом на 01.01.2011 року згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору №5502079127 від 01.03.01 за листопад 2008 р. –травень 2009 р. складала 14947,02 грн, пеня в сумі 590,10 грн, інфляційні збитки –2891,43 грн та 3% річних –868,92 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором №5502079127 про надання послуг електрозв’язку від 01.03.01, а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за надані послуги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 14947,02 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Статтею 36 ЗУ “Про телекомунікації” встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 5.8 договору №5502079127 про надання послуг електрозв’язку від 01.03.01 у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 3 Закону).

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 590,10 грн, що відповідає розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Враховуючи викладене, згідно з обґрунтованим розрахунком позивача, що міститься в позовній заяві, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 868,92 грн та інфляційні збитки у розмірі 2891,43 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської міської філії задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Промзв’язок” (04073, м.Київ, Оболонський район, просп. Московський, 6, код ЄДРПОУ 25397056)з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) суму заборгованості за надані послуги в сумі 14947 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн 02 коп., пеню в сумі 590 (п’ятсот дев’яносто) грн 10 коп., збитки від інфляції у розмірі 2891 (дві тисячі вісімсот дев’яносто одну) грн 43 коп., 3 % річних у розмірі 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн 92 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 192 (сто дев’яносто дві) грн 97 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 09.03.2011 р.