Рішення № 14418147, 24.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. Справа № 5010/287/2011-3/11

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області, вул. Дністровська,14,Івано-Франківськ,76000

до відповідача: ПП ОСОБА_3 АДРЕСА_1

про стягнення 8613,08 грн. неустойки, 1049,66 грн. комунальних платежів, 259,30 грн. відшкодування податку на землю

за участю представників сторін:

Від позивача: Варшавський О.П. - представник, (довіреність № 14-08/60 від 05.01.11р.)

Від відповідача: ОСОБА_3 - приватний підприємець, (паспорт НОМЕР_1 від 03.10.07р. )

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення 8613,08 грн. неустойки, 1046,66 грн. комунальних платежів та 259 грн. в відшкодування податку за землю.

Заявою від 12.03.2011р. позивач збільшив свої вимоги в частині комунальних платежів до 1452,80 грн. Суд, розглядаючи заяву сторони про збільшення розміру позовних вимог, приймає до уваги правило ст.22 ГПК України, яке надає право стороні до прийняття рішення по справі таке право. За таких обставин - заява сторони про збільшення розміру позовних вимог визнається судом такою, що підлягає до задоволення.

Ухвалою суду від 17.02.11р. порушено провадження по справі та проведено 3 судові засідання, в одному із яких - 15.03.2011р., оголошено перерву до 24.03.20011р.

Заявляючи позов до суду, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 7.12.2010р. по справі № 13/89 приватного підприємця ОСОБА_3 зобов"язано звільнити приміщення площею 66,21 кв.м. розташоване за адресою:м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська, 14. Проте, відповідачем зайняте ним приміщення, не звільнене. Дана обставина дає право позивачу відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час просрочення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1452,80 грн. в вішкодування витрат по комунальних платежах за період з листопада 2010р. по лютий 2011р. та 259, 30 грн. в відшкодування податку за землю за 2011р. При цьому позивач посилається на договір оренди державного майна від 1.10.2004р. із змінами від 15.03.2007р., 26.09.2008р., договір від 26.11.2004р. та ст.526 Цивільного кодексу України.

Відповідач доводи позивача щодо не звільнення ним спірного приміщення перед судом не спростував.

По комунальних платежах суду пояснив, що хоч приміщення і не передано позивачу по акту приймання- передачі, проте відповідачем воно не використовується.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги вимоги діючого законодавства - дійшов в спірному випадку наступних висновків:

1 жовтня 2004р. сторонами укладено договір оренди частини підвальних приміщень площею 66,21 кв.м., що розташовані в адмінкорпусі за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська, 14.

26.09.2008р. сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди державного майна, якою збільшено строк дії договору оренди на 2 роки з 30.09.2008р. по 30.09.2010р.

7.12.2010р. рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 13/89 зобов"язано відповідача, приватного підприємця ОСОБА_3, звільнити орендоване нею, по вказаному вище договору оренди, приміщення. Рішення суду вступило в законну силу.

Конституцією України визначено основні засади судочинства, серед яких обов"язковість виконання рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України - якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час просрочення.

В спірному випадку факт невиконання обов"язку щодо повернення речі, переданої в оренду, відповідач перед судом не спростував. Таким чином в позивача наявності всі підстави вимагати сплати неустойки у розмірі, передбаченому ст.785 Цивільного кодексу. З огляду на ці обставини та враховуючи правило ст.33 ГПК України - вимоги позивача в цій частині визнаються обгрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комунальних платежів слід врахувати, що між сторонами крім договору оренди державного майна, термін дії якого закінчився 30.09.2010р. було укладено договір /26.11.2004р./ на вішкодування комунальних послуг Опрендарем згідно наданих рахунків Орендодавцем. Пунктом 4.1 названого договору сторони визначили, що договір діє протягом дії договору оренди. Проте, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця - Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах.

Таким чином, оскільки суду не подано доказів про відмову від договору в місячний термін після закінчення строку його дії - він вважається продовженим і на даний час сторони мають зобов"язання між собою на умовах, викладених в договорі. Зокрема, п.2.1 названого договору передбачено обов"язок відповідача сплачувати всі комунальні витрати: водопостачання, каналізацію, електроенергію, теплопостачання та інші експлуатаційні витрати відповідно до виставлених рахунків орендодавця.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України - зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Позивач надав суду відповідні копії рахунків та вказав на неоплату їх відповідачем. При цьому відповідач знову ж таки не надав суду доказів, які би спростовували доводи позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а отже такі вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.22, 49, ст. 82 , 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити

Стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, індефікаційний номер НОМЕР_2/ в користь позивача - головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області / 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська,14, р/р 35226015000299, МФО 836014, код ЄДРПОУ 20567654 банк ГУДК в Івано-Франківській області/ 8613,08 грн. неустойки, 1452,80 грн. комунальних платежів, 259,30 грн. відшкодування податку за землю.

Стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, індефікаційний номер НОМЕР_2/ в дохід державного бюджету /Отримувач: УДК в м. Івано-ФранківськБанк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200;/ 103,25 грн. держмита.

Стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_1, індефікаційний номер НОМЕР_2/ - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу / Отримувач - УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003 /.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Фрич

Повне рішення складено 29.03.11