Ухвала суду № 14417993, 22.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 березня 2011 р.

Справа № 5010/175/2011-3/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ЗАТ "Лукор", вул. Промислова, 4,Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" вул.Окружна,8,Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про врегулювання переддоговірних розбіжностей по договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 27.12.2010р.

за участю представників сторін:

Від позивача: Марчак М.П. - представник, (довіреність № 26/1-202 від 29.12.07.)

Від позивача: Вінтонів В.В. - представник, (довіреність № 26/1-170 від 21.09.10.)

Від відповідача: Загребельний Ю.А. - представник, (довіреність № 20 від 10.01.11.)

Вінтонів В.В. /довіреність № 26/1-170 від 21.09.10/

Від відповідача: Загребельний Ю.А.-/довіреність № 20 від 10.01.11/

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "Лукор" звернулося до суду з позовною заявою до комунального підприємства "Водотеплосервіс" про врегулювання переддоговірних розбіжностей по договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 27.12.2010р., а саме: позивач просить визнати в його редакції п.п. 3.3, 5.2 та 6.1 названого договору.

Представник відповідача вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що урегулювання розбіжностей по договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 27.12.2010р. проведено позивачем без урахування вимог діючого законодавства. Зокрема, підписаний ЗАТ "Лукор" протокол узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей від 28.12.2010р. до договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 27.12.2010р. не відповідає вимогам ч.6 ст.181 Господарського кодексу України, оскільки сторона не висловила свого відношення до отриманих розбіжностей, натомісць подала свої розбіжності до договору, в т.ч. доповнила договір п.5.2.

Відповідач посилається і на ч.6 ст.181 Господарського кодексу України та вказує на те, що 20-денний строк для ЗАТ "Лукор", як сторони-виконавця закінчився 30.01.2011р. Станом на цю дату ЗАТ "Лукор" не подало до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, а тому з 31.01.2011р. пропозиції КП "Водотеплосервіс", викладені в протоколі розбіжностей від 28.12.2010р., вважаються згідно частини 6 ст.181 ГК України прийнятими ЗАТ "Лукор".

Крім того, за доводами відповідача, до суду передаються розбіжності, які неврегулювані сторонами, проте, позивач подав на розгляд суду розбіжності по договору в новій редакції, що не передбачено діючим законодавством. Таким чином, на думку відповідача предмет спору відсутній, а тому провадження по справі слід припинити на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу.

До того ж відповідач вказує на те, що позивач займає монопольне становище на ринку надання послуг, а тому в силу ч.3 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку забороняється, а отже такий суб"ект господарювання зобов"язаний здійснювати надання послуг кожному, хто до нього звертається та не має права відмови за наявності у нього такої можливості.

Позивач з доводами відповідача не погоджується, вказуючи, що, дії позивача після отримання від відповідача протоколу розбіжностей є нічим іншим як способом урегулювати ці розбіжності, що вимагається та відповідає вимогам діючого законодавства.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи доводи та заперечення сторін, керуючись чинним законодавством - дійшов в спірному випадку таких висновків.

Відповідно до ч.5 ст.181 Господарського кодексу - сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов"язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частина 7 ст.181 Господарського кодексу передбачає порядок вирішення розбіжностей щодо умов договору, заснованому на державному замовленні, такого, укладення якого є обов"язковим для сторін на підставі закону або, якщо сторона - виконавець за договором, визнана монополістом в установленому порядку.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі не давав та не дає згоди на розгляд розбіжностей по договору в суді. Таким чином, розбіжності по договору на підставі ч.5 ст.181 Господарського кодексу не підлягають розгляду в суді.

Щодо обставин, обумовлених в ч.7 ст.181 Господарського кодексу то суду не доведено та не надано доказів про те, що договір заснований на державному замовленні або є таким, обов"язковість укладення якого випливає із вимог закону. При цьому судом взято до уваги ст.2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відповідно до якої дія закону поширюється на всі суб"екти господарювання, що виробляють питну воду і т.д. шляхом централізованого водопостачання. Проте, між сторонами укладено договір не про водопостачання, а про централізоване водовідведення. Таким чином, посилання сторін на Закон "Про питну воду та питне водопостачання" судом до уваги не приймається.

Суду теж не доведено, що сторона за договором - виконавець послуг, тобто позивач, в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів /робіт, послуг/, як про це зазначено в ч.7 ст.181 Господарського кодексу.

Отже, за таких обставин та за відсутності згоди відповідача на розгляд розбіжностей по договору в суді - спір не може бути розглянуто та вирішено в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню судом.

Декретом Кабінету Міністрів "Про державне мито" /п.3 ч.1 ст.8/ передбачено повернення державного мита в випадку припинення провадження по справі з підстави, якщо справа не підлягає розгляду суду.

Таким чином, провадження по справі слід припинити, а сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повернути позивачу.

Керуючись наведеним та ст.49, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Повернути ЗАТ "Лукор" /вул.Промислова, 4, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77306, інд. код 31256759/ з державного бюджету 85 грн. держмита, сплаченого платіжним дорученням № 4518 від 13 січня 2011р. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплаченого платіжним дорученням № 4519 від 13 січня

2011р.

Суддя М.М.Фрич

повний текст ухвали підписано 23.03.2011р.