Рішення № 14417814, 16.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р. Справа № 5010/95/2011-17/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Дичковська І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Біопром-Україна", вул. Грушевського, 28/2-а, кв. 43, м.Київ, 01024; поштова адреса: вул.Ломоносова, 54 а/ 42, м.Київ, 03191

до відповідача: Дочірнього підприємства "Авангард - Агро" Публічного акціонерного товариства "Авангард", вул. Підгірна, с.Загвіздя, Тисменецький район, Івано-Франківська область, 77450

про стягнення 67186 грн. 29 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з"явились,

Від відповідача: не з"явились,

встановив: заявлено позов про стягнення 67186 грн. 29 коп. боргу, в тому числі 59400 грн. основного боргу, 3687 грн. 68 коп. пені, 3385 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 712 грн. 81 коп. - 3 % річних.

Представники сторін в судове засідання 16.03.11 р. не з"явилися, хоч були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань, про що свідчить підпис уповноважених на те осіб у повідомленнях про вручення поштового відправлення. Відповідач відзив на позов не подав.

З урахуванням того, що позивач надав суду витяг з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей про відповідача, суд дійшов висновку, що перешкод для розгляду справи немає.

На день розгляду справи в судове засідання 16.03.11 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 22.02.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі сторін, яких належним чином повідомлено про час та місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

1011.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Біопром-Україна" та Дочірнім підприємством "Авангард - Агро" Публічного акціонерного товариства "Авангард", укладено договір купівлі-продажу товарів №164/1.

Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов"язується передати у власність відповідачу товар, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору вартість даного товару (ветеринарні препарати). Найменування, кількість, ціна та умови поставки і оплати вказується у специфікаціях, що підписуються сторонами на кожну окрему поставку.

На виконання умов договору, позивач 08.07.10 р. відповідно до п.1.1 договору передав відповідачу товар на загальну суму 59400 грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковою накладною №РН-0001096 від 27.07.10 р., рахунком-фактурою №СФ-0001007 від 08.07.10 р. та довіреністю №АА-130 від 27.07.10 р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, належно засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.7.1 договору відповідач зобов"язується сплатити позивачу загальну ціну поставки згідно рахунку - фактури шляхом оплати протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару з розрахункового рахунку шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок позивача. Однак, в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов`язання не виконав, вартість товару не оплатив, внаслідок чого, станом на 17.01.11 р. основний борг відповідача становить 59400 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договору між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов"язковим для виконання сторонами.           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Таким чином, станом на 17.01.11 р. основний борг відповідача перед позивачем становить 59400 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не спростував, а отже вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 59400 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язання. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.                               

Пунктом 8.2 вищезазначеного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов"язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка згідно розрахунку позивача становить 3687 грн. 68 коп.

Поданий позивачем розрахунок пені є обґрунтованими, а отже пеня заявлена до стягнення в розмірі 3687 грн. 68 коп. є такою, що підлягає задоволенню.

          Сума боргу з урахуванням індексу інфляції згідно поданого позивачем розрахунку становить 3385 грн. 80 коп., а 3 % річних - 712 грн. 81 коп.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Подані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, а отже заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3385 грн. 80 коп. та 712 грн. 81 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 59400 грн. основного боргу, 3687 грн. 68 коп. пені, 3385 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 712 грн. 81 коп. - 3 % річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача

          Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 546, 610, 625, 629, 692, Цивільного кодексу України, ст.20, ст.193, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Біопром-Україна" задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Авангард - Агро" Публічного акціонерного товариства "Авангард", вул. Підгірна, с.Загвіздя, Тисменецький район, Івано-Франківська область, 77450 (ідентифікаційний код 32852138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Біопром-Україна", вул. Грушевського, 28/2-а, кв. 43, м.Київ, 01024; поштова адреса: вул.Ломоносова, 54 а/ 42, м.Київ, 03191 (ідентифікаційний код 32704433) - 59400 грн.(п"ятдесят дев"ять тисяч чотириста гривень)- основного боргу, 3687 грн. 68 коп. (три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 68 копійок) - пені, 3385 грн. 80 коп. (три тисячі триста вісімдесят п"ять гривень 80 копійок) - інфляційних втрат, 712 грн. 81 коп. (сімсот дванадцять гривень 81 копійку) - 3 % річних, 671 грн.86 коп. (шістсот сімдесят одну гривню 86 копійок) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 17.03.11

                                                                                          Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Боднарчук М. Б. 17.03.11