Рішення № 14417732, 15.03.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р.

Справа № 5010/24/2011-1/3

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.,

при секретарі судового засідання Сліпенчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон"

вул. С.Височана, 34, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан"

вул. Бельведерська, 27, м. Івано-Франківськ

про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 91 486 грн 61 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Білоус С.В., (довіреність № 748 від 30.12.10р., паспорт серія СС № 445190 від 21.01.98р., виданий Івано-Франківським МУВС МВС).

Від відповідача представник не з'явився.

встановив: заявлена вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 91 486 грн. 61 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в сумі 90 286 грн. 61 коп. Подав суду банківську виписку № БВ –0000331 від 15.07.10, що підтверджує факт часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі 1200 грн. 00 коп., ще до моменту звернення позивача до суду.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач, як на докази, посилається на видаткові накладні № РН-007276, № РН-0077288 від 24.09.09., № РН-007318 від 25.09.09, № РН 007319 від 25.09.09, РН-007388 від 26.09.09, РН-007389 від 26.09.09, РН-007446 від 29.09.09, РН-007447 від 29.09.09, РН- 007519 від 30.09.09, РН- 007520 від 30.09.09, РН- 007549 від 30.09.09, РН –007578 від 01.10.09, РН-007738 від 03.10.09, РН- 007739 від 03.10.09., РН- 007779 від 05.10.09, РН-007785 від 05.10.09, РН -007792, РН-007793 від 05.10.09, РН-007819 від 06.10.09, РН- 007820 від 06.10.09, РН7825 від 06.10.09, РН –007829 від 06.10.09, РН-007830 від 06.10.09, РН-007839 від 06.10.09, РН-007840 від 06.10.09, № РН -007877 від 08.10.09, РН- 007878 від 08.10.09, РН-007923 від 09.10.09, РН-008207 від 19.10.09, РН-008221 від 19.10.09, РН-008222 від 19.10.09, РН-08270 від 20.10.09, РН -008331 від 21.10.09, № РН-08373 від 23.10.09, РН-008474 від 23.10.09, РН- 008405 від 23.10.09, РН-008454 від 26.10.09, РН –008491 від 27.10.09, РН-008631 від 29.10.09, РН-008682 від 30.10.09, РН-008716 від 02.11.09, РН –008775 від 04.11.09, довіреності ЯОЮ № 732980 від 23.09.09, ЯЮО № 732981 від 05.10.09, ЯЮО № 732987 від 12.10.09. (а.с. 92 –133; 139 - 143), платіжні вимоги –доручення № 26 від 30.09.09, № 29 від 20.10.09, № 30 від 22.10.09, № 51 від 26.10.09, № 31 від 27.10.09, № 11 від 25.11.09 (а.с. 54-56; 58-60), розрахунок заборгованості (а.с. 8, 9) та претензію-вимогу № 291 від 29.06.10 (а.с. 62).

Розгляд справ неодноразово відкладався ухвалами від 04.02.11, від 22.02.11р.

Однак відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.01.11р. повернулася до суду з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”. Однак, згідно з приписами ст. 64 ГПК України, дана ухвала вважається врученою належним чином, оскільки надіслана судом за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с. 84). Ухвала від 04.02.11 направлена судом за юридичною адресою, також повернулася до суду із вищевказаною відміткою.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суддя встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Залізобетон" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Монблан" продукцію на загальну суму 165736, 69 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними № РН-007276, № РН-0077288 від 24.09.09., № РН-007318 від 25.09.09, № РН 007319 від 25.09.09, РН-007388 від 26.09.09, РН-007389 від 26.09.09, РН-007446 від 29.09.09, РН-007447 від 29.09.09, РН- 007519 від 30.09.09, РН- 007520 від 30.09.09, РН- 007549 від 30.09.09, РН –007578 від 01.10.09, РН-007738 від 03.10.09, РН- 007739 від 03.10.09., РН- 007779 від 05.10.09, РН-007785 від 05.10.09, РН -007792, РН-007793 від 05.10.09, РН-007819 від 06.10.09, РН- 007820 від 06.10.09, РН7825 від 06.10.09, РН –007829 від 06.10.09, РН-007830 від 06.10.09, РН-007839 від 06.10.09, РН-007840 від 06.10.09, № РН -007877 від 08.10.09, РН- 007878 від 08.10.09, РН-007923 від 09.10.09, РН-008207 від 19.10.09, РН-008221 від 19.10.09, РН-008222 від 19.10.09, РН-08270 від 20.10.09, РН -008331 від 21.10.09, № РН-08373 від 23.10.09, РН-008474 від 23.10.09, РН- 008405 від 23.10.09, РН-008454 від 26.10.09, РН –008491 від 27.10.09, РН-008631 від 29.10.09, РН-008682 від 30.10.09, РН-008716 від 02.11.09, РН –008775 від 04.11.09 та довіреностями ЯОЮ № 732980 від 23.09.09, ЯЮО № 732981 від 05.10.09, ЯЮО № 732987 від 12.10.09. (а.с. 92 –133; 139 –143).

Отриману продукцію відповідач оплатив частково у сумі 73 850 грн., що підтверджується платіжними вимогами –дорученнями № 26 від 30.09.09, № 29 від 20.10.09, № 30 від 22.10.09, № 51 від 26.10.09, № 31 від 27.10.09, № 11 від 25.11.09 (а.с. 54-56; 58-60) та розрахунком заборгованості (а.с. 8 - 9).

На вимогу № 291 від 29.06.10 року погасити борг відповідач не відреагував, заборгованість не погасив, що зумовило позивача звернувся до суду захистом порушеного права.

Як вбачається з положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", дане товариство створене шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства “Залізобетон” та являється правонаступником останнього по всіх правах та обов'язках (а.с. 63).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, у тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб‘єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново - господарські зобов‘язання, які є одним із видів господарських зобов‘язань, - це цивільно-правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку. Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання та застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 263 від 27.07.1998 р., передбачено вимоги оформлення видаткових накладних.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідальність за недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Подані позивачем видаткові накладні є належними доказами в розумінні ст. 34 Гоподарського процесуального кодексу України, в них є всі необхідні реквізити, зокрема підписи відповідальних осіб та печатки юридичних осіб, що свідчить про підтвердження ними факту поставки (передачі) позивачем товару відповідачу, і про перехід права власності на товар, з моменту підписання накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТзДВ "Івано-Франківськзалізобетон" звертався до відповідача, ТзОВ "Монблан" з вимогою № 291 від 29.06.10 року сплатити борг в сумі 91 486 грн. 61 коп. в семиденний строк з дня пред'явлення претензії.

Доказів сплати суми заборгованості у визначений ст. 530 Цивільного кодексу України строк відповідачем не подано. Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення боргу в сумі 90 286 грн. 61 коп.

Оскільки, відповідач частково сплатив заявлену до стягнення суму, а саме 1200 грн. ще до звернення позивача з позовною заявою до суду, підстави для задоволення вимоги в частині стягнення вказаної суми заборгованості у суду відсутні.

За таких обставин, враховуючи наведене, матеріали справи, неподання відповідачем доказів оплати за отриману продукцію, жодних доказів у спростування вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 90 286 грн. 61 коп. боргу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України,ст. 49, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан", вул. Бельведерська, 27, м. Івано-Франківськ (код 13658942) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", вул. С.Височана, 34, м.Івано-Франківськ (код 0552602) 90 286 (дев'яносто тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 61 коп. заборгованості, 902 (дев'ятсот дві) грн 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1200 грн. 00коп. боргу в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Соботник В. В.

Повне рішення складено 18.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сліпенчук Н.А. 18.03.11