Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
___________________________
УХВАЛА
25.03.2011 Справа № 5008/146/2011
Суддя господарського суду О.Ф. Ремецькі
розглянувши заяву Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду області від 27.05.2010р.
у справі №2/35
за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Берегово
до відповідача Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово
за участю третіх осіб:
-без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу управління обєктами спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району Берегівської районної ради, м. Берегово
-без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Берегово
про зобов'язання відповідача передати обєкт оренди нежитлове приміщення площею 30,8кв.м., що розміщене в АДРЕСА_2, у користування позивача в натурі шляхом складання акту прийому-передачі обєкта оренди та визнання вимог Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово сплатити кошти за відповідними рахунками незаконними
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від заявника ОСОБА_4представник за довіреністю від 14.03.2011р.
від позивача ОСОБА_5 представник за довіреністю від 28.10.2010р.
від третьої особи ОСОБА_3. підприємець
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2010р. позовні вимоги було задоволено частково: зобовязано Берегівську центральну районну лікарню, м. Берегово, вул.. Ліннера, 2 (код ЄДРПОУ 01992430) у строк до 21.06.2010р. передати фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідент код НОМЕР_1) обєкт оренди нежитлове приміщення площею 30,8кв.м., що розміщене в АДРЕСА_2 шляхом складання та підписання відповідного акту прийому-передачі обєкта оренди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач по справі в порядку, визначеному статтею 112 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з заявою про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами.
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.03.2011 року по справі № 5008/146/2011
В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що на момент прийняття рішення судом останньому не було відомо про те, що фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 на підставі наказу №72 від 12.02.2010р. було видано ліцензію на право здійснення господарського діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами за адресою: АДРЕСА_2. Дані обставини підтверджуються листами №28-11/01 від 21.01.2011р. Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Закарпатській області та листа Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України №681/01-27 від 29.12.2010р. Дана ліцензія була анульована відповідно до наказу №560 від 21.12.2010р. Відтак вважає, що право на користування приміщенням для розміщення аптеки володіла дана особа, а не позивач у справі фізична особа підприємець ОСОБА_2, який не був залучений до справи.
Водночас зазначає, що договір на оренду не житловим приміщенням за адресою, АДРЕСА_2, ЦРЛ, поліклініка, 2-й поверх був укладений з ОСОБА_2, який анулював свою ліцензію на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами за цією ж адресою.
Стверджує, що головний лікар ОСОБА_6 Берегівської ЦРЛ в період своєї діяльності не розривав договір оренди не житловим приміщенням від 01.06.2009 року укладеного з ФОП ОСОБА_2, не укладав подібний договір з ФОП ОСОБА_3 та не надавав право ОСОБА_2 передачі орендоване майно в суборенду відповідно до п.6.6 Договору оренди не житлового приміщення від 01.06.2009 року.
Відтак, заявник вважає, що Позивач по справі прийняв орендоване майно в користування з моменту підписання Договору від 01.06.2009 року, користувався ним та передав в суборенду ФОП ОСОБА_3, який отримав ліцензію на право торгівлі в не житловому приміщенні за адресою, АДРЕСА_2, ЦРЛ, поліклініка, 2-й поверх.
Зазначає, що рішення яке прийнято Господарським судом Закарпатської області від 25.07.2010 року впливає на права та обов'язки ФОП ОСОБА_3, адже при таких обставинах існують два орендарі не житлового приміщення за адресою, АДРЕСА_2, ЦРЛ, поліклініка, 2-й поверх, які в різний час мали Ліцензію на право торгівлі лікарськими засобами в одному й тому ж приміщенні при наявності в матеріалах справи тільки одного договору оренди на це приміщення, згідно п.6.6 якого передача в суборенду можлива тільки з згоди Відповідача по справи, якої він не надавав.
Представник ФОП ОСОБА_2, що є позивачем у справі 2/35, заперечує з приводу обґрунтованості доводів заявника та в судовому засіданні вказує на те, що заявником не доведено факту передачі орендованого позивачем у відповідача приміщення третій особі і такі твердження заявника є нічим іншим, як припущеннями, що нічим не підтверджені. Зі свого боку заперечує передачу ФОП ОСОБА_3 приміщення, на оренду якого між лікарнею та ним було укладено договір оренди.
ФОП ОСОБА_3 також заперечує з приводу доводів заявника та підтверджує заперечення позивача про відсутність між ними договору оренди нежитлового приміщення, що є предметом договору оренди між ФОП ОСОБА_2 та Берегівською центральною районною лікарнею. Також вказує на те, що видача йому ліцензії була проведена за відсутності відповідного договору на користування приміщенням, оскільки відповідно до вимог постанови КМ України від 04.07.2001р. №756 для видачі ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами цензі атом подається окрім відповідної заяви також копія паспорта аптечного закладу (структурного підрозділу), що складений за формою, затвердженою
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.03.2011 року по справі № 5008/146/2011
Кабінетом Міністрів України, засвідчена підписом керівника суб'єкта господарювання, скріпленим печаткою суб'єкта господарювання, на кожній сторінці.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач вважає, що викладені ним у Заяві обставини мають істотне значення для справи № 2/35, оскільки свідчать про те, що видача ліцензії іншій особі, окрім ОСОБА_2, на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами у одному і тому ж приміщенні свідчить про існування між такою особою та ФОП ОСОБА_2 відповідних правовідносин щодо передачі ФОП ОСОБА_3 нежитлового приміщення, що отримане ОСОБА_2 від заявника за договором оренди нерухомого майна.
За наведених обставин, відповідач просить суд переглянути рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2010 року по справі № 2/35 за нововиявленими обставинами, скасувати це рішення та повністю відмовити у позові до Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. При цьому перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, істотність, по-третє те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого. На підставі статті 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України. При цьому, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Аналогічна позиція викладена також в Розясненні Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. N 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».
Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.03.2011 року по справі № 5008/146/2011
17.07.1997 року було прийнято Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
В Рішенні Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002 (п. 72 “В. Оцінка Суду”) у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено наступне: “Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)”.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ст. 112 ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами встановлених ст. 113 ГПК України.
Судом досліджено обставини, які відповідач зазначає в якості нововиявлених у справі № 2/35, а саме: існування двох ліцензій на використання одного і того ж приміщення з метою здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами у двох різних субєктів господарювання, а відтак, твердження заявника про те, що видача відповідної ліцензії іншій, ніж орендарю такого приміщення, особі, свідчить про передачу такого приміщення орендарем такій особі.
Як вище було зазначено, у відповідності до умов ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, доведенню при розгляді поданої відповідачем Заяви підлягають:
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.03.2011 року по справі № 5008/146/2011
- істотний характер для справи обставин, зазначених відповідачем у якості нововиявлених;
- факт того, що визначені відповідачем нововиявлені обставини не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи № 2/35.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі № 2/35 визначено наявність у орендодавця заявника, обовязку передати орендарю ФОП ОСОБА_2 за відповідним актом приймання-передачі нежитлове приміщення, метою якого є використання його для здійснення господарської діяльності по роздрібній торгівлі лікарськими засобами.
В той же час, наявність також у ще однієї особи ліцензії на здійснення такого виду господарської діяльності у тому ж приміщенні (нововиявлені обставини згідно Заяви відповідача) жодним чином не відносяться до предмету спору по справі № 2/35, не були предметом розгляду справи № 2/35, а рівно не може мати істотного характеру для справи № 2/35.
Зокрема, вищенаведені обставини можуть бути підставою для оспорення заявником правомірності видачі ліцензії, та, як вірно зазначив позивач у відзиві на заяву за нововиявленими обставинами, належать до компетенції відповідного органу - Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів.
Суд також приходить до висновку, що зазначені обставини не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення по справі № 2/35.
Керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, СУД УХВАЛИВ:
1. Заяву Берегівської центральної районної лікарні, м. Берегово про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду області від 11.02.2011 року по справі № 2/35 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2010 року по справі № 2/35 залишити без змін.
3. Копію ухвали направити заявнику та сторонам по справі.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Судове рішення № 14417630, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 25.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5008/146/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: