Рішення № 14417601, 28.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2011р. Справа № 14/84

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Артос”, с. Гать Берегівського району

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

про стягнення заборгованості у загальній сумі 134514, 28 Доларів США (еквівалент у гривні 1071204, 47грн. по курсу НБУ станом на 23.12.2010р.) (сума 72000,00 Доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, сума 31234,58 Доларів США - сума кредиту, що достроково вимагається до погашення, сума 207 52, 65 Доларів США - відсотки за користування кредитом, сума 8269, 78 Доларів США - нарахована пеня та сума 2257, 27 Доларів США - три проценти річних) за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього), шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., укладеного з відповідачем 1, шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача в особі філії: Сливка О.М. провідний юрисконсульт відділу проблемних активів юридичного управління філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород” за дов. від 17.01.2011р.

від відповідача 1: ОСОБА_3. представник за дов. від 02.02.2011р.

від відповідача 2: ОСОБА_3 представник за дов. від 03.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород (далі позивач в особі філії) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Артос”, с. Гать Берегівського району (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 130473,03 Доларів США (сума 72000,00 Доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, сума 31234,58 Доларів США - сума кредиту, що достроково вимагається до погашення, сума 20 752, 65 Доларів США відсотки за користування кредитом, сума 4256,96 Доларів США - нарахована пеня (з якої сума 3285,37 Доларів США нарахована пеня по заборгованості по тілу кредиту та сума 971,59 Доларів США нарахована пеня по заборгованості по нарахованих відсотках) та сума 2228,84 Доларів США - три проценти річних (з якої сума 1667,18 Доларів США нарахована сума трьох процентів річних від суми основного боргу по кредиту та сума 561,66 Доларів США нарахована сума трьох процентів річних від суми прострочених відсотків), з урахуванням уточнених розрахунків щодо нарахування пені та трьох процентів річних) за Кредитним договором №13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього) в уточненому розмірі та предметі позовних вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., укладеного з відповідачем 1, шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва та строк розгляду спору продовжувався відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України на підставі письмових заяв представників сторін, для надання сторонам додаткового часу для можливості врегулювання спору у добровільному порядку.

Представником позивача в особі філії та представником відповідачів у даному судовому засіданні зазначено щодо відсутності доказів врегулювання спору по даній справі, в уточненому розмірі та предметі позовних вимог, у добровільному порядку.

З огляду на викладене, представником позивача в особі філії позовні вимоги підтримано повністю в уточненому розмірі та предметі позовних вимог, з посиланням на обставини, зазначені позивачем в особі філії, як у позовній заяві (а.с. 2-5), так і у листі від 28.01.2011р. за №07-04/117 (а.с.57-58), в якому наведено додаткове письмове нормативно - правове обґрунтування щодо заявлення до стягнення трьох процентів річних та пені. Зокрема, посилається на обставини, зазначені Верховним судом України в узагальненні судової практики розгляду цивільних прав, які виникають з кредитних відносин, зокрема з посиланням на правомірність заявлення до стягнення при наявності заборгованості за кредитним договором - трьох процентів річних відповідно до вимог п.1 ст.1050 ЦК України, із застосуванням положень ст.625 ЦК України. Також, посилається на правомірність заявлення до стягнення нарахованих сум пені в уточненому розмірі, як на заборгованість по тілу кредиту, так і на заборгованість по нарахованих відсотках, оскільки такі суми пені в уточненому розмірі, нараховані з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, п.6 ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Щодо заявлення до стягнення основного боргу по кредиту та нарахованих відсотках за користування кредитними коштами, зокрема посилається, як на невиконання відповідачем 2, як Позичальником, в повному обсязі взятих на себе зобов”язань з Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього) по сплаті основної суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірах та у строки, встановлені вищезазначеним Договором та відповідно невиконання відповідачем 1, як Майновим поручителем, за укладеним з банком в особі філії Договором застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., як Заставодержателем, взятих на себе зобов”язань що випливають з Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього).

Представником відповідача 1 та відповідача 2 , як у судових засіданнях по розгляду даної справи, так і керівником відповідача 1 у письмовому відзиві від 04.02.2011р. за №20 на позовну заяву (а.с.64-66) та відповідачем 2 у письмовому відзиві від 04.02.2011р. за №2 на позовну заяву(а.с.67-69), зокрема зазначено наявність обставини щодо важкого фінансового стану даних відповідачів та щодо можливості досягнення з позивачем в особі філії розстрочки щодо заявленої до стягнення позивачем в особі філії суми кредитної заборгованості та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами. Крім того, у поданому до матеріалів справи від імені відповідача 2 його представником доповненні від 28.02.2011р. за №3 до відзиву на позовну заяву (а.с.72-73), зазначено обставину щодо наявності у відповідача 1 у 2010р. форс-мажорних обставин, що пов”язано з несприятливими погодніми умовами та підтвердження даного факту долученими до матеріалів справи засвідченими копіями з висновків Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (а.с.74-77). З урахуванням наявності вищезазначених обставин, даним доповненням відповідач 2 просить суд, зокрема, зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій та пені.

Оскільки матеріали справи не містять доказів врегулювання між сторонами спору у добровільному порядку, тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується на підставі наявних у ній доказових матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в особі філії та представника відповідачів, суд

встановив:

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород”, м. Ужгород (нове найменування ПАТ „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк” в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород") (далі кредитор, позивач в особі філії) та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1, м. Мукачево (далі відповідач, позичальник) 14.06.2007р. було укладено Кредитний договір № 13/4-07 (з внесеними змінами до нього на підставі Договору про внесення змін №1 від 19.06.2008р. та Договору про внесення змін №2 від 10.12.2008р.) (далі Кредитний договір (з внесеними змінами), а.с. 12-17)

Предметом даного Кредитного договору /із внесеними змінами та доповненнями/ було надання кредитором позичальнику кредиту в сумі 160000,00 Доларів США. Кінцевим терміном погашення кредиту було встановлено не пізніше 10.06.2011р. та повернення кредиту повинно здійснюватися Позичальником частинами у відповідності до графіку, зазначеного у п.п.2.2 р.2 Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами до нього на підставі Договору про внесення змін №2 від 10.12.2008р.).

Пунктом 3.1 р.3 Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником у розмірі 12 відсотків річних та відповідно до Договору про внесення змін №1 від 19.06.2008р., починаючи з 26.05.2008р. у розмірі 13 відсотків річних та повинні сплачуватися у строки, передбачені п. 3.4 р.3 даного Кредитного договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт виконання Банком в особі філії умов Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами) щодо надання ФОП ОСОБА_1, як Позичальнику, кредиту у відповідному розмірі 160000доларів США, підтверджується матеріалами справи, та відповідно до Заявки ФОП ОСОБА_1 про продаж іноземної валюти №01 від 14.06.2007р. на суму 120000грн. та Заявки ФОП ОСОБА_1 про продаж іноземної валюти №02 від 06.07.2007р. на суму 40000грн. (а.с.22-23).

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1, як Позичальником, було порушено умови Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р., щодо повернення в повному обсязі сум кредиту у розмірах та у строки передбачені графіком, зазначеним у п.п.2.2 р.2 Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами) та щодо повернення в повному обсязі нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірах та у строки, передбачені п. 3.1 та п. 3.4 р.3 даного кредитного договору, у зв”язку з чим у Позичальника перед Банком виникла заборгованість у сумі 72000,00 Доларів США, як прострочена заборгованість по кредиту та сума 20 752, 65 Доларів США, як заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом та що не заперечено, як даним відповідачем, так і його представником.

Підпунктом 4.3.5 пункту 4.3 розділу 4 Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. передбачено право Банку вимагати від позичальника незалежно від настання строку остаточного повернення кредиту, сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та /або процентів за користування ним, зокрема у випадку невиконання Позичальником у строк своїх обов”язків по поверненню кредиту та / або сплаті процентів за користування кредитом.

Отже, з урахуванням вимог п.п.4.3.5 п.4.3 р.4 Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. є правомірним заявлення Банком до стягнення суми 31 234,58 Доларів США, як суми кредиту, що достроково вимагається до погашення.

Зобовязання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами) було забезпечено Договором застави №260/44-2007 від 19.07.2007р. (а.с.18-19), укладеним Банком в особі філії, як Заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Артос”, с. Гать Берегівського району, як Майновим поручителем.

Предметом майнової поруки за вищезазначеним Договором застави майна було рухоме майно - комбайн зернозбиральний марки CASE AF 2388, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3.

Згідно п 5.1 р.5 Договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію, зокрема у випадку невиконання Позичальником зобов”язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Стаття 583 Цивільного кодексу України, передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Дане правило також передбачено ст. 572 ЦК України, де зазначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог, у випадку порушення позичальником зобов”язань за кредитним договором, передбачено п. 6 Договору застави майна.

З урахуванням вищезазначеної норми ст.20 Закону України „Про заставу”, ст.572 ЦК України та п 5.1 р.5 Договору застави, є правомірним звернення позивача в особі філії до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього) у сумі 72000,00 Доларів США - простроченої заборгованості по кредиту, сумі 31234,58 Доларів США - сумі кредиту, що достроково вимагається до погашення та сумі 207 52, 65 Доларів США - відсотків за користування кредитом, за рахунок заставленого майна, шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., укладеного з відповідачем 1, шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в особі філії в уточненому предметі позовних вимог, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем в особі філії відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не заперечені відповідачами та підтверджені та визнані представником відповідачів, а тому позов у вищезазначеній частині позовних вимог підлягає до задоволення та відповідно підлягає до стягнення заборгованість за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього) у загальній сумі 123987,23 доларів США (еквівалент у гривні 986938,35грн. по курсу НБУ - 7,96грн. за 1 долар США) (з якої прострочена заборгованість по кредиту у сумі 72 000,00 Доларів США, заборгованість по кредиту у сумі 31234,58 Доларів США, що достроково стягується та заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у сумі 20 752, 65 Доларів США), шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., укладеного з ТОВ „Артос”, шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до вимог п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст. 549 цього ж Кодексу (п.1 та п.2) наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки, як було зазначено вище, Позичальником, було порушено умови Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього) щодо своєчасного повернення сум кредиту та сплату процентів за користування кредитом, позивачем в особі філії, відповідно до вимог п.5.3 р.5 даного Кредитного договору, було нараховано пеню, яка з урахуванням уточнених розрахунків щодо нарахування пені, становить загальну суму 4256,96 Доларів США заявлену до стягнення в уточненому розмірі позовних вимог, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, п.6 ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з якої сума 3285,37 Доларів США нарахованої пені по заборгованості по тілу кредиту та сума 971,59 Доларів США нарахованої пені по заборгованості по нарахованих відсотках) та також за вищезазначені допущені порушення щодо своєчасного повернення сум кредиту та сплату процентів за користування кредитом позивачем в особі філії також, з урахуванням уточнених розрахунків, нараховано до стягнення відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, з посиланням на вимоги п.1 ст.1050 ЦК України, суму 2228,84 Доларів США трьох процентів річних, заявлену до стягнення в уточненому розмірі позовних вимог (з якої сума 1667,18 Доларів США трьох процентів річних від суми основного боргу по кредиту та сума 561,66 Доларів США трьох процентів річних від суми прострочених відсотків).

Відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов”язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов”язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З урахуванням факту наявності у майнового поручителя ТОВ „Артос” у 2010р. форс-мажорних обставин, що пов”язано з несприятливими погодніми умовами, що сталися в періоді 16-19 травня 2010р. та в періоді 3-4 червня 2010р. внаслідок випадання сильних дощів та відповідно пошкодження в результаті цього посівів озимої пшениці на загальній площі 90 га та яблуневих насаджень на загальній площі 76 га, що також призвело до фактичної втрати у 2010р. врожаїв рослинництва на вищезазначених площах ТОВ „Артос” та даний факт підтверджено долученими до матеріалів справи засвідченими копіями висновків Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 08.07.2010р. №15.10-7/314 та від 26.07.2010р. №2235/05-4 (а.с.74-77), з урахуванням тієї обставини, що вина відповідача 1 - ТОВ „Артос”, з урахуванням наявності вищезазначених форс-мажорних обставин, у несвоєчасній сплаті, як майновим поручителем за Договором застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., простроченої ФОП ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту у сумі 72000,00 Доларів США та нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 20 752, 65 Доларів США, як Позичальником за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього), відсутня, та з урахуванням тієї обставини, що відповідач 1 - ТОВ „Артос”, як майновий поручитель, не відмовлявся від виконання своїх договірних обов”язків, за таких обставин справи, позов в уточненому розмірі позовних вимог у частині заявленої до стягнення загальної суми 4256,96 Доларів США пені та в частині заявленої до стягнення загальної суми 2228,84 Доларів США трьох процентів річних, задоволенню не підлягає.

Також слід зазначити, що позовна вимога в уточненому розмірі щодо заявлення до стягнення суми 2228,84 Доларів США трьох процентів річних також не підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку Кредитним договором, зокрема п.3.1 р.3 договору (з внесеними змінами) передбачено інший розмір процентів річних, як плати за користування кредитом, з якої і складається сума 20 752, 65 Доларів США нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом, яка і задоволена судом, а тому застосовувати ще й стягнення передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України у вигляді трьох процентів річних, та з урахуванням наявності, як було зазначено вище форс-мажорних обставин у періоді 2010р., немає підстав.

Також, не може бути взято до уваги посилання позивача в особі філії на вимоги ст.1050 ЦК України, як на підставу нарахування трьох процентів річних відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, з тих підстав, що відповідно до вимог п.1 ст.1050 ЦК України дана відповідальність у вигляді сплати трьох процентів річних, настає, як негативний наслідок для позичальника при несвоєчасному поверненні суми позики, тоді як в даному випадку правовідносини, які виникли між позивачем в особі філії та відповідачем та які є предметом розгляду по даній справі виникли з Кредитного договору, як надання грошових коштів (кредиту) Позичальникові у розмірі та умовах, встановлених даним кредитним договором та які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України.

Вимогами п.2 ст.1054 ЦК України, передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, як було зазначено вище, положення параграфа 1 глави 71 ЦК України відносяться до договору позики, та відповідальність у вигляді сплати трьох процентів річних передбачена вимогами п.1 ст. 1050 ЦК України із застосуванням положень ст. 625 ЦК України , та підлягає застосуванню до позичальника, який своєчасно не повернув суму позики, тоді як, з огляду на вищевикладене та умов Кредитного договору № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами до нього) Банк надає позичальнику саме кредит, а не позику, а тому до кредитних відносин з даного кредитного договору не можуть бути застосовані положення параграфу 1 глави 71 ЦК України та відповідно вимоги п.1 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в уточненому розмірі, та відповідно підлягає стягненню частково з відповідача 1 на користь позивача в особі філії сума 1278 доларів США частково у відшкодування витрат по оплаті держмита та сума 224грн. частково у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст. 20 Законом України „Про заставу”, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16,20, 526, 546,549, 572, 583, 617, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69 ч.3, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задоволити частково в уточненому предметі та розмірі позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Артос” /Берегівський район, с. Гать, вул. Головна, 63Б, ідентифікаційний код 31076813, п/р 26008301205064 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород” /м. Ужгород, вул. Крилова, 10, ідентифікаційний код 09312161, п/р 290909023 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ за рахунок предмету застави згідно Договору застави №260/44-2007 від 19.07.2007р., а саме: комбайну зернозбирального марки CASE AF 2388, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 в рахунок погашення загальної суми 123987,23 доларів США (еквівалент у гривні 986938,35грн. по курсу НБУ - 7,96грн. за 1 долар США) (з якої прострочена заборгованість по кредиту у сумі 72 000,00 Доларів США, заборгованість по кредиту у сумі 31234,58 Доларів США, що достроково стягується та заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом у сумі 20 752, 65 Доларів США) за Кредитним договором № 13/4-07 від 14.06.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями до нього), частково суму 1278 доларів США часткового відшкодування витрат по оплаті держмита, шляхом продажу предмету застави на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Артос” /Берегівський район, с. Гать, вул. Головна, 63Б, ідентифікаційний код 31076813, п/р 26008301205064 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород” /м. Ужгород, вул. Крилова, 10, ідентифікаційний код 09312161, п/р 290909023 в Промінвестбанку м. Ужгород, МФО 312163/ частково суму 224грн. часткового відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог в уточненому розмірі позову, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець