Рішення № 14417596, 22.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

22.03.2011 Справа № 3/53

За позовом Релігійної громади Хустської Реформатської церкви, м. Хуст

до Хустської міської ради, м. Хуст

до Виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст

з участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст, Хустського державного підприємства технічної інвентаризації, м. Хуст та ОСОБА_2, м. Хуст

про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 615 від 22.07.2008 року в частині оформлення права власності на обєкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 частину будівлі загальною площею 85 кв. м. за приватним підприємцем ОСОБА_1 в цілому; зобовязання Хустської міської ради викласти частину 1.2 рішення № 615 від 22.07.2008 року наступним чином: „1.2 по АДРЕСА_2 будівлю загальною площею 403,4 кв. м за релігійною громадою Реформатської церкви м. Хуст в цілому”.

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача Йовзан Л.І., керівник релігійної громади

Грица Я.М., довіреність № 10 від 01.07.2009 року

Відповідачів Сабадош В.М., довіреність № 1998/02-17 від 22.12.2010 року

Третьої особи ОСОБА_1 не зявився

Третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_6, довіреність № 358 від 19.01.2011 року

Третьої особи Хустського ДП Техінвентаризації Кошан М.Ф., заступник директора, довіреність № 204 від 15.03.2011 року

СУТЬ СПОРУ: Релігійною громадою Хустської Реформатської церкви, м. Хуст заявлено позов до Хустської міської ради, м. Хуст про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 615 від 22.07.2008 року в частині оформлення права власності на обєкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 частину будівлі загальною площею 85 кв. м. за приватним підприємцем ОСОБА_1 в цілому; зобовязання Хустської міської ради викласти частину 1.2 рішення № 615 від 22.07.2008 року наступним чином: „1.2 по АДРЕСА_2 будівлю загальною площею 403,4 кв. м. за релігійною громадою Реформатської церкви м. Хуст в цілому”. Ухвалою від 17.06.2009 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу підприємця ОСОБА_1, м. Хуст та Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, м. Хуст. Ухвалою від 07.07.2009 року до участі у справі в якості відповідача залучено Виконком Хустської міської ради, м. Хуст. Ухвалою від 01.09.2009 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2, м. Хуст.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 року у справі № 3/53

У звязку з оскарженням ОСОБА_2 рішення Хустської міської ради від 11.03.1995 року та свідоцтва про право власності від 29.05.1995 року № 2394, виданого реформатській релігійній громаді, провадження у справі зупинялось до вирішення Хустським районним судом справи № 2-1743/2009.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та наполягають на задоволенні позову. Оспорюване рішення виконкому Хустської міської ради вважають незаконним, таким, що суперечить чинному законодавству, попереднім рішенням ради та порушує права релігійної громади. Наголошують на незаконному оформленні права власності за підприємцем ОСОБА_1, який до прийняття виконкомом Хустської міської ради спірного рішення орендував приміщення у релігійної громади.

Представник відповідачів інформував суд про зміну раніше висловленої позиції ради та виконкому щодо позовних вимог, поданим суду відзивом на позовну заяву визнав позов частково. Зокрема, наголосив, що рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 615 від 22.07.2008 року про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 на загальну площу 85 кв. м за ОСОБА_1 є таким, що прийняте помилково та підлягає скасуванню. У звязку з наведеним просить суд визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 615 від 22.07.2008 року про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 на загальну площу 85 кв. м за ОСОБА_1 Проти іншої частини позову заперечив.

Третя особа підприємець ОСОБА_1, належним чином повідомлений про всі судові засідання по справі (повідомлення про вручення ухвал суду наявні у матеріалах справи), в судові засідання не зявлявся, явку свого уповноваженого представника для участі в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних численними ухвалами суду документів, на підставі яких у нього виникло право власності на спірне приміщення, не подав. Поданим на адресу суду письмовим поясненням від 14.03.2011 року повідомив суд, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, зважаючи на відсутність порушення прав позивача, поза як видане йому свідоцтво про право власності скасоване рішенням Хустського районного суду, яке набрало законної сили. Вважає, що надана у мотивувальній частині рішення Хустського районного суду оцінка рішенню Хустської міської ради від 1.03.1995 року є обовязковою для господарського суду при розгляді даного спору з огляду на ст. 35 ГПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_2 письмових пояснень по суті позову не подав, усно проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у позивача права на спірне приміщення, оскільки рішенням Хустської міської ради від 16.11.2010 року скасоване свідоцтво про право власності від 13.05.1995 року № 2394, видане на імя реформатської релігійної громади; рішення Хустської міської ради від 11.03.1995 року про повернення будівель релігійній громаді за оцінками судів є незаконним; приміщення по АДРЕСА_1 релігійній громаді зазначеним рішенням не поверталось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані представником Хустського державного підприємства технічної інвентаризації інвентарні справи на будівлі по АДРЕСА_2 та вул. Карпатської Січі, 54а, заслухавши представників учасників спору,

суд встановив:

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 року у справі № 3/53

Оспорюваним п. 1.3. рішення виконкому Хустської міської ради від 22.07.2008 року № 615 оформлено право власності на обєкти нерухомого майна в м. Хуст по АДРЕСА_1- частину будівлі загальною площею 85,0 кв.м. за приватним підприємцем ОСОБА_1.

Оцінивши законність зазначеного рішення суд констатує наступне.

Нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 в м. Хуст являє собою частину будівлі № 42 по вул. Карпатської Січі в м. Хуст, відокремлену шляхом забудови проходу у будівлі, перебудови частини кафе „Молочарня” та добудови додаткових приміщень.

Відповідно до архівної довідки будівля АДРЕСА_2 на час воззєднання Закарпаття з УРСР належала до власності реформаторської церковної громади. За призначенням приміщення не відносилось до культових будівель, належало до категорії іншого церковного майна.

Згідно матеріалів інвентарної справи будівля спочатку мала адресу АДРЕСА_2.

Як і все інше майно церковних і релігійних громад в Україні приміщення було визнано державною власністю згідно зі статтею 366 Адміністративного кодексу України РСР 1927 року. На початку 90-х років будівля знаходилась на балансі Хустського ВУЖКГ, використовувалась під громадські заклади: кафе „Закарпатський каравай”, кафе „Молочарня”, магазин „Хустянка”. Частина приміщення, у якій знаходився магазин „Хустянка”, у 1991 році була продана акціонерному товариству „Торговий дім”, право власності якого підтверджено рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 22.02.1996 року у справі № 25/1.

В процесі розмежування комунальної власності рішенням Хустської районної Ради народних депутатів від 28.05.1993 року „Про затвердження програми приватизації обєктів комунальної власності району” комерціалізоване підприємство громадського харчування „Конвалія”, яке здійснювало господарську діяльність у кафе „Молочарня”, віднесено до комунальної власності міста Хуст, як і підприємство ”Закарпатський каравай” (додаток 8 до рішення сесії районної ради).

Рішенням виконкому Хустської міської Ради народних депутатів від 26.10.1994 року № 424 надано дозвіл ТОВ „МЮС-2” на влаштування кафе „Плюс” в орендованому приміщенні, яке набуло адресу АДРЕСА_1.

Рішенням Хустської міської Ради народних депутатів від 11.03.1995 року будинки по вул. 24 Жовтня в м. Хуст, в яких розміщенні кафе „Закарпатський каравай”, кафе „Молочарня”, магазин „Хустянка”, повернуто попередньому власнику реформатській церковній громаді. Розпорядженням виконкому Хустської міської Ради народних депутатів від 04.05.1995 року № 58 будинки зняті з балансу фонду комунального майна м. Хуст і по акту від 04.05.1995 року комісійно передані реформатській релігійній громаді м. Хуст. Право власності релігійної громади було посвідчено свідоцтвом № 2394 від 13.05.1995 року, зареєстрованим Хустським міжрайонним малим виробничим підприємством технічної інвентаризації у реєстровій книзі № 1 під реєстровим № 132 13.05.1995 року. Для обслуговування будівель по АДРЕСА_2 релігійною громадою хустської реформатської церкви було надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,19 га рішенням Хустської міської Ради народних депутатів від 02.10.1998 року, на підставі якого видано державний акт на право постійного користування землею 1-ЗК № 001783 від 30.11.1999 року.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 року у справі № 3/53

З прийняттям Хустською міською Радою народних депутатів рішення від 11.03.1995 року релігійна громада Хустської реформатської церкви набула право власності на вищевказані будівлі, в тому числі і на приміщення кафе „Плюс”, яке на той час являло собою виділену частину кафе „Молочарня” і було у орендному користуванні ТОВ „МЮС-2”.

Рішення міської Ради про повернення релігійній громаді приміщення магазину „Хустянка” було оспорено у судовому порядку акціонерним товариством „Торговий дім”, яке купило це приміщення у 1991 році. Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 22.02.1996 рок у справі № 25/1, залишеним без змін постановою арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 20.11.1996 року, підтверджено право власності ТОВ „Торговий дім” на приміщення магазину „Хустянка”, визнано недійсним рішення Хустської міської Ради народних депутатів від 11.03.1995 року в частині повернення релігійній громаді приміщення магазину „Хустянка”.

Судом зясовано, що рішення Хустської міської Ради народних депутатів від 11.03.1995 року про повернення у власність релігійній громаді Хустської реформатської церкви інших приміщень, де розташовувались кафе „Закарпатський каравай” та кафе „Молочарня”, в судовому порядку не розглядалось, судових рішень щодо його скасування або недійсності не приймалось, отже, воно є чинним.

Враховуючи, що з прийняттям зазначеного рішення релігійна громада Хустської реформатської церкви набула право власності на будівлі, в яких були розташовані кафе „Закарпатський каравай” та кафе „Молочарня”, прийняття виконкомом Хустської міської ради оспорюваного рішення про оформлення права власності ОСОБА_1 на приміщення, що є частиною будівлі, загальною площею 85 кв.м. по АДРЕСА_1, призвело до порушення права власності релігійної громади на частину повернутого їй у власність майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений належного йому майна.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визначає незаконним та скасовує рішення органу місцевого самоврядування, яке не відповідає актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене та враховуючи, що документів, на підставі яких здійснено оформлення права власності ОСОБА_1, ні відповідачем, ні третіми особами суду не подано, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хустської міської ради від 22.07.2008 року № 615 в частині оформлення права власності на обєкт нерухомого майна в м. Хуст по АДРЕСА_1 частину будівлі загальною площею 85,0 кв.м. за приватним підприємцем ОСОБА_1, підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини позовних вимог, а саме, про зобовязання Хустської міської ради викласти частину 1.2 рішення № 615 від 22.07.2008 року від 22.07.2008 року наступним чином: „1.2 по АДРЕСА_2 будівлю загальною площею 403,4 кв. м за релігійною громадою Реформатської церкви м. Хуст в цілому”, суд не вбачає підстав для їх задоволення. Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено повноваження місцевих рад та їх виконавчих комітетів, в тому числі і щодо оформлення права власності на обєкти нерухомості. Визначені Законом повноваження органів місцевого самоврядування відносяться до прерогативи зазначених органів, суд не вправі перебирати на себе ці повноваження, може лише оцінювати у відповідному порядку законність рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 року у справі № 3/53

Заперечення третіх осіб підприємця ОСОБА_1, викладені у письмових поясненнях, та ОСОБА_2, озвучені його представником у судових засіданнях, до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Право власності релігійної громади на спірне приміщення виникло на підставі рішення Хустської міської Ради народних депутатів від 11.03.1995 року, яке в судовому порядку не скасовано і не визнано недійсним. Як вбачається з матеріалів справи, повернуті релігійній громаді зазначеним рішенням приміщення не належали до культових будівель, тому передбачений ст. 17 закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” порядок повернення їх у власність релігійній організації рішенням обласної державної адміністрації на зазначену споруду не розповсюджувався. Указом Президента України „Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій” від 21.03.2002 року № 279/2002 було рекомендовано органам місцевого самоврядування вжити заходів з відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, зокрема, щодо повернення їм колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), що перебувають у комунальній власності і використовуються не за призначенням.

Знаходження будівлі АДРЕСА_2 у комунальній власності м. Хуст підтверджено рішенням Хустської районної Ради народних депутатів від 28.05.1993 року „Про затвердження програми приватизації обєктів комунальної власності району”, додатком 8 до якого визначено, що до комунальної власності міста віднесено комерціалізовані підприємства громадського харчування, зокрема, кафе „Закарпатський каравай” і кафе „Конвалія” (яке здійснювало діяльність у кафе „Молочарня”). Отже, зазначеним рішенням від 11.03.1995 року Хустська міська Рада народних депутатів правомірно повернула будинок, у якому були розміщені кафе „Закарпатський каравай” та кафе „Молочарня” релігійній громаді, оскільки на час прийняття рішення ця частина будинку перебувала у комунальній власності м. Хуст, а приміщення магазину „Хустянка” виявилось раніше відчуженим (у 1991 році).

Твердження третіх осіб про обовязковість для господарського суду оцінки зазначеного рішення Хустської міської Ради народних депутатів, наданої арбітражним судом Закарпатської області і Хустським районним судом, суд відхиляє, оскільки преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.10.2004 року у справі № 6/408 зазначено, що помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Факт скасування Рішенням Хустського районного суду свідоцтва про право власності релігійної громади на будівлю по вул. 24 Жовтня, 42 не призвів до втрати релігійною громадою права власності на будівлю, яке виникло на підставі рішення від 11.03.1995 року, що є діючим, оскільки свідоцтво має похідний характер і відповідно до позиції, висловленої Вищим арбітражним судом України у інформаційному листі від 31.01.2001 року № 01-8/98 не може бути самостійним предметом спору.

Не заслуговує на увагу і твердження представника ОСОБА_2 про те, що приміщення по АДРЕСА_1 рішенням від 11.03.1995 року не поверталось релігійній громаді, оскільки у зазначеному рішенні відсутні номери будинків, що повертаються, Рада вирішила повернути будинки по вул. 24 Жовтня, в яких розміщені кафе „Закарпатський каравай”, кафе „Молочарня”, тобто, йдеться не про повернення приміщень кафе, а саме, про повернення будинків, у яких вони

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.03.2011 року у справі № 3/53

розміщені. Наявними у справі копіями договорів оренди приміщення підтверджено існування протягом тривалого часу між позивачем і ОСОБА_1 договірних відносин по користуванню нежитловим приміщенням по АДРЕСА_2 (кафе „Арка”).

Рішеннями виконкому Хустської міської Ради народних депутатів про надання ОСОБА_1 дозволу на облаштування міні-бару „Арка” від 29.03.1995 року № 130 та про затвердження акту вводу в експлуатацію міні-бару „Арка” від 29.03.1995 року № 118, а також рішенням виконкому Хустської міської Ради про надання дозволу на проектування і влаштування магазину по реалізації мобільних телефонів в частині кафе-бару „Арка” від 27.02.2002 року № 95 виконавчий комітет міської ради реалізував свої повноваження у сфері містобудування та організації торгівлі, а не функції власника приміщення.

Судові витрати у справі належить віднести на сторони порівну, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 615 від 22.07.2008 року в частині оформлення права власності на обєкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 в м. Хуст частину будівлі загальною площею 85 кв.м. за приватним підприємцем ОСОБА_1.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з виконавчого комітету Хустської міської ради м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27 (код ЄДРПОУ 04053714) на користь релігійної громади Хустської реформатської церкви, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 42 (код ЄДРПОУ 22114046) державне мито у розмірі 42 грн. (сорок дві гривні) 50 коп. та витрати на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 156 грн. (сто пятдесят шість гривень) 25 коп.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 28.03.2011 року.