Рішення № 14417533, 23.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.2011 Справа № 5008/103/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, м. Київ

до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Минай Ужгородського району

до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення солідарно заборгованості за Договором кредиту №22/КВ-08 від 16.07.2008 р. в розмірі 3228 977,95 грн.

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача Васильченко Д.В. представник, довіреність від 20.10.10;

Від відповідача 1 ОСОБА_4 представник, довіреність №287 від 17.02.11;

Від відповідача 2 не зявився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення солідарно заборгованості за Договором кредиту №22/КВ-08 від 16.07.2008 р. в розмірі 3228 977,95 грн.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги, які обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач 1 не виконав умови договору кредитування № 22/КВ-08 від 16.07.2008 року у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 3228377,95 грн.

Представник відповідача 1 у засідання суду зявився, однак письмових пояснень на позов не подав.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

Рішенням Національного банку України від 30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, публічним акціонерним товариством „Дельта банк” та Національним банком України було укладено трьохсторонній договір про передачу Активів та Кредитних зобовязань „Укрпромбанку” на користь „Дельта Банку” (зареєстрований за № 2258 від 30.06.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3.), з метою захисту інтересів держави та повернення коштів виданих НБУ під рефінансування.

Таким чином, керуючись договором про передачу активів та кредитних зобовязань „Укрпромбанку” на користь „Дельта Банку”, АТ „Дельта Банк” набуло статус нового кредитора згідно ст. ст. 512 517 Цивільного кодексу України та відповідно всіх процесуальних прав та обовязків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 22/КВ-08 від 16.07.2008 року /надалі - Кредитний договір/, згідно якого Кредитор відкрив позичальнику відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування 750 000 доларів США. Відповідно до умов договору кінцевий термін повернення кредиту сторони обумовили 15 липня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 0,003 % від залишку фактичної заборгованості по кредиту щоденно.

Позивач згідно з п. 5.1.1. Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії відкрив Відповідачу Кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку заборгованості за кредитом, рахунок для нарахування і сплати процентів та рахунки для сплати комісій.

Згідно з пунктом 2.1. Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії Кредит надається окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника, яка розглядається банком протягом двох робочих днів.

При цьому, згідно з п. 1.2 Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії, терміном „відновлювана кредитна лінія” позначалась кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитись у користуванні Позичальника на будь-яку дату протягом терміну дії цього Договору. У разі часткового або повного повернення кредиту Позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку кредитної лінії.

Згідно з пунктом 4.1. Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії Відповідач зобов'язаний повернути Кредит шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок, заборгованість за кредитом повертається Позичальнику у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування, а саме кожного 16 числа поточного місяця.

Матеріалами справи доведено, що Позивач свої зобов'язання щодо кредитування Відповідача виконував належним чином, що підтверджується розпорядженнями бухгалтерії від 17.07.2008 року та 18.07.2008 року Позивача.

Відповідач в порушення умов Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії у встановлений ним строк не повертав кредитних коштів, а також пені, відсотків та комісії.

Відповідно до п. 4.2. Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту).

Згідно з п.4.4 Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, Відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця у строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця.

Згідно із п. 5.2.6. Договору кредиту у разі настання випадків, передбачених п. 9.2. Договору кредиту, позивач має право достроково стягнути всю заборгованість за Договором кредиту (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Згідно з пунктом 8.1. Договору про відкриття відновлюваної кредитної лінії у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії за управління кредитом Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобовязання за кредитним договором в частині сплати кредитних коштів, а також пені, відсотків та комісії в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 не було виконано взяті на себе за Договором кредиту зобовязання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування ним в повному обсязі. Внаслідок чого, у відповідача 1 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3228977,95 грн., в т.ч. 321460,83 доларів США (2553762,41 грн.) сума заборгованості за кредитом, 76779,85 доларів США (609892,76 грн.) сума заборгованості за відсотками, 4900,77 доларів США (38929,25 грн.) сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, 25078,92 грн. заборгованість по комісії та 1314,61 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Для забезпечення виконання зобовязань по Договору кредиту було укладено Договір поруки № 22/Zпор-08-01 від 16.07.08 між ТзОВ „Український промисловий банк” (Кредитором) та громадянкою України ОСОБА_2 (Поручителем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Відповідно до умов Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобовязань за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 22/КВ-08 від 16.07.2008 року.

В ході розгляду справи від Поручителя ОСОБА_2 надійшло клопотання від 16.02.2011 року в якому повідомляє, що відповідно до кредитного договору №22/КВ-08 від 16.07.08 ОСОБА_2 виступила поручителем як фізична особа - громадянин, а не як фізична особа - підприємець. У звязку з чим, на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України просить припинити провадження у справі в частині стягнення солідарно заборгованості з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Розглянувши клопотання відповідача 2 від 16.02.2011 року, суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню в порядку п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України. Як випливає з матеріалів справи ОСОБА_2 виступила поручителем як фізична особа-громадянин, а не як фізична особа-підприємець.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача 1 на його користь 3228977,95 грн., в т.ч. 321460,83 доларів США (2553762,41 грн.) суми заборгованості за кредитом, 76779,85 доларів США (609892,76 грн.) суми заборгованості за відсотками, 4900,77 доларів США (38929,25 грн.) суми пені за несвоєчасне повернення відсотків, 25078,92 грн. заборгованості по комісії та 1314,61 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 25 736 грн., в т.ч. 25 500 грн. по оплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 536, 610, ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, п. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (м. Київ, вул. Фрунзе, 39, код ЄДРПОУ 34047020, п/р 373910011 в АТ „Дельта Банк” , МФО 380236) суму 3228977,95 грн. (три мільйони двісті двадцять вісім тисяч девятсот сімдесят сім гривень) 95 коп. заборгованості за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 22/КВ-08 від 16.07.2008 року та 25 736 грн. (двадцять пять тисяч сімсот тридцять шість гривень), в т.ч. 25 500 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень) по оплаті держмита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про стягнення солідарно заборгованості з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 провадження у справі припинити.

Суддя В.С. Русняк

Повний текст рішення складено 25.03.2011 року.