Рішення № 14417488, 16.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.2011 Справа № 5008/114/2011

за позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород, Хустської філії, м. Хуст

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Стеблівка, Хустський район

про стягнення суми 3328,77 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача Симулик В.М. провідний юрисконсульт (дов. від 20.12.10 №07/97д.)

від відповідача ОСОБА_1 - підприємець

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород, Хустська філія, м. Хуст (далі позивач) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Стеблівка, Хустський район (далі відповідач) про стягнення суми 3328,77 грн., у т.ч. 2935,92 грн. основної заборгованості, 251,60 грн. пені, 23,49 грн. інфляційних втрат та 117,76 грн. трьох процентів річних, згідно договору на постачання природного газу №071/Х/к-т від 01.01.09.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у повному обсязі та у встановлений у договорі на постачання природного газу строк не виконав свої зобовязання по оплаті за природний газ у кількості 1515 м3 за вересень 2009 року, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, що стало підставою згідно умов договору для нарахування пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, заперечує факт укладення між ним та позивачем договору на постачання природного газу №071/Х/к-т від 01.01.09 та про поставку газу у вересні 2009 року у кількості 1515 м3 на суму 4027,89 грн., вказує, що вказана кількість газу була йому поставлена на протязі опалювального періоду січень, лютий, березень 2009 року. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на припис позивача від 08.09.09 №499, акт обстеження від 08.09.09, згідно якого на момент перевірки показник лічильника був 9215 м3 та акт припинення газопостачання від 06.10.09 шляхом опломбування крана перед лічильником, згідно якого на момент опломбування показник лічильника був 9218 м3. Відповідач вказує, що виходячи з вказаних документів, ним використано з 08.09.09 по 06.10.09 3 м3 газу на суму 8 грн. Також, відповідач вказує, що позивач виписав йому розрахунок від 08.09.09, у якому станом на 01.09.09 нульове сальдо і визначено передплату на вересень 2009 року 1500м3 газу по ціні, яка була встановлена з 01.09.09 - 2658,67 грн. за 1000м3, тобто на суму 3988,01 грн., ним зроблено передплату у сумі 1000 грн., що підтверджується квитанцією від 14.09.09. Крім того, відповідач вказує, що йому 2 рази припиняли газопостачання: 06.10.09 шляхом опломбування крана перед лічильником та 18.05.10 шляхом механічного відєднання труби. Відповідач просить призначити йому тариф за спожитий природний газ 1515 м3 згідно законно укладеного договору за 2008 року, тобто грудень 2008 року, січень-березень 2009 року це опалювальний період, а квітень-серпень 2009 року неопалювальний період і ціна на природний газ тоді була - 1547,76 грн. за 1000 м3.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (споживач по договору) укладено договір на постачання природного газу №071/Х/к-т від 01.01.09 (далі договір), згідно якого позивач зобовязався передати відповідачу в 2009 році природний газ, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1 договору). Згідно п.5.1 договору загальна ціна за 1000 м3 газу становить 2658,67 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача про не укладення з позивачем вказаного договору, оскільки як вбачається з договору, примірник якого в оригіналі для огляду наданий представником позивача, він належним чином підписаний обома сторонами.

На виконання умов договору позивач за вересень 2009 року поставив відповідачу 1515 м3 природного газу на суму 4027,89 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №3365 від 22.09.09.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 6.1. договору визначено, що оплату за газ споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 (пятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати за газ виконав частково на суму 1000,00 грн. Крім того, станом на 01.09.09 у відповідача рахувалася переплата на суму 91,97 грн. Решту суми 2935,92 грн. у встановлений строк відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на вказану суму.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 10.06.10 №133 про негайне погашення заборгованості за послуги з газопостачання, однак відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Заперечення відповідача щодо строку поставку йому газу у кількості 1515 м3 на суму 4027,89 грн., не у вересні 2009 року, а протягом опалювального періоду січень, лютий, березень 2009 року, суд відхиляє, через те, що суду не надані належні докази у підтвердження цієї позиції відповідача. Щомісячне фіксування обліку спожитого газу є обовязком відповідача, оскільки за договором на постачання газу (п.3.8), яким сторони керуються у своїх відносинах, передбачено обовязок споживача кожного місяця прибути у відділ обліку постачальника для підписання акту прийому-передачі природного газу.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо ціни за спожитий газ, яка на думку відповідача повинна складати 1547,76 за 1000 м3, так і інші доводи, наведенні у письмовому поясненні від 16.03.11, оскільки вони не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті за газ позивач за період з 01.10.09 по 31.01.11 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 23,49 грн. та за вказаний період три проценти річних, що згідно розрахунку позивача становить 117,76 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

За прострочення виконання відповідачем зобовязань по оплаті за газ позивач, керуючись п. 7.2. договору, за період з 01.08.10 по 31.01.11 нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 251,60 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу, тобто до 05.10.09. Встановлено, що відповідач у встановлений термін не розрахувався у повному обсязі за отриманий газ за вересень 2009 року, тому у нього виникла та рахується прострочена заборгованість. Таким чином, нарахування штрафних санкцій слід здійснювати з 06.10.09 по 06.04.10, однак позивач вказав період нарахування штрафних санкцій з 01.08.10 по 31.01.11.

Отже, позивач неправильно вказав період нарахування пені, а тому суд відмовляє у вимозі позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 251,60 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 2935,92 грн. основної заборгованості, 23,49 грн. інфляційних втрат та 117,76 грн. трьох процентів річних, що разом складає суму 3077,17 грн.

Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 94,29 грн. державного мита та 218,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційну розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код 05448610), Хустської філії (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська, 13А, код 13592386):

- суму 3077,17 грн., у т.ч. 2935,92 грн. основної заборгованості, 23,49 грн. інфляційних втрат та 117,76 грн. трьох процентів річних;

- суму 94,29 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 218,16 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.03.11.