Рішення № 14417426, 02.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2011 Справа № 5008/12/2011

За позовом: ТОВ „Український промисловий банк” м.Київ

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

с.Вонігово, Тячівського району

Про стягнення кредитної заборгованості у сумі 526950,39 грн.

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Жирош В.Ю. - представник

відповідача: ОСОБА_3 - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” м.Київ до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 с.Вонігово про стягнення кредитної заборгованості у сумі 526950,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача достроково стягнути з відповідача суму 426342,94 грн. заборгованості по кредиту, що складає еквівалент 53724,68 доларів США, 84588,73 грн. відсотків за користування кредитними коштами, що складає еквівалент 10588,95 доларів США, а також суму 7956,66 грн. пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту і суму 8626,06 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок прострочення відповідачем виконання своїх зобов”язань за кредитним договором, щодо вчинення щомісячних виплат за користування коштами, установа банку кредитонадавач, набув права дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків, відповідно до п.8.1. Кредитного договору №17/КВ-08 від 28.05.2008р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема покликається на неналежне поінформування його про розірвання договору, порядок якого викладено у п.10.4.Кредитного договору, на неврахуванні, при визначенні суми боргу, суми 98200грн. вартості реалізованого предмета застави та різною відсотковою ставкою, застосованою банком при визначенні розміру щомісячних відсотків. Свій розгорнутий і обґрунтований контррозрахунок заборгованості за кредитним договором відповідач не надав.

Судовим розглядом справи встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору відкриття не відновлюваної мультивалютної кредитної лінії №17/КВ-08 від 28.05.2008р. на підставі якого позивач надав, а відповідач отримав у платне, під 15 відсотків річних, користування кредит у сумі 60000 доларів США з терміном погашення 28.05.2023р.

Надання кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами та виписками з рахунків позичальника і не заперечується відповідачем.

Так само, наявними у справі доказами підтверджено, що, починаючи з 2009 року відповідачем систематично не виконувались викладені у ст.4 Кредитного договору зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним.

Листом від 10.09.2009р. позивач звернувся до відповідача із Листом-вимогою про дострокове повне виконання зобовязань по кредитному договору у сумі 60498,90 доларів США. Факт надіслання листа підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з актом проведення прилюдних торгів від 31.05.2010р. державним виконавцем ДВС Тячівського районного управління юстиції було вчинено виконавчі дії з примусової реалізації арештованого майна відповідача. Виконавчі дії були направлені на задоволення вимог ТОВ „Український промисловий банк” у розмірі 481720,81 грн. Приміщення було продане за 98200 грн., а кошти направлені держвиконавцем банківській установі.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.03.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, кредитні правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитного договору №17/КВ-08 від 28.05.2008р. (з наступними змінами), та регламентуються його положеннями і ст.ст.1054, 526, 530, 525 ЦК України та ст.193, ст.348 ГК України.

Право банку позивача у справі, - на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором передбачене п.5.2.6. та 9.2 цього договору, які застосовуються, зокрема у випадках порушення позичальником строків здійснення платежів.

Факт прострочення відповідачем своїх грошових щомісячних зобовязань за кредитним договором підтверджено матеріалами справи, зокрема розрахунками боргу, Актом проведення прилюдних торгів заставленого відповідачем майна від 31.05.2010р. та зверненнями про дострокове повне виконання зобовязань від 10.03.2009р. Факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором ним не заперечується.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, станом на день звернення з позовом, відповідач заборгував кредитні кошти у сумі 53724,68 доларів США (що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 426342,94 грн.) та несплачені відсотки за користуванням кредитом у сумі 10588,95 доларів США (що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 84030,73 грн.).

Листом від 10.03.2009р. банк повідомив боржника про дострокове погашення всієї заборгованості. Факт надіслання відповідачеві Листа-вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінивши у сукупності все листування позивача із відповідачем та порядок надіслання і отримання судових документів по даній справі суд не погоджується із аргументом відповідача щодо неналежного повідомлення банком про дострокове стягнення боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, Лист-вимогу було надіслано на адресу, вказану у кредитному договорі. Вказуючи свою власну адресу, позичальник (відповідач у справі) вказує місце, куди слід направляти адресовані йому листи, а тому самостійно несе відповідальність за отримання ним особисто чи через довірену особу цієї кореспонденції. Крім того, судові акти, прийняті у даній справі також надсилались відповідачеві на цю адресу. Про отримання цих судових актів свідчить позиція представника у суді та зявлення його на кожне судове засідання. Підписи отримувача на повідомленнях про вручення поштового відправлення від банку та від суду збігаються. За таких обставин, та зважаючи на акт примусового продажу заставленого майна, твердження про непоінформованість щодо вимоги достроково повернути всю заборгованість за кредитним договором є сумнівною.

Факт невиконання відповідачем зобовязання щодо погашення всієї заборгованості за кредитом протягом 10 днів, як це передбачено п.9.2 кредитного договору, відповідачем не спростовано. Заборгованість не погашено.

Заперечення відповідача щодо неврахування банком при визначенні заборгованості за кредитом та відсотками суми 98200 грн. спростовується виписками з особового рахунку позичальника і розрахунком заборгованості, згідно з якими, кошти у сумі 98200 грн. були зараховані на позичковий рахунок відповідача і щомісячно, в розмірі місячних платежів за договором, зараховувались у погашення зобовязань позичальника (п.4.1. та п.5.2.7. кредитного договору). Слід зауважити, що згідно з актом проведення прилюдних торгів від 31.05.2010р. реалізація заставленого відповідачем майна була здійснена примусово, а не добровільно, як це передбачено п.9.2. кредитного договору.

Так само, матеріалами справи спростовуються заперечення відповідача з приводу застосування позивачем ставки 17 відсотків річних, як плати за користування кредитними коштами. Таке право банку передбачено п.4.6. кредитного договору у випадку прострочення позичальника.

Отже, зважаючи на наведене вище, вимоги позивача щодо стягнення кредитних коштів сумі 53724,68 доларів США (що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 426342,94 грн.) та несплачених відсотків за користуванням кредитом у сумі 10588,95 доларів США (що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 84030,73 грн.) слід визнати правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Окремо, банк просить стягнути суму 7956,66 грн. пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту і суму 8626,06 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, обґрунтовуючи свою вимогу посиланням на факт прострочення строку, встановленого п.9.2. кредитного договору та на п.8.1. кредитного договору, яким передбачено право банку на неустойку у випадку прострочення боржника.

Зважаючи на приписи ст.230 ГК України та ст.611 ЦК України, суд констатує право позивача на неустойку, нараховану як на прострочення відповідачем зобовязання по сплаті тіла кредиту, так і на прострочення на зобовязання пор сплаті відсотків за користуванням кредитними коштами.

Аналіз розрахунку пені, складеного позивачем вказує на те, що розмір пені вираховувався щомісячно від суми заборгованості яка виникала щомісячно. Позаяк зобовязання відповідача, щодо сплати частини кредиту на місячні відсотки за користування коштами виникали щомісячно, то, внаслідок прострочення їх сплати, щомісячно і вираховувалась нова неустойка. Таким чином, шестимісячний термін нарахування пені не вираховувався зі сталої суми на якусь певну дату, а нараховувався щомісячно на заборгованість, яка виникала поступово; протягом всього періоду кредитування. Саме тому заперечення відповідача щодо порушення банком шестимісячного строку нарахування пені, не приймається судом до уваги.

Згідно п.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна, тривалістю в один рік позовна давність. П.3 ст.267 ЦК України зазначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За таких обставин, оскільки прохальна частина відзиву відповідача стосується відсутності у банку права на дострокове стягнення боргу і не містить вимогу про застосування позовної давності, стягненню підлягає вся сума нарахованої позивачем неустойки. Поінформування відповідача щодо наявності у цивільному кодексі України скороченого строку позовної давності не може однозначно сприйматись судом, як клопотання про застосування цього строку в якості підстави для відмови у задоволенні вимог, заявлених за межами цього строку.

Отже, приймаючи до уваги викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 49, 82-85, ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 код 19357325) суму 526950,39 грн. з яких сума 426342,94 грн. тіло кредиту (еквівалент 53724,68 доларів сША), сума 84030,73 грн. відсотки (еквівалент 10588,95 доларів США), сума 7956,66 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, сума 8617,06 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, а також суму 5269,50 грн. витрат на держмито і суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати

Суддя О.С.Йосипчук