Рішення № 14417357, 17.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

17.03.2011 Справа № 5008/96/2011

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Стрий Львівської області

до Чопської митниці Державної митної служби України, м. Чоп

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного Управління державного казначейства України у Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення суми 9118 грн. 17 коп., в т.ч. 7769 грн. 10 коп. переплати, 466 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 882 грн. 91 коп. 3% річних та 10000 грн. моральної шкоди.

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача не зявився

Відповідача Кобрин М.І., довіреність №1/1-19.45/959 від 15.02.2011 року,

Фролова С.С., довіреність № 1/1-19.42/1148 від 23.02.2011року

Третьої особи Рябінічева А.С., довіреність № 14-18/153-3715 від 28.09.2009 року

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Стрий Львівської області заявлено позов до Чопської митниці Державної митної служби України, м. Чоп про стягнення суми 9118 грн. 17 коп., в т.ч. 7769 грн. 10 коп. переплати, 466 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 882 грн. 91 коп. 3% річних та 10000 грн. моральної шкоди. Ухвалою від 02.03.2011 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено Головне Управління державного казначейства України у Закарпатській області.

Справа розглянута господарським судом без участі представника позивача, який клопотанням від 12.02.2011 року просив суд розглядати справу без його участі у звязку з неможливістю зявлятися в судові засідання.

Відповідач поданим поясненням по суті позову просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки посадові особи митниці при виконанні рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27.04.2010 року у справі про порушення митних правил діяли в чіткій відповідності до вимог чинного законодавства. Обґрунтовуючи правомірність предявленої до оплати приватному підприємцю ОСОБА_1 суми, пояснив, що вона складається з 12554 грн. 64 коп. витрат по зберіганню, нарахованих згідно постанови суду в справі про порушення митних правил, та 7320 грн. 72 коп. плати за зберігання, нарахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533 „Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів”.

Представник третьої особи подала суду письмові пояснення щодо порядку повернення з державного бюджету коштів, сплачених внаслідок неправомірних дій митного органу, та зауважила на відсутність у позовній заяві жодних посилань на докази неправомірності дій відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача та третьої особи, суд встановив:

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.03.2011 року у справі № 5008/96/2011

По результатах розгляду адміністративної справи про порушення митних правил відносно громадянки ОСОБА_1 Ужгородським міськрайонним судом 27.04.2010 року винесено постанову, якою констатовано наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу порушення митних правил, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України, підтвердження її вини, а також встановлено підстави для застосування відносно ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП. Постановою суду ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, визначено обмежитись щодо неї усним зауваженням, повернути вилучений вантаж та стягнути з ОСОБА_1 на користь Чопської митниці витрати по зберіганню митницею вилученого майна з розрахунку 448 грн. 38 коп. за добу зберігання з дня набрання постановою законної сили.

Судом зясовано, що постанова Ужгородського міськрайонного суду набрала законної сили 08.05.2010 року.

Повернення митницею товару представнику позивача відбулось 03.06.2010 року по видатковій накладній № 174. Умовою повернення у накладній зазначено проведення митного оформлення та плати за зберігання. Для проведення оплати за зберігання митницею видано представнику позивача уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії КА №100574 від 03.06.2010 року на суму 7320 грн. 72 коп.

Платіжними дорученнями № 104 від 02.06.2010 року на суму 12106 грн. 26 коп., № 106 від 02.06.2010 року на суму 6877 грн. 94 коп., № 107 від 02.06.2010 року на суму 405 грн., № 108 від 02.06.2010 року на суму 448 грн. 38 коп. та квитанцією № 136 від 03.06.2010 року на суму 37 грн. 78 коп. позивачем сплачено митниці загальну суму 19875 грн. 36 коп.

За розрахунком митниці ця сума складається з 12554 грн. 64 коп. витрат по зберіганню, нарахованих відповідно до постанови суду з дня набрання нею законної сили, з розрахунку 448 грн. 38 коп. за добу за 28 днів та 7320 грн. 72 коп. плати за зберігання товарів за 18 днів, нарахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533.

Дослідивши правомірність витребуваних митницею платежів, вимога про здійснення яких була умовою повернення товару, суд констатує наступне.

Питання відшкодування витрат у справі про порушення митних правил регламентовано ст. 385 Митного кодексу України, відповідно до якої суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові митного органу або суду по справі про порушення митних правил. Затвердженим наказом Державної митної служби України від 15.06.2009 року № 552 Порядком проведення розрахунків сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування передбачено, що витрати на зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митним органам, розраховуються з дати їх фактичного розміщення на цих складах. Проте, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 27.04.2010 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Чопської митниці витрати по зберіганню митницею вилученого майна з розрахунку 448 грн.38 коп. за добу зберігання з дня набрання постановою законної сили. Рішення суду набрало законної сили і є обовязковим для виконання, що не заперечується і самим позивачем, яка просить стягнути суму, яка перевищує розмір нарахованих відповідно до рішення суду витрат на зберігання товару за 27 днів.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533 „Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів” запроваджено плату за зберігання товарів і транспортних засобів, зазначених у статтях 166 і 168 Митного кодексу України, на складах митних органів, починаючи з одинадцятого дня зберігання у розмірах, визначених Державною

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.03.2011 року у справі № 5008/96/2011

митною службою. Наказом Державної митної служби України від 29.07.2008 року №821 затверджено Порядок справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, п. 1 розд.3 якого визначено, що плата за зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених за справою про порушення митних правил, на складах митних органів справляється, якщо згідно із судовим рішенням порушника визнано винним, а вилучені за справою товари та транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Пунктом 2 розд. 3 передбачено, що розрахунковий строк зберігання для нарахування плати в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням за справою про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів і транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі.

Враховуючи, що постановою Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, плата за зберігання товару на складі митного органу протягом періоду з 18.05.2010 року по 03.06.2010 року нарахована правомірно.

Таким чином, сума витрат, нарахованих на підставі постанови Ужгородського міськрайонного суду за період з 08.05.2010 року (дати набрання постановою законної сили) по 03.06.2010 року (дату видачі товару) складає 12106 грн. 26 коп. (448 грн. 38 коп. х 27 діб); сума плати за зберігання, нарахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533, за період з 18.05.2010 року по 03.06.2010 року складає 7113 грн. 94 коп. (2 євро х 21 піддон х 17 дн.), всього 19220 грн. 20 коп. Сплату позивачем цієї суми суд визнає такою, що здійснена у відповідності до прийнятого судом при розгляді адміністративної справи рішення та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Решта сплаченої позивачем суми 655 грн.16 коп. (19875 грн. 36 коп. 19220 грн. 20 коп.) підлягає поверненню позивачу.

Вимога про стягнення інфляційних і річних задоволенню не підлягає, оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, регламентує відповідальність за прострочення виконання грошових зобовязань, яких митниця перед позивачем не мала.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають з огляду на похідний характер вимоги, а також зважаючи на наступне. Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної або юридичної особи.

Позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода з огляду на його статус підприємця, а також з чого він виходив, визначаючи розмір шкоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано належних доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеній сумі у розмірі 7 грн. 33 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 16 грн. 96 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, підлягає поверненню позивачу із державного бюджету сума 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 17.03.2011 року у справі № 5008/96/2011

перерахованих згідно квитанції № 9286.327.4 від 27.01.2011 року, за якою сума витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу сплачена на неналежний рахунок (31218259700002). Квитанцією № 9013.156.4 від 15.02.2011 року підтверджено сплату позивачем суми 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на належний рахунок (31214264700002).

Керуючись ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чопської митниці, м. Чоп, вул. Європейська, 7 (код 01861253) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) суму переплати 655 (шістсот пятдесят пять) грн. 16 коп., а також 7 (сім) грн. 33 коп. державного мита та 16 (шістнадцять) грн. 96 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

За заявою позивача видати наказ на примусове виконання рішення після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути позивачу фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) із державного бюджету суму 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, перерахованих згідно квитанції № 9286.327.4 від 27.01.2011 року, за якою сума витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу сплачена на неналежний рахунок (31218259700002).

5.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

В судовому засіданні 17.03.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частину, повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 21.03.2011 року.