Рішення № 14416951, 03.03.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.2011 Справа № 18/76

За позовом Закритого акціонерного товариства „Автотрейдінг Інвест”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан”, с. Сюрте Ужгородського району

про стягнення 741 787 грн. 05 коп.,

Суддя господарського суду –Якимчук Л.М.

представники:

Позивача –Шперик М.В., довіреність від 04.01.2010;

Відповідача – не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Закритим акціонерним товариством „Автотрейдінг Інвест”, м.Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан”, с.Сюрте Ужгородського району про стягнення 741 787,05 грн., з яких 505913,40 грн. борг за виконані підрядні роботи за договором генерального підряду №9/01 від 08.04.2008, 60876,01 грн. пеня, 36053,71 грн. 10% штрафу, 67560,36 грн. 14% річних та 71384,01 грн. інфляційні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання укладеного між Закритим акціонерним товариством „Автотрейдінг Інвест” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан” договору генерального підряду №9/01 від 08 квітня 2008 року, ним було виконано, а відповідачем прийнято будівельно-монтажні роботи на загальну суму 798 500,40 грн., проте всупереч умовам договору свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт замовник виконав частково на суму 292 587 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 505913,40 грн. За невиконання договірних зобов’язань щодо своєчасного розрахунку за виконані роботи, покликаючись на умови договору та положення закону, позивачем нараховано штрафні санкції, інфляційні та річні.

Рішення у даній справі від 23.09.2009 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2010, якою вказане рішення залишено в силі, скасовані постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2010, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області, яка прийнята мною до провадження ухвалою від 09.06.2010.

У постанові Вищого господарського суду вказано , що суди не встановили чи погоджував позивач з відповідачем до початку виконання робіт зміни кошторису, які привели до підвищення договірної ціни, а також, чи уклали сторони додаткову угоду про збільшення ціни будівельно-монтажних робіт. Касаційна інстанція вважає, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином борг відповідача перед позивачем за договором.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх долученими до матеріалів справи доказами, а також додатковими письмовими поясненнями по суті спору, і наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у письмових поясненнях. Зокрема, вказав, що вартість виконаних робіт завищена та не узгоджується з обумовленою в договорі, роботи за згаданим договором не завершені та неякісні, про що позивачу наголошувалось як усно так і письмово.

Відповідач у судовому засіданні 28.07.2010 подав суду письмове клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення реально виконаних генеральним підрядником робіт, їх об’єму, якості та відповідності проектно-кошторисній документації, яке суд задоволив і ухвалою від 09.08..2010 призначив у справі будівельно-технічну експертизу. Попередню оплату вартості експертизи покладено на відповідача. Однак, відповідач оплату не провів, вимоги експерта та суду щодо надання експерту додаткових матеріалів не виконав, у зв’язку з чим матеріали справи повернуті суду без проведення експертизи.

З огляду на викладене, суд розглядає даний спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Закритим акціонерним товариством “Автотрейдінг Інвест”(генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатскан”(замовник) 08 квітня 2008 року укладено Договір генерального підряду №9/01 (далі договір). Відповідно до умов якого ЗАТ “Автотрейдінг Інвест” взяло на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві об'єкта станції технічного обслуговування вантажних автомобілів за адресою: с. Сюрте Ужгородського району, а ТОВ “Закарпатскан” прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені договором .

Згідно п. 2.2.договору загальна вартість договору формується поетапно по мірі передачі проектної документації. Ціна договору та загальний кошторис на виконання робіт за цим договором є динамічними, об'єм корегується за фактом виконання робіт. По мірі передачі Замовником Генеральному Підряднику проектної документації вартість наступного етапу робіт узгоджується між сторонами шляхом підписання додаткової угоди. Складання кошторису покладається на Генерального підрядника. Генеральний підрядник не має права приступати до виконання наступного етапу робіт без узгодженого сторонами кошторису. Пункт 2.3. передбачає, що договірна ціна по улаштуванню фундаментів на першому етапі робіт по договору на момент його підписання складає - 679 392,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 113 232,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору Генеральний підрядник може вимагати збільшення встановленої договором ціни виконання робіт при збільшенні обсягів робіт, а також у випадках: якщо річна інфляція в країні складе більше 8%; збільшення вартості матеріально - технічних і трудових ресурсів більш ніж на 8%, при погоджені з Замовником до початку придбання матеріальних ресурсів вартості матеріалів, шляхом підписання протокола погодження вартості матеріалів; збільшиться курс долара стосовно гривні; інші об'єктивні причини. Таке збільшення оформлюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Згідно п.2.5 договору оплата здійснюється щомісячно на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт з урахуванням сплаченого авансу. При цьому оплата проводиться замовником по фактичним витратам Генерального підрядника на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт.

Після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт (Форма КБ -2В, КБ -3), передбаченого п.5.2 договору, Замовник протягом 1 (одного) календарного місяця оплачує Генеральному підряднику ціну виконаних робіт, якщо інше сторони не встановлять у кошторисі на відповідні роботи.(п.2.6).

Пунктом .2.7 визначено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Генерального підрядника.

Термін виконання робіт становить 3 місяці, згідно графіка виконання робіт, Додаток № 2 з дати укладення Договору та за умови виконання Замовником п. 1.5. Договору.(п.4.1).

Відповідно до п.5.2 договору акт приймання-передачі робіт за формою КБ-2В та КБ-3 готує Генеральний підрядник і передає Замовнику, а останній протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акта в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості і при відсутності явних чи прихованих недоліків підписує його.

Факт виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт на загальну суму 798 500,40 грн. на виконання договору генерального підряду №9/01 від 08 квітня 2008 року підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про вартість та актами приймання виконаних підрядних робіт у період квітень-вересень 2008 року , підписані сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень чи застережень з боку замовника. Зокрема, актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за квітень 2008 року від 30.04.2008 на суму 44862 грн., №2/9 за травень 2008 року від 30.05.2008 на суму 247724,40 грн., №3 за червень 2008 на суму 281562 грн., №5/9 за липень 2008 року від 30.07.2008 на суму 101408,40 грн., №6 за вересень 2008 року від 30.09.2008 на суму 122943,60грн.

Вказані обставини у ході судового розгляду уповноваженими представниками відповідача в установленому порядку не спростовані та не заперечені.

Проте, всупереч умовам договору, відповідач свої зобов’язання щодо оплати прийнятих ним підрядних робіт виконав частково - на загальну суму 292 587 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 17.03.2009 року з вимогою сплатити залишок суми 505 913,40 грн. за виконані роботи, однак відповідачем зазначена вимога залишена без належного реагування, заборгованість не погашена

Зазначену суму боргу належить стягнути з відповідача на користь позивача з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення суми заборгованості з оплати виконаних підрядних робіт із нарахуванням штрафних санкцій та передбаченої законом відповідальності за порушення грошових зобов’язань.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.321 Господарського кодексу України, в договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Аналогічні положення містяться в ст..ст. 843, 844 Цивільного кодексу України, згідно з якими в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який у свою чергу може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від01.08.2005 „Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об’єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що діючим законодавством передбачено право сторін договору підряду визначити приблизну ціну робіт та спосіб її визначення. Таким правом скористалися сторони даного спору, укладаючи договір підряду. (п.п.2.1 , 2.2 договору)

Так, у локальному кошторисі №2-1-1, що є невід’ємною частиною договору, вказано : „ так як в проекті немає специфікації на монолітну балку, то вага арматури буде уточнена по факту в актах виконаних робіт” (п.32), а у розділі 5 кошторису зазначено : „вага, кількість, постачання- закладних та анкерних деталей- визначається додатково та буде уточнюватись.”

Таким чином, не обґрунтованим є твердження відповідача, що позивач безпідставно перевищив ціну договору.

Згідно ст. 853 Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

При цьому, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п.6 ст.882 ЦК України).

Аналогічні вимоги містяться також і в діючих на час вчинення спірного правовідношення Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, в яких, зокрема, визначено, що приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі, при цьому розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи . (п.п.88, 91, 99)

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України , ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, заявлені вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за виконані роботи підтверджені належними доказами, обумовлені вищенаведеними положеннями законодавства, відповідачем у встановленому порядку не спростовані і, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача - суми 505 913,40 грн. основного боргу за виконані роботи.

Пунктом 10.2. договору генерального підряду №9/01 від 08 квітня 2008 року сторони обумовили, що за кожен день прострочення оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення від суми боргу.

Заявлена позивачем до стягнення сума 60 876,01 грн. пені за прострочення оплати виконаних робіт, нарахована відповідно до вимог ст. 232 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, перевірена судом, а тому і підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов’язань позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань та 14% річних, які передбачені у п.10.3 договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені вимоги в частині стягнення суми 71 383,57 грн. інфляційних нарахувань та 67 560,36 грн. 14% річних за прострочення грошових зобов’язань з оплати виконаних робіт належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок на а.с. 37), обґрунтовані законом та договором, тому підлягають до задоволення повністю.

Разом з тим, заявлена позивачам вимога про стягнення 36 053,71 грн. Штрафу, які заявник обґрунтував як штраф за прострочення терміну оплати понад 3 місяці та розрахував (розгорнутий розрахунок на а.с. 37) в розмірі 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочки, згідно п. 10.3. договору,до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. При цьому відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, чим спростовуються твердження скаржника про те, що неустойка, штраф та пеня є окремими видами штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Статтею 1 цього Закону, який є спеціальною нормою в цих правовідносинах, передбачено для платників грошових коштів за прострочку платежу єдиний вид відповідальності - пеню. Згідно з викладеним, застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов’язання у вигляді пені та штрафу одночасно суперечить статті 231 Господарського кодексу України та вказаному Закону.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 36 053,71 грн. штрафу за прострочення оплати товару та 60 876,01 грн. пені за прострочення оплати товару свідчать про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача) подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. За таких обставин, у частині стягнення суми 36 053,71 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 7 057 грн. 37 коп. держмита та 95 грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан” (с.Сюрте Ужгородського району, вул. Ракоці, 2/5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33925678) на користь Закритого акціонерного товариства „Автотрейдінг Інвест”( м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31106821) суму 705 733,34 грн. з яких 505913,40 грн. основний борг, 60876,01 грн. пеня, 71383,57 грн. інфляційні нарахування, 67560,36 грн._14% річних, а також суму 7 057 ,37 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 95 ,14 грн. У відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Суддя Л.М.Якимчук

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 09.03.2011.