Рішення № 14416835, 25.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2011 Справа № 5008/109/2011

за позовомпублічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ, Закарпатської філії, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 260216,55 грн. у т.ч. за рахунок заставленого майна

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача Захарія С.І. начальник юридичного відділу (дов. №75/03 від 19.05.10)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерного товариство „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ, Закарпатська філія, м. Ужгород (далі позивач) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі відповідач) про стягнення суми 260216,55 грн., у т.ч. 200000,00 грн. основної заборгованості, 43594,52 грн. відсотків за квітень 2010 р. січень 2011 р., 14488,47 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення кредиту та 2133,56 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення відсотків, згідно кредитного договору №249/1 від 26.10.06 (із змінами згідно правочинів №1 від 27.06.07, №2 від 01.07.08, №3 від 22.09.08№4 від 10.10.08, №5 від 25.10.09) за рахунок майна відповідача, в тому числі і переданого у заставу, згідно договору застави №249/2 від 26.10.06 (із змінами згідно правочинів №1 від 27.06.07, №2 від 09.10.08, №3 від 19.01.10).

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі термін не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до умов договору. У звязку з прострочкою виконання основного зобовязання позивач просить стягнути всю суму заборгованості за рахунок майна відповідача, в тому числі і предмету застави.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (банк по договору) та відповідачем (позичальник по договору) укладено кредитний договір №249/1 від 26.10.06 (із змінами згідно правочинів №1 від 27.06.07, №2 від 01.07.08, №3 від 22.09.08№4 від 10.10.08, №5 від 25.10.09) (далі договір), згідно якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 200000,00 грн. на 48 місяців з 26.10.06 по 25.10.10 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00% річних (п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору).

Видача відповідачу кредиту підтверджується розпорядженнями обліково-операційному відділу від 26.10.06, від 27.06.07 та меморіальними ордерами №авт/429 від 26.10.06, №авт/27846 від 27.06.07.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У п. 2.3. кредитного договору встановлено, що погашення кредиту буде відбуватися у наступному порядку: з липня 2007 року по 25000,00 грн. щомісяця, з липня 2008 року - по 50000,00 грн. щомісяця, з листопада 2009 року по вересень 2010 року по 17000,00 грн. щомісяця, за жовтень 2010 року 13000,00 грн.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором щодо погашення у встановлений у кредитному договору строк не виконав, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 200000,00 грн. основної заборгованості.

У п. 6.1. кредитного договору встановлено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня кожного місяця та в день повного погашення кредиту (у тому числі достроково).

Відповідач у повному обсязі та у встановлений у кредитному договору строк не виконав зобовязання по сплаті відсотків за квітень 2010 р. січень 2011 р., внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 43594,52 грн.

У п. 9.1. кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його користування позичальник сплачує банку штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобовязання від суми невиконаного зобовязання.

Керуючись вказаними пунктами кредитного договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму простроченого кредиту, яка згідно розрахунку позивача станом на 07.09.10 становить 14488,47 грн., а також нарахував пеню на суму прострочених відсотків, яка згідно розрахунку позивача становить 2133,56 грн.

Для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір застави №249/2 від 26.10.06 (із змінами згідно правочинів №1 від 27.06.07, №2 від 09.10.08, №3 від 19.01.10) (далі договір застави), згідно п. 1.4. якого відповідач передав у заставу основні засоби - обладнання для виготовлення поролону, згідно з Переліком, що є невідємною частиною договору застави, ринковою вартістю 210000,00 грн., яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Сімерки, вул. Будівельників, 10 (п.п. 1.4., 1.5. договору застави).

Згідно з ч.1 ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У п. 2.4.4. договору застави передбачено, що заставодавець має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо при настанні строку виконання основного зобовязання або його частини воно не буде виконано.

Відповідач свої зобовязання за кредитним договором у встановлений строк не виконав, а тому заборгованість за кредитним договором слід стягнути за рахунок предмету застави.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України „Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Щодо зобовязання, яке виникає на підставі кредитного договору, то обовязком боржника (позичальника) є повернення кредиту та сплатити процентів у грошових коштах (ст.1054 ЦК).

З огляду на викладене, беручи до уваги способи захисту, які слід застосовувати у даних спірних правовідносинах, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача суми 260216,55 грн., у т.ч. 200000,00 грн. основної заборгованості, 43594,52 грн. відсотків, 14488,47 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення кредиту та 2133,56 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення відсотків за рахунок предмету застави, згідно договору застави.

Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

У вимозі позивача про стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача, яке не перебуває у заставі, суд відмовляє, оскільки у позивача відсутні підстави для звернення з такою вимогою.

У задоволені клопотання позивача про забезпечення позову судом відмовлено, у звязку із недоведеністю його, відповідно до положень ст.66 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 2602,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК” (м. Київ, Соломянський район, проспект Перемоги, 41, код 19357489), Закарпатської філії (Закарпатська область, м. Ужгород, Православна набережна, 7, код 33591442), згідно договору застави №249/2 від 26.10.06 за рахунок предмету застави - обладнання для виготовлення поролону, згідно з Переліком, що є невідємною частиною договору застави №249/2 від 26.10.06, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Сімерки, вул. Будівельників, 10:

- суму 260216,55 грн., у т.ч. 200000,00 грн. основної заборгованості, 43594,52 грн. відсотків, 14488,47 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення кредиту та 2133,56 грн. штрафної санкції за несвоєчасне погашення відсотків;

- суму 2602,17 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

У задоволені клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.03.11.