Рішення № 14416600, 21.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.11 р. Справа № 6/46

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Торезтепломережа” м. Торез

до відповідача: Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез Донецької області

про стягнення 4 811 грн. 55 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Кухарчук Т.В. – представник по довіреності №юр/4491 від 31.12.2010р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Торезтепломережа” м. Торез, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез основної заборгованості у сумі 4 091 грн. 91 коп., пені у сумі 634 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 10 грн. 11 коп., інфляційних у сумі 75 грн. 11 коп. на підставі договору №22/2 від 29.10.2007р. про постачання теплової енергії (Усього 4 811 грн. 55 коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4 091 грн. 91 коп.

Відповідач у засідання суду не з”явився, але надіслав суду відзив на позов, у якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

29 жовтня 2007 року між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Торезтепломережа” м. Торез (далі по тексту-Постачальник) та Державним підприємством „Торезантрацит” м. Торез (далі по тексту- Споживач) укладено договір №22/2 про постачання теплової енергії, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити теплову енергію, а відповідач зобов”язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

За приписами п. 6.3. договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 100% вартість зазначеної в договорі вартості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 6.3).

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше 2-ї облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожний день прострочення

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Факт підключення опалення підтверджується актами про отримання теплової енергії, підписаними представником відповідача.

За надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до оплати рахунки. Рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується відповідними підписами представника відповідача.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість за січень 2010р. та лютий 2010р. яка на момент звернення до суду із позовом складає 4 091 грн. 91 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором на постачання теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4 091 грн. 91 коп.

Заборгованість підтверджена актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2011р., що підписано сторонами та скріплено печатками.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 4 091 грн. 91 коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 10 грн. 11 коп. та інфляційних у сумі 75 грн. 11 коп. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 10 грн. 11 коп. підлягають задоволенню.

Арифметичний підрахунок вимог щодо інфляційних, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що розмір інфляційних становить 82 грн. 91 коп., що більше ніж сума, яка нарахована позивачем, отже суд задовольняє вимоги позивача щодо інфляційних у заявленому обсязі, а саме у розмірі 75 грн. 11 коп.

Згідно п. 7.2.3 договору Позивач нарахував пеню за такі періоди:

з 04.02.2010р – 04.11.2010р у сумі 407 грн. 30 коп.

з 02.03.2010р. – 02.12.2010р. у сумі 227 грн. 12 коп.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд робить висновок, що пеня підлягає стягненню частково.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У своєму розрахунку пені позивач вийшов за межі періоду, встановленого цією нормою.

Тому нарахування пені слід здійснювати

з 04.02.2010р. - 04.08.2010р. (сума складає 258 грн. 91 коп.)

з 02.03.2010р. – 02.09.2010р. (сума складає 140 грн. 29 коп.)

Таким чином суд стягує на користь позивача пеню у сумі 399 грн. 20 коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена теплова енергія не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Торезтепломережа” м. Торез до Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення основної заборгованості у сумі 4 091 грн. 91 коп., пені у сумі 634 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 10 грн. 11 коп., інфляційних у сумі 75 грн. 11 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” (86600 м. Торез, вул. Енгельса, 88, р/р 26001309461602 у ф-ії від. ПІБ м. Торез, МФО 334282, ЄДРПОУ 32366906) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Торезтепломережа” (86600 м. Торез, вул. 50-років СРСР, 8 отримувач Єдиний розрахунковий центр ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, р/р 26006300001260 АТ „Златобанк”, МФО 380612, ЄДРПОУ 26221744 (виробнича одиниця „Торезтепломережа”) основної заборгованості у сумі 4 091 грн. 91 коп., пеню у сумі 399 грн. 20 коп., 3% річних у сумі 10 грн. 11 коп., інфляційні у сумі 75 грн. 11 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 97 грн. 01 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224 грн. 46 коп.

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.