Постанова № 14416106, 23.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року Справа № 2а/2370/788/2011

16 год. 45хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю представника прокуратури Черкаської області Синецької О.Ю.,

представника УПФУ в м.Сміла Черкаської області Герасевич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, до комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся

Смілянський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, в якому ставить питання про стягнення з комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафної санкції та пені на загальну суму 237045,66грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім», як страхувальник зобовязане сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі страхові внески, самостійно визначені в поданих до територіального органу Пенсійного фонду України розрахунках. Разом з тим, всупереч цьому, відповідач належні суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплачував. Згідно розрахунку наданому до позовної заяви, загальна сума боргу відповідача за період: вересень-грудень 2010р. становить 237045,66грн. у т.ч. штрафна санкція 1027,93грн. та пеня 5252,58грн.

Отже, оскільки відповідачем не сплачена сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., позивач просив стягнути вказану заборгованість у судовому порядку.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду зявився представник прокурора та представник УПФУ в м. Сміла Черкаської області. Відповідач у судове засідання свого представника не направив, проте направив на адресу суду клопотання, яким просив справу розглядати без участі представника комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім».

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

09.03.2011р. від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у звязку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. При цьому, відповідач посилається на ту обставину, що скільки ухвалою Господарського суду Черкаської області 01.07.2010р. по справі №10/1305 порушено провадження про банкрутство комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім», то з урахуванням положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-XII та п.55 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. після винесення ухвали про порушення справи про банкрутство у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника позовне провадження підлягає припиненню.

Разом з тим суд зазначає, статтею 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

А тому вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР (надалі за текстом Закон №400/97), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Приписами частини 1 статті 1 Закону №400/97 визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058).

Статтею 1 Закону №1058 встановлено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону №1058 зобовязані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду є:

- роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

- застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 Закону №1058-IV, як то фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності та особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону №1058, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судом встановлено, що відповідач - комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 05.06.2002р., ідентифікаційний код 31982446 (а.с.6,8).

З огляду на викладені вище норми Закону №1058, відповідач є страхувальником в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 17 Закону №1058 страхувальник, зокрема, зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно узгоджених розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем з вересня по грудень 2010 року нараховано страхові внески в сумі 230765,15грн. строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяці.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача застосовано фінансові санкції про що винесено рішення №405 від 25.11.2010р. яким застосовано штрафну санкції в сумі 5252,58грн. та нараховано пеню в розмірі 1027,93грн. (а.с.13).

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно до ч. 9 ст. 106 Закону №1058, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2).

Частиною 9 статті 106 закону№1058 встановлено, що на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням №405 від 25.11.2010р. відповідач оскаржив його до Черкаського окружного адміністративного суду. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2011р. у справі №2а-6133/10/2370 вищезазначене рішення №405 від 25.11.2010р. було скасовано. В подальшому, за наслідками апеляційного перегляду справи №2а-6133/10/2370, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011р., в задоволенні адміністративного позову комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про скасування рішення №405 від 25.11.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, було відмовлено повністю.

Отже, рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області №405 від 25.11.2010р. про застосування фінансових санкцій до комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»є чинним і підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.07.2010р. у справі №10/1305 було порушено провадження у справі про банкрутство боржника комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон №2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Положення статті 12 Закону №2343-XII, встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які стосуються таких вимог і зобовязань, що охоплюються мораторієм.

Втім, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Субєкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Зі змісту ч.1 ст. 23 Закону №2343-XII вбачається, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії.

Таким чином сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків штрафної санкції та пені перед Пенсійним фондом України за період після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (вересень-грудень 2010р.) становить 237045,66грн. (230765,15грн. страхові внески + 1027,93грн. штрафна санкція + 5252,58грн. пеня = 237045,66грн.).

За таких обставин, суд дійшов висновку позовні вимогиє законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Задовольнити в повному обсязі позов Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, до комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

Стягнути з комунального житлово-виробничого підприємства «Наш дім» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Краснопресненська, 7, ідентифікаційний код 31982446) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код - 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період: вересень-грудень 2010р., штрафні санкції та пеню в сумі 237045 (двісті тридцять сім тисяч сорок пять) гривень 66 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 28.03.2011р.