Постанова № 14415950, 24.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1804/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Рудецької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятостідо ОСОБА_2про відшкодування коштів, -

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2011 року Гадяцький районний центр зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1062 грн. 64 коп., посилаючись на порушення відповідачем норми статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявку суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до Гадяцького районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою матеріальної допомоги.

В зв'язку із отриманням статусу безробітного, ОСОБА_2 у період з 14 листопада 2005 року по 10 січня 2007 року перебувала на обліку у Гадяцькому районному центрі зайнятості, та отримала допомогу по безробіттю в період з 14.12.2005 року по 10.09.2006 року.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 01.09.2010, встановлено, що згідно з наданими відомостями Державним реєстратором ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 20.03.2000р. та на даний час не скасована.

Відповідно до пп. "б" п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Отже, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа підприємець, відповідно в розумінні пп. "б" п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" була зайнятою особою, таким чином, не мала права на отримання статусу безробітної.

Відповідно до п.2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки відповідач була зайнятою особою та відповідно в період з 14.12.2005 року по 10.09.2006 року безпідставно отримала в загальній сумі 1062 грн. 64 коп., яко допомогу по безробіттю.

Згідно п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.200 № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

06.09.2010 року позивачем прийнято наказ №123 про повернення допомоги по безробіттю, який відповідачка отримала, що підтверджується підписом останнього на вказаному наказі. Але у встановлені строки ОСОБА_2 незаконно отримані кошти не повернула.

Відповідачу було направлено лист - претензію від 06.09.2010 року про необхідність повернення матеріальної допомоги по безробіттю у 15-денний строк, але вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцького районного центру зайнятостідо ОСОБА_2 про стягнення допомоги на випадок безробіття - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на корись Гадяцького районного центру зайнятості (37300, м.Гадяч, вул.Шевченка, 1а, ідентифікаційний код 01528571) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2011 року.

СуддяФ.Ф. Соколенко