Постанова № 14415866, 23.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1123/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Грущенка С.Г.,

представника відповідача - Рожкова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтавідо Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2011 року позивач Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтавізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 300547 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, в звязку з чим утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень - листопад 2010 року в сумі 300547 грн. 16 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У наданих запереченнях зазначав, що 18.07.2006 року господарським судом Полтавської області (справа № 18/257) порушено провадження у справі про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" за заявою Державної податкової інспекції у м. Полтава. Вважає, що на задоволення вимог всіх кредиторів поширюється дія мораторію, тому вимоги позивача належить розглядати в межах справи про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос". Зазначав, що єдиною підставою для сплати недоїмки по страхових внесках є вимога про сплату недоїмки, яку підприємство не отримувало.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності до 01 січня 2010 року встановлювався Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Пунктом 11.11 Інструкції встановлено, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та подано до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звіти (розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року). Згідно рядку 8 поданих звітів (розрахунків) сума страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає:

- за листопад 2010 року - 154126 грн. 61 коп., в тому числі 145114 грн. 71 коп. - за ставкою 33,2%, 9011 грн. 90 коп. - за ставкою 2%;

- за грудень 2010 року - 146420 грн. 55 коп., в тому числі 137853 грн. 28 коп. - за ставкою 33,2%, 8567 грн. 27 коп. - за ставкою 2%, що відповідає положенням статті 4 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до карти особового рахунку відповідача, Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос" обовязку по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не виконало.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків становить 300547 грн. 16 коп.

Доводи відповідача щодо дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З порушенням провадженням у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 18 липня 2006 року провадження у справі №18/257 про банкрутство, приписи частини 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на спірні правовідносини не поширюються.

Абзацом 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Суд критично оцінює думку представника відповідача про те, що на адресу Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" вимоги про сплату боргу не надходили.

Судом встановлено, що вимоги від 04.01.2011 року, від 07.02.2011 року № Ю 87 на суми 154126 грн. 61 коп. та 146420 грн. 55 коп. направлені на адресу підприємства та отримані відповідачем 21.01.2011 року та 17.02.2011 року відповідно. Копії вимог та докази їх отримання наявні в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що дана вимога оскаржувалась відповідачем до органів Пенсійного фонду України або до суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 300547 грн. 16 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" (ідентифікаційний код 00143136) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 300547 грн. 16 коп. (триста тисяч п'ятсот сорок сім гривень шістнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2011 року.

СуддяС.С. Сич