Постанова № 14415834, 09.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2011 року Справа № 2а-206/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ципко О.В.,

при секретарі Бородіній І.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Батишевої О.О. (довіреність від 19.01.2011 року),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Продмаксі Плюс» до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправними дії та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

05 січня 2011 року приватне підприємство «Продмаксі Плюс» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області в якому просило визнати протиправними дії та скасувати рішення № 361 від 08.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 9053,34 грн. та припис № 387 від 08.12.2010 року про визнання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач не мав законних підстав для проведення позапланової перевірки ПП «Продмаксі Плюс» з 29.11.2010 р. по 02.12.2010 р., відповідачем було порушено термін проведення позапланової перевірки, яка проводилась особами без належних повноважень. Акт перевірки від 01.12.2010 р. № 683 на ознайомлення, для підпису та на адресу підприємства не надавався. Рішення № 361 від 08.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, на думку позивача, не містить нормативного визначення порушення. При проведенні перевірки відповідачем було безпідставно віднесені ковбаси «Лісничного», «Свійська», «Звичайна», сосиски «Хот-дог», сальтисон «Влоський» до продуктів підкласу «вироби ковбасні варені».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представником відповідача раніше було надані письмові заперечення в яких зазначив, що позапланова перевірка позивача проводилась на виконання урядової телеграми від 27.08.2010 № 8/3208 на підставі посвідчень від 24.11.2010 № 683 та від 29.11.2010 № 683/1. Згідно урядової телеграми від 27.08.2010 № 8/3208 Держцінінспекції доручено посилити контроль щодо недопущення необґрунтованого зростання цін на продукти харчування та за участю правоохоронних органів вжити згідно з компетенцією вичерпних контрольно-наглядових заходів за дотриманням державної дисципліни цін. Таким чином, на думку відповідача, урядова телеграма від 27.08.2010 № 8/3208 є згодою центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу.

Щодо строку проведення перевірки, представник відповідача зазначив, що на виконання наказу від 24.11.2010 № 955-Н «Про проведення позапланової перевірки» було оформлено посвідчення від 24.11.2010 № 683, згідно якого провести позапланову перевірку було доручено Мельник Н.В. та Моргуль Ю.В. - головним держінспекторам відділу контролю цін на ринках продовольства. На підставі цих документів перевірка позивача повинна була проводитися у період з 24.11.2010 по 25.11.2010. Але у зв'язку з відсутністю директора та головного бухгалтера позивача, перевірку 24.11.2010 було призупинено наказом від 24.11.2010 № 998-Н на підставі листа директора ПП «Продмаксі Плюс» Мойсеєнко С.В. Наказом від 29.11.2010 №1021-Н проведення позапланової перевірки було поновлено на період з 29.11.2010 по 30.11.2010. Відповідно до наказу від 29.11.2010 №1008-Н та посвідчення від 29.11.2010 №683/1 до перевірки було залучено Губу І.І. - головного держінспектора відділу контролю цін на ринках продовольства. зв'язку з тим, що позивачем не були надані всі необхідні для перевірки документи, наказом від 29.11.2010 №1021/1-Н проведення позапланової перевірки було призупинено.

Наказом від 30.11.2010 №1021/2-Н проведення позапланової перевірки знову було поновлено на період з 30.11.2010 по 01.12.2010. Про зупинення та поновлення проведення позапланової перевірки зроблено відповідні записи у посвідченнях від 24.11.2010 №683 та від 29.11.2010 №683/1. Таким чином, відповідач вважає, що фактично позапланова перевірка позивача була проведена у період з 30.11.2010 по 01.12.2010, тобто у строк, встановлений частиною 4 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та уповноваженими посадовими особами відповідача. Акт перевірки було направлено поштою на адресу позивача, що підтверджується поштовою квитанцією та витягом з «Книги обліку реєстрації вихідної кореспонденції з Держіиспекції з контролю за цінами в Луганській області 2010 рік». Суть порушення, за яке до позивача застосовано економічні санкції полягає в наступному: позивачем було порушено порядок формування та застосування цін, а саме: у період з 18.11.1010 по 26.11.2010 допущено реалізацію оптом варених ковбасних виробів (ковбаса «Лісничого», «Свійська», «Звичайна», сосиски «Хот-Дог», сальтисон «Влоський») за оптово-відпускними цінами, сформованими із застосуванням постачальницько-збутових надбавок у розмірі від 7,3% до 11,6% до митної вартості при установленому граничному розмірі 5,0%. Внаслідок чого підприємством необґрунтовано одержана виручка. Ці дії призвели до порушення вимог розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 08.11.2007 №1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів» із змінами. У рахунках-фактурах, які додаються до митних декларацій №012476 від 12.11.2010; №012837 від 19.11.2010, №013249 від 29.11.2010 маркування вказаної групи продукції маркується кодом 16010099, а не кодом 1601009, тому вказану групу не можна віднести до під категорії «вироби ковбасні не печінкові». Документом, який підтверджує відношення ковбасних виробів до «варених» або «напівкопчених» є Додаток до сертифікату відповідності/свідоцтва про визнання, згідно якого ковбаса «Лісничого», «Свійська», «Звичайна» відноситься до підкатегорії «напівкопені», а сосиски «Хот-Дог», сальтисон «Влоський» - до підкатегорії «варені».

За таких обставин відповідач вважає, що при проведенні перевірки та винесенні рішення про застосування економічних санкцій від 08.12.2010 №361, припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 08.12.2010 № 387 він діяв в межах повноважень, визначених Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затверджених постановою КМУ від 13.12.2000 № 1819, та на підставі діючого законодавства та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача не зявився про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі. Частиною 2 статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, заслухавши показання свідка, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач приватне підприємство «Продмаксі Плюс», має статус юридичної особи; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 34263198, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 315279, довідкою АБ № 072346, діє на підставі Статуту, затвердженого засновником 18.03.2008 р. /а.с. 6-15/.

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Повноваження та компетенція відповідача визначена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі «ДІКЦ») є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки і підпорядковується йому; ДІКЦ має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та накладати штраф у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

ДІКЦ має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Частиною 7 статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом пяти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис- це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, відповідно до частини 8 статті 7 зазначеного Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону, за невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Пунктом 1.4. Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема:

- нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

- застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

- застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;

- застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обовязкового декларування їх зміни;

- завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обовязкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється;

- включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;

- включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);

- застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір;

- застосування цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

- застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Судом встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області на підставі посвідчень від 24.11.2010 р. № 683 та від 29.11.2010 р. № 683/1, головними державними інспекторами відділу контролю цін на ринках продовольства Губа І.І. та Мельник Н.В. на виконання наказів від 24.11.2010 р. № 995-Н та від 29.11.2010 р. № 1008-Н, на виконання урядової телеграми від 27.08.2010 року № 8/3208 за підписом Віце-премєр-міністра України А.Клюєва була проведена позапланова перевірка дотримання діючого порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари та порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів. Перевірка була розпочата 29 листопада 2010 року і закінчена 01 грудня 2010 року. Проведення перевірки переносилось з 29.11.2010 р. по 30.11.2010 р. на підставі наказу № 998-Н від 24.11.2010 р. , потім продовжувалась з 01.12.2010 р. по 03.12.2010 р. на підставі наказу № 1021-Н від 30.11.2010 р. За результатами перевірки було складено акт від 01.12.2010 р. № 683 (а.с. 60-62). У висновку акту зазначено, що ПП «Продмаксі плюс» у період з 18.11.2010 р. по 26.11.2010 р. порушено порядок формування та застосування цін на ковбасні вироби варені відповідно до вимог розпорядження голови облдержадміністрації від 08.11.2007 р. № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів», було встановлено застосування ПП «Продмаксі плюс» постачальницько-збутової надбавки понад затверджений граничний розмір до оптово-відпускної ціни виробника, сума необґрунтовано одержаної виручки склала 9317,62 грн.

08.12.2010 р. державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін № 387 від 08.12.2010 р. яким було встановлено ПП «Продмаксі плюс» місячний термін для усунення виявлених порушень шляхом приведення цін на окремі продовольчі товари відповідно до вимог розпорядження голови облдержадміністрації від 08.11.2007 р. № 1411 із змінами та повідомити відповідача про вжиті заходи (а.с 19).

08.12.2010 р. відповідачем прийнято рішення про застосування до ПП «Продмаксі плюс» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 361 від 08.12.2010 року шляхом вилучення у підприємства в доход Державного бюджету в сумі 3017,78 грн. та стягнути штраф у сумі 6035,56 грн. (а.с 18).

Що стосується підстав та порядку проведення позапланової перевірки, суд дійшов наступного.

Приписами статті 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Як вбачається з акту перевірки № 683 від 01.12.2010 року позапланова перевірка ПП «Продмаксі плюс» проводилась на виконання урядової телеграми від 27.08.2010 року № 8/3208 за підписом Віце-премєр-міністра України А.Клюєва та перевірялось дотримання діючого порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари та порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів.

Однак, як вбачається з тексту самої Урядової телеграми від 27.08.2010 року (а.с. 50) потрібно було вжити заходи за участю правоохоронних органів для забезпечення стабільного функціонування продовольчого ринку, унеможливлення монопольних проявів спекуляції та необґрунтованого і безпідставного підвищення цін на борошно, хліб, хлібобулочні вироби, крупу, інші продукти харчування. Про проведену роботу необхідно було повідомити в десятиденний термін.

Враховуючи, що перевірка ПП «Продмаксі плюс» розпочалась 29.11.2010 року, суд вважає, що підставою перевірки позивача зазначена Урядова телеграма від 27.08.2010 року не могла слугувати та не враховувається судом як згода центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки.

Разом з цим слід зазначити, що позивач перевірявся з питань дотримання діючого порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари та порядку формування та застосування цін на окремі види продовольчих товарів, а саме на ковбасні вироби.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Судом встановлено, що перевірка позивача проводилась з порушенням строку, оскільки вона розпочалась, як зазначено у акті перевірки 29.11.2010 року і закінчилась 01.12.2010 року, тобто тривала 3 робочих дня. Посилання позивача на призупинення та поновлення перевірки відповідно до наказів державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області судом не беруться до уваги, у звязку з тим, що суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо призупинення проведення позапланової перевірки, оскільки таки дії не відповідають вимогам законодавства, а процедура призупинення проведення перевірки ніяким нормативно-правовим актом не передбачена.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку що у відповідача відсутні були підстави для проведення позапланової перевірки та при проведенні її було порушено строк її тривалості.

А оскільки акт перевірки було складено за наслідками перевірки, яку було проведено з порушенням закону, тому враховуючи ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Що стосується самого порушення суд дійшов наступного.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що необґрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Але суд вважає, що у відповідача не було підстав для застосовування до позивача економічних санкцій та видання припису.

Відповідно до абзацу 2 статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» повноваження по визначенню переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікація, надано Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1. ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в своєму рішенні зазначив, що позивачем були порушені вимоги розпорядження голови

З показань свідка - ОСОБА_8, яка працює головним бухгалтером у ПП «Продмаксі плюс», судом встановлено, що в ході перевірки на вимогу перевіряючих нею були надати наступні документи: звіти по роздрібній реалізації продукції за період з листопада 2009р по грудень 2010 з розбивкою по місяцям, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, вантажні митні декларації за листопад 2010 р., витратні документи: акти виконаних робіт за 2009 -2010р.; рахунки на оплату витрат, повязаних з придбанням та реалізацією товару за 2009-2010 р.р.; договори пов'язані з придбанням та реалізацією товару. Інших документів перевіряючи не просили. В ході перевірки питання щодо належності ковбас: «Лісничого», «Свійська». «Звичайна», сосиски «Хог-дог», сальтисон «Влоський» до категорії «варені ковбаси» взагалі не ставилось, тому спростувати таки доводи перевіряючих вона не могла.

Первинними документами, що підтверджують фактичне ввезення на митну територію України ковбасних виробів у перевіряємому періоді є вантажно -митні декларації від 12.11.2010р. за №012476, від 19.11.2010р. за №012837 та від 29.11.2010р. за №013249, які в акті перевірки не зазначені (а.с. 21, 26, 30).

Здійснений відповідачем в акті перевірки розрахунок митної вартості товару є не законним виходячи з положень Митного кодексу України.

Відповідно до ст.260 Митного Кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Згідно ст.262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

За вимогами ст.265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Аналізуючи наведені норми Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що визначення митної вартості товару до компетенції відповідача не входить.

Митна вартість ковбасних виробів, що ввозилась на територію України ПП «ПРОДМАКСІ ПЛЮС» 12.11.2010р, 19.11.2010р. та 29.11.2010р. визначена в ВМД від 12.11.2010р. за №012476, від 19.11.2010р. за №012837 та від 29.11.2010р. за №013249.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що відповідачем не надано доказів щодо правомірності винесення припису та рішення у відношенні позивача, суд вважає, що вимоги позовні вимоги ПП «Продмаксі плюс» знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення № 361 від 08.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 9053,34 грн. та припис № 387 від 08.12.2010 року про визнання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін винесені державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області безпідставно, тому підлягають скасуванню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.09.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 17,18,87,94,159,160,161,163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги приватного підприємства «Продмаксі Плюс» до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

Визнати дії державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області щодо проведення позапланової перевірки ПП «Продмаксі Плюс» протиправними.

Скасувати рішення № 361 від 08.12.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 9053,34 грн.

Скасувати припис № 387 від 08.12.2010 року про визнання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Продмаксі Плюс» (94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Квіткова, 8, ідентифікаційний код 34263198) судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 14.03.2011 року.

СуддяО.В. Ципко