Постанова № 14414736, 15.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 № 34/299

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Михальська Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -від позивача: ОСОБА_1. юрист

від відповідача: Мартян О.В. юрист

від третьої особи: Мельник М.А, - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ Банк "БІГ Енергія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2010

у справі № 34/299 (Сташків Р.Б. .....)

за позовом Приватне підприємство "Фреш Лайн"

до ВАТ Банк "БІГ Енергія"

третя особа позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк"

третя особа відповідача

про визнання недійсним договору про відступлення права вимог від 13.08.09р. та стягнення 28000000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 25.10.2010 р. у справі № 34/299 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між ВАТ Банк «БІГ Енергія» та Приватним підприємством «Фреш Лайн». Рішенням суду застосовано юридичні наслідки визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 17.03.2009 згідно з ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” на користь Приватного підприємства “ФРЕШ ЛАЙН збитки у розмірі 28000000 гривень. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 585 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати з тих підстав, що місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що лист ПАТ «Укргазбанк» від 16.03.2009р. №1342/1815/2009 не є доказом того, що відповідачу станом на 16.03.2009р. був відомий факт припинення основного зобов»язання за договором застави майнових прав № 35/412 МП від 17.09.2007, оскільки у зазначеному листі йшлося лише про намір списання грошових коштів на підставі договорів про заставу майнових прав № 4 від 13.08.2007р. та 3 65 від 24.01.2008р. 14000000 грн., які розміщені на депозитних рахунках № 16122300051958 та № 16122300051958. Зазначений лист не є заявою про зарахування зустрічних позовних вимог, та відповідно, підставою для припинення зобов»язань.

Відповідач зазначає, що при списанні коштів за особовими рахунками № 1612, відкритими ВАТ «БІГ Енергія» в балансі АБ «Укргазбанк», ВАТ «БІГ Енергія» не мав технічних можливостей дізнатися ні в день списання, ні в будь-який інший час через СЕП НБУ, оскільки кошти списувались з «Технічного рахунку ВАТ Банк «БІГ Енергія» в НБУ.

Апелянт звертає увагу суду на те, що про факт списання він міг дізнатись тільки на підставі виписки, наданої «Укргазбанком» по особових депозитних рахунках відкритих на ім.»я ВАТ Банку «БІГ Енергія». Зазначена виписка офіційно банку не надавалася, у зв»язку з чим ВАТ «Банк БІГ Енергія» продовжував облік наданих міжбанківських депозитів у своєму балансі. У зв»язку з неповерненням депозитних коштів в установлений умовами угод термін, а саме 16.03.2009р., та ненаданням ПАТ «Укргазбанк» виписки по особових рахунках № 1612 та будь-яких інших документів, ВАТ Банк «БІГ Енергія» 17.03.2009р. переніс заборгованість ПАТ «Укргазбанк» по міжбанківських депозитах у сумі 3 млн. та 11 млн. з балансових рахунків № 1512 на балансові рахунки № 1517 «Прострочена заборгованість за строковими вкладати (депозитами), що розміщені в інших банках», що підтверджує те, що відповідач не знав про списання цих коштів Укргазбанком на день укладання оскаржуваного договору відступлення прав вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

17.09.2007 між відповідачем (Заставодержатель), позивачем (Заставодавець) та третьою особою (Боржник) було укладено Договір застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 застава за цим договором забезпечує вимоги Заставодержателя за:

- Генеральним договором про проведення міжбанківських операцій укладеним між відповідачем та третьою особою 20.04.2006 №060420/ГС (далі Генеральний договір), за умовами якого третя особа має повернути відповідачу в рамках Генерального договору депозит у сумі 11000000 грн. та сплатити проценти за користування коштами в сумі 749826,34 грн. і штрафні санкції у разі і у випадках, передбачених Генеральним договором;

- Генеральним договором, за умовами якого третя особа має повернути відповідачу в рамках Генерального договору депозит у сумі 3000000 грн. та сплатити проценти за користування коштами в сумі 221564,11 грн. і штрафні санкції у разі і у випадках, передбачених Генеральним договором;

Предметом застави сторони визначили майнові права за Договором банківського вкладу №840/24-04-07 від 27.04.2007, укладеним між позивачем та відповідачем, що полягає у праві відповідача вимагати повернення коштів в розмірі 14971390,45 грн. не раніше настання строку виконання зобовязань за договорами, вказаними в п. 1.1. цього Договору. Предмет застави сторони оцінюють у 15000000 грн. (пункти 1.2 та 1.3 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008).

Відповідно до пунктів 4.1.1 та 4.2 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 відповідач набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобовязань, зазначених п. 1.1 цього Договору, вони не були виконані належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні депозитних коштів. У разі виникнення у Заставодержателя права на звернення стягнення на предмет застави, Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця: в судовому порядку переводу на Заставодавця заставлених прав в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави або укладення договору про уступку Заставодавцем Заставодержателю права вимоги за Депозитом.

У звязку з невиконанням третьою особою своїх зобовязань за Генеральним договором відповідач звернувся до позивача з вимогою повернення відповідачу в рамках Генерального договору депозит в сумі 14000000.

17.03.2009 року між ПП “ФРЕШ ЛАЙН”(позивач або Заставодавець) та Банком “БІГ Енергія”(відповідач або Заставодержатель), на виконання Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008, був укладений Договір про відступлення права вимоги (далі Договір або спірний Договір).

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору на виконання умов Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008 позивач відступив відповідачу право вимоги депозитних коштів за Договором банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007, які належать позивачу, та виступають забезпеченням виконання зобовязань третьої особи (“Укргазбанк”) перед відповідачем по Генеральному договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006. Майнові права, що передаються, включають в себе майнові права на суму депозиту в розмірі 1818181,82 доларів США, що за офіційним курсом іноземних валют НБУ, який станом на дату укладення цього договору встановлений 7,7 грн. за 1 долар США, складає 14000000 грн. (п. 1.2 Договору). Боржником позивача за умовами Договору банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007 виступає Банк “БІГ Енергія”(відповідач) (п. 1.4. Договору).

Відповідно до умов Договору з моменту його підписання до відповідача переходить право вимоги грошових коштів в розмірі 1818181,82 доларів США, що за офіційним курсом іноземних валют НБУ, який станом на дату укладення цього договору встановлений 7,7 грн. за 1 долар США, складає 14000000 грн. з Боржника по Договору банківського вкладу №840/24-04-07 від 27.04.2007, яким є відповідач, та відповідно до положень ст. 606 ЦК України частково припиняються зобовязання відповідача перед позивачем по Договору банківського вкладу №840/27-04-07 від 27.04.2007 на суму 1818181,82 долари США.

24.03.2009 на виконання Договору про відступлення права вимоги з особового рахунку відповідача позивачем було списано заборгованість відповідача в розмірі 1818181,82 долари США, яка складає 14000000 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 27.04.2007 до 30.04.2009, а також листом відповідача №715/05 від 26.03.2009 про списання коштів в рахунок погашення заборгованості згідно з Генеральним договором.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобовязанні може були замінений іншою особою внаслідок виконання обовязку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

30.12.2009 позивач звернувся до третьої особи (“Укргазбанк”) з проханням відшкодувати позивачу понесені витрати у звязку з виконанням Договору застави майнових прав №35/412/МП.

15.02.2010 на адресу “Укргазбанк” позивачем було надіслано претензією щодо виконання вимоги в порядку регресу на загальну суму 14000000 грн. № 809 від 15.02.2010, у якій запропонував у строк до 05.03.2010 відшкодувати позивачу понесені витрати у звязку із виконанням солідарного обовязку за третю особу зобовязання за Генеральним договором в розмірі 14000000 грн.

У відповідь на претензію №809 від 15.02.2010 “Укргазбанк” було надіслано позивачу лист №11413/1550 від 02.03.2010, в якому повідомлялось про відсутність на момент укладення спірного Договору (17.03.2009) заборгованості третьої особи перед відповідачем згідно з Генеральним договором щодо повернення 14000000 грн., яка припинилася 16.03.2009, та повідомив про факт припинення з 16.03.2009 всіх зобовязань за Договором застави майнових прав “35/412/МП від 17.09.2008.

З матеріалів спрви вбачається, що між третьою особою (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) було укладено договори застави майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) №4 від 13.08.2007 (далі Договір застави №4) та №5 від 24.01.2008 (далі Договір застави №5).

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави №4 та №5, з врахуванням змін внесених згідно зі змінами та доповненнями №1 від 17.09.2007, №2 від 25.12.2007, №3 від 24.01.2008, №4 від 17.03.2008, №5 від 17.09.2008 до Договору застави №4, а також зі змінами та доповненнями №1 від 17.03.2008, №2 від 17.09.2008 до Договору застави №5, даними Договорами було забезпечено всі вимоги третьої особи, як кредитора за умовами Кредитного договору №27 від 21.02.2007, Змін та доповнень №1 від 13.08.2007, №2 від 17.09.2007, №3 від 24.12.2007, №4 від 24.01.2008, №5 від 14.03.2008, №6 від 15.09.2008 до Кредитного договору №27 від 21.02.2008, укладених між Заставодавцем (третьою особою) та Позичальником - ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ”, код ЄДРПОУ 34424021, за умовами якого Позичальник зобовязаний Заставодержателю не пізніше 13.03.2009 повернути кредит у розмірі 33000000 грн., наданий на поповнення оборотних коштів, в тому числі для придбання цінних паперів, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних в наступні строки: щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця,наступного за місяцем користування кредитом, в останній день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, а по простроченій заборгованості сплатити проценти в розмірі 26% річних, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору, якщо такі будуть прийняті.

Згідно п. 1.2 Договору застави №4 відповідачем було передано в заставу третій особі право вимоги грошових коштів в сумі 11000000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку №1612300051958 у відповідності з умовами Генерального договору №060420/ГС від 20.04.2006, тікет №64638 від 17.09.2008 та форми МТ 320 №DP080917/27771 від 17.09.2008, укладеного відповідачем та третьою особою. Боржником відповідача є “Укргазбанк”(третя особа).

Згідно п. 1.2 Договору застави №5 відповідачем було передано в заставу третій особі право вимоги грошових коштів в сумі 3000000 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку №1612000061958 у відповідності з умовами Генерального договору №060420/ГС від 20.04.2006, тікет №24433 від 24.01.2008 та форми МТ 320 №DP080917/27770 від 17.09.2008, укладеного відповідачем та третьою особою. Боржником відповідача є “Укргазбанк”(третя особа).

Сторонами погоджено, що Заставодержатель набуває право вимоги по депозитному договору в разі невиконання Заставодавцем (Позичальником) забезпечених дійсним договором зобовязань по Кредитному договору №27 від 21.02.2007 в повному обсязі або в частині у встановлені зазначеним Кредитним договором строки. У випаду виконання Заставодавцем (Позичальником) зобовязань по Кредитному договору №27 від 21.02.2007 не в повному обсязі, застава зберігає силу в повному обсязі (пункти 2.2 та 2.3 Договорів застави №4та №5).

Згідно з п. 2.4 та п. 2.5 Договорів застави №4 та №5 звернення стягнення на предмет застави згідно даних договорів здійснюється шляхом відступлення Заставодавцем Заставодержателю права вимоги на грошові кошти, майнові права на отримання яких є предметом застави. За рахунок заставлених майнових прав Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи іншими договорами пеню), в тому числі видатки по внесенню відомостей до Державного реєстру застав рухомого майна та одержання витягів з нього.

У випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем /Позичальником умов, а також з інших підстав, передбачених даним договором, Заставодавець відступає Заставодержателю право вимоги згідно з умовами цього договору, а Заставодержатель зобовязаний прийняти зазначене право вимоги (п. 4.2.5 Договорів застави №4 та №5).

Станом на 13.03.2009 ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ” свої зобов'язання за кредитним договором №27 від 21.02.2007 перед “Укргазбанк”не виконав (загальна заборгованість ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ”становила 15592824,08 грн.) у зв'язку з чим третьою особою було направлено відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого згідно Договорів застави №4 та №5 обтяженням зобов'язання від 16.03.2009 №13422/1815/2009, яке було отримано відповідачем 16.03.2009.

Доказів на спростування факту виконання ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ” зобовязань за Кредитним договором №27 від 21.02.2007 відповідачем суду не надано.

Таким чином, у третьої особи виникло право вимоги повернення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №27 від 21.02.2007 за рахунок звернення стягнення на предмет застави згідно Договорів застави №4 та №5, тобто отримання права вимоги повернення “Укргазбанк” (третьою особою) грошових коштів у сумі 14000000 грн. за Генеральним договором.

З метою погашення простроченої заборгованості ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ” за кредитним договором № 27 від 21.02.2007 року на підставі Договору застави № 4 та № 5 16.03.2009 року “Укргазбанк” звернув стягнення, шляхом зарахування грошових коштів розміщених Банком “Біг Енергія”(відповідачем) на депозитних рахунках в “Укргазбанк” на загальну суму 14000000 гривень, в рахунок погашення заборгованості ТОВ “ТОРГТРАНСМАШ” за кредитним договором №27 від 21.02.2007, у зв'язку із чим зобов'язання третьої особи, які виникли на підставі Генерального договору згідно тікета № 42490 від 13.08.2007 та форми MT320№DP070813/24226 від 13.08.2007 та тікета № 24433 від 24.01.2008 та форми МТ320№24433 від 24.01.2008 перед відповідачем припинилися. Факт проведення 16.03.2009 зазначеного зарахування підтверджується банківською випискою, що долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про заставу” застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Отже, оскільки з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог за Договорами застави №4 та №5 та Генеральним договором у сумі 14000000 грн. забезпечене заставою згідно Договору застави майнових прав №34/412/МП від 17.09.2008 зобовязання третьої особи припинилися, то застава припинилася, а отже у позивача з 16.03.2009 припинилися всі зобовязання щодо виконання Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобовязанні, зокрема, в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

При зміні кредитора у зобовязання, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ст. 202 ЦК України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Підставою для укладення спірного договору стало повідомлення відповідача про невиконання третьою особою Генерального договору про проведення міжбанківських операцій №060420/ГС від 20.04.2006 та Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008.

Укладаючи спірний Договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009 позивач добросовісно вважав, що у нього існує заборгованість перед відповідачем згідно Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008. Позивач при укладанні спірного Договору помилявся, щодо наявності у нього обовязку укладення договору про уступку Заставодавцем Заставодержателю права вимоги за депозитом (п.4.2 Договору застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008), а отже в цьому випадку його волевиявлення не відповідало його справжньому наміру.

Статтею 229 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Колегія не погоджується з висновком місцевого суду, що відповідачу на момент укладення спірного договору був відомий що факт припинення основного зобовязання за Договором застави майнових прав №35/412/МП від 17.09.2008, однак останній не повідомив про це позивача при укладенні спірного договору, а отже ввів позивача в оману.

Аналізуючи наведене, колегія приходить до висновку, що на момент укладення спірної угоди було припинено зобов»язання за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Торгтрансмаш», а тому був припинений і договір застави, а отже, підстави для укладення спірного договору були відсутні.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, посилаючись на ст. 230 ЦК України, та просить стягнути збитки у подвійному розмірі 28000000, 00 грн.

Згідно ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( ч.1 ст. 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов»язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв»язку з вчиненням цього правочину.

У вирішення спорів про визнання угод недійсними на підставі ст.. 230 ЦК України суду повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволенні за умови доведеності факту обману і наявності їх безпосереднього зв»язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.

Визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління НБУ від 16.08.2006 № 320, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 (в редакції чинній на 16 березня 2009р.) яка визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України.

Розділом І главою 1 зазначеної Інструкції «Визначення термінів» встановлено: «система електронних платежів Національного банку (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, пс вдавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами: ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП....

Міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

Технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час.

Таким чином, технічний рахунок учасника СЕП (платника та отримувача) відображає тільки стан кореспондентського рахунку в НБУ, а не депозитного рахунку банку, відкритого в іншому банку. .

Відповідно до генерального договору №060420/ГС про порядок проведення міжбанківських операцій від 20 квітня 2006 р. ВАТ Банк «БІГ Енергія» розмістив в АБ «Укргазбанк» грошові кошти в сумі 11000000,00 (Одинадцять мільйонів) гривень 00 копійок13серпня 2007р. та 3000000,00 (Три мільйони) гривень 00 копійок 24 січня 2008 року на умовах між банківського депозиту. При цьому, ВАТ Банк «БІГ Енергія» перераховувалися грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті банком АБ «Укргазбанк» на балансовому рахунку №1612 «Короткострокові вклади (депозити) інших банків. Відповідно до п.1.4. глави 1 розділу І Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках Україну затвердженої постановою Правління НБУ від 27.12.2007 №481, зареєстрованої в Міністерстві к иції України 22 січня 2008 р. за № 48/14739 «банк здійснює кредитні та вкладні (депозитні) операції відповідно до вимог законодавства України і відображає в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 (г0918-04), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517 (зі змінами) (далі - План рахунків бухгалтерського обліку банків України), залежно від категорії контрагентів, виду кредиту/вкладу (депозиту) і строків їх використання». Таким чином, АБ «Укргазбанк» відобразив залучені кошти на умовах міжбанківських депозитах на балансових рахунках №1612 «Короткострокові вклади (депозити) інших банків», відкритих на клієнта ВАТ Банк «БІГ Енергія» в пасиві свого балансу.

Одночасно, ВАТ Банк «БІГ Енергія» відобразив розміщені кошти на умовах міжбанківських депозитах на балансових рахунках №1512 «Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках», відкритих на клієнта АБ «Укргазбанк» в активі свого балансу.

Таким чином, про списання коштів за особовими депозитними рахунками №1612, відкритими ВАТ Банк «БІГ Енергія» в балансі АБ «Укргазбанк», ВАТ Банк «БІГ Енергія» не мав технічних можливостей дізнатися ні в день списання, ні в будь-який інший час через СЕП НБУ, оскільки кошти не списувалися з «технічного рахунку» ВАТ Банк «БІГ Енергія» в НБУ.

Про факт списання зазначених коштів відповідач міг дізнатись тільки на підставі виписки, наданої «Укргазбанком» по особових депозитних рахунках відкритих на ім»я ВАТ Банку «БІГ Енергія». Оскільки така виписка офіційно банку не надавалася, відповідач продовжував облік наданих міжбанківських депозитів у своєму балансі. У зв»язку з неповерненням депозитних коштів в установлений умовами угод термін, а саме 16.03.2009р. та ненаданням ПАТ «Укргазбанк» виписки по особових рахунках № 1612 та будь-яких інших документів, ВАТ Банк «БІГ Енергія» 17.03.2009р. переніс заборгованість ПАТ «Укргазбанк» по міжбанківських депозитах у сумі 3 млн. та 11 млн. з балансових рахунків № 1512 на балансові рахунки № 1517 «Прострочена заборгованість за строковими вкладати (депозитами), що розміщені в інших банках», що підтверджує те, що відповідачу не було відомо про списання цих коштів «Укргазбанком» на день укладання оскаржуваного договору відступлення прав вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що відсутність у відповідача інформації про факт списання коштів не може сам по собі свідчити про укладення договору шляхом обману, оскільки згідно ч.2 ст.230 ЦК України обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона (сторона) замовчує їх існування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, колегія приходить до висновку, що позивачем не доведно факт укладення відповідачем договору шляхом обману.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009р. У зв»язку з визнанням правочину недійсним з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14000000, 00 грн. на підставі ст. 216 ЦК України. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.

В звязку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Банк БІГ Енергія» у справі № 34/299 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2010р. задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2010р. у справі № 34/299 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) та Приватним підприємством “ФРЕШ ЛАЙН”(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927).

Застосувати юридичні наслідки визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) та Приватним підприємством “ФРЕШ ЛАЙН”(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) згідно ст. 216 Цивільного кодексу України, стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) на користь Приватного підприємства “ФРЕШ ЛАЙН”(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) 14 000000 (чотирнадцять мільйонів) гривень. 00 коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) на користь Приватного підприємства “ФРЕШ ЛАЙН”(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) 12750 грн. та 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видти наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “ФРЕШ ЛАЙН”(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 31239927) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15. код ЄДРПОУ 20023463) 6375, 00 грн. та 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 34/299 повернути Господарському суду м.Києва

Головуючий суддяОтрюх Б.В.

СуддіМихальська Ю.Б.

Тищенко А.І.