Рішення № 14414666, 24.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2011 р.Справа № 5/5025/174/11 За позовом прокурора м. Нетішина в інтересах держави в особі Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" м. Київ від імені і за дорученням якого діє "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

про стягнення 1264,58 грн. заборгованості

Суддя Грамчук І.В.

Представники сторін:

позивача : Ряснова Н.В. представник за довіреністю

відповідача : не зявився

за участю : Шкадько В.В. представник прокуратури області

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача з підстав викладених у позові просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 1 264,58 грн. заборгованості.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні позов підтримали, проте повідомили суд про часткову сплату відповідачем боргу на суму 700 грн. Тому розмір заявленої до стягнення суми становить 564,58 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника не направив, проте надіслав до суду письмовий відзив, в якому позов не визнає, посилається на його безпідставність та необґрунтованість в звязку зі сплатою боргу. Доводячи свою позицію, відповідач, з-поміж зазначеного, посилається також на те, що позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства щодо досудового врегулювання спору, що виключає можливість звернення з даним позовом. Крім того, відповідач зазначає, що прокурор не може звертатися з даним позовом, оскільки позивач ДП НА ЕК „Енергоатом” не є органом державної влади чи місцевого самоврядування. З вищенаведених обставин, відповідач вбачає підстави для припинення провадження у справі, або залишення позову без розгляду, при цьому відповідач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Розглядом матеріалів встановлено.

21 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір, згідно якого енергопостачальна компанія (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 3.2.2. відповідач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Розрахунки за теплову енергію, використану споживачем, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Попередня оплата в розмірі 100 % місячної суми перераховується споживачем енергопостачальній організації на розрахунковий рахунок до 10 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі одержаного рахунку (п. 6.1. договору ). Даний пункт, як вбачається з листа від 25.06.10р. викладено у новій редакції згідно з Постановою НКРЕ від 30.12.09р. № 1573. Згідно даної редакції розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі за тарифом на виробництво та постачання теплової енергії 65.05 грн. за 1 Гкал без ПДВ, 78,06 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Попередня оплата в розмірі 50 % місячної суми перераховується споживачем позивачу на розрахунковий рахунок до 10 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 10.1. та 10.4. договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006р. договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Обсяги постачання теплової енергії встановлено у додатку № 1 до договору.

Свої обовязки по вказаному договору позивач виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач надані послуги не оплатив, в наслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.01.11р., згідно поданих рахунків, за період з вересня по грудень 2010 р. становила 1264,58 грн.

Направлена на адресу відповідача претензія, копія якої міститься в матеріалах справи залишена без відповіді, в звязку з чим прокурор звернувся з позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача на п. 3 ч. 1 ст. 81 ГПК України, як на підставу залишення позову без розгляду внаслідок недотримання вимог досудового врегулювання спору судом до уваги не береться, оскільки дана норма на сьогоднішній день виключена, а отже доводи відповідача є безпідставними. Підстав припинення провадження у справі, передбачених ст. 80 ГПК України відповідачем також не наведено.

Враховуючи вказані обставини та документальне підтвердження заборгованості, вимоги позивача про її стягнення є обґрунтованими. Однак, з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати в сумі 700 грн. (згідно квитанції № 168/323 від 08.02.2011р.) стягненню підлягає заборгованість у розмірі 564,58 грн. Надана відповідачем квитанція № 167/322 про сплату 800 грн. судом до уваги не приймається, оскільки даний платіж, як встановлено судом, здійснено відповідачем за зобовязаннями, що виникли за іншим договором між цими ж сторонами, що є предметом розгляду справи № 20/5025/173/11.

Провадження у справі, в частині стягнення 700 грн. слід припинити за відсутністю предмету спору.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково, судові витрати, з урахуванням проведеної сплати після звернення з позовом до суду, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 4-5, 4-7, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 р/р НОМЕР_2, МФО 315609, філія в Укрексімбанк, Інд. № НОМЕР_1) на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від імені і за дорученням якого діє "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, м. Нетішин, р/р 260037421, ХОД АТ „Райфайзен Банк аваль”, м. Хмельницький, МФО 315966, ЗКПО 2131367) 564,58 грн. заборгованості.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 р/р НОМЕР_2, МФО 315609, філія в Укрексімбанк, Інд. № НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (Одержувач УДК у м. Хмельницькому, ЄДРПОУ 23565225, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, р/р 31112095700002, код платежу 22090200, символ звітності 095) 102 грн. державного мита, та в дохід Державного бюджету України (на рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) - 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову провадження припинити.

Суддя І.В. Грамчук