Рішення № 14414575, 17.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2011 р.

Справа № 6/5025/338/11

За позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави, яку представляють Міністерство палива та енергетики України в особі Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” с. Попівці Старокостянтинівського району

про стягнення суми 1255,49грн., з якої 909,81грн. основного боргу, 179,76грн. пені, 36,22грн. 3% річних, 129,70 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників:

позивача : Цибульська Н.М. по довіреності № 48 від 04.01.2011р.

відповідача: не з’явився

За участю : Параскевич О.Г. –прокурор відділу прокуратури області

Суть спору: Прокурор у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький суму 1255,49грн., з якої 909,81грн. основного боргу за спожиту активну енергію у відповідності до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності № 64 від 20.06.2007р., 179,76грн. пені згідно п. 4.2.1. даного договору, 36,22грн. 3% річних та 129,70 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до умов даного договору відповідач зобов’язувався оплачувати постачальній організації вартість спожитої електричної енергії. Проте, відповідач належним чином своїх зобов’язань не виконує, внаслідок чого станом на 01.02.2011р. за ним рахується заборгованість у сумі 909,81грн. Крім цього, згідно акту звірки розрахунків борг по пені складає 179,76грн., 3% річних - 36,22грн., втрати від інфляції - 129,70 грн. від суми основного боргу.

Враховуючи зазначене прокурор звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об’ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, доданими до позовної заяви.

Прокурор відділу прокуратури Хмельницької області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 24.02.2011р., відділом державної реєстрації Хмельницької міської ради надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 02-03-259 станом на 28.02.2011р, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” зареєстроване як юридична особа 18.05.2005 р. за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Попівці, урочище „Новики”, буд. 1 (як зазначено у позовній заяві).

Відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. № 2453-УІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з’явився, проте до дня судового засідання, на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у даній справі від 24.02.2011р., разом із довідкою поштового відділення про те, що відповідач за зазначеною адресою не існує. Тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 01.06.1999р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно довідки Хмельницького обласного управління статистики № 2123 від 17.06.1999р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” с. Попівці Старокостянтинівського району, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, зареєстрована Старокостянтинівською районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 218518 від 18.05.2005р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області № 1102 від 19.05.2005р.

20.06.2007р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Старокостянтинівського РЕМ (Постачальник) та Товариством з обмеженою діяльністю „Профілакторій „Едланд” (Споживач) було укладено договір № 64 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької, відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100,00кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.3.3-2.3.4. даного договору споживач зобов’язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до додатку №10 до договору „Порядок розрахунків” , розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку № 1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 02 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з листопада 2009р. по січень 2011р., що підтверджується рапортом про відпуск електроенергії за січень 2010р. та виставленими рахунками-фактурами (наявними в матеріалах справи) № 654 від 10.02.2011р. на суму 455,28грн. та 404,96грн.

Проте, відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.02.2011р. виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 909,81грн.

Пунктом 4.2.1 сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч. 2ст.625 ЦК України зобов’язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 179,76грн. пені, 36,22грн. 3% річних та 129,70 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №64 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності від 17. 20.06.2007р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 10.2. Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Відповідно до ст.1 Закону України „Про електроенергетику” постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України „Про електроенергетику” енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.02.2011р. виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 909,81грн.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 179,76 грн. розраховану за період прострочення з січня 2010р. по лютий 2011р. ( за 14 місяців) згідно поданого в матеріали справи розрахунку.

При цьому, судом при нарахуванні суми пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі.

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує з матеріалів справи, пунктом 4.2.1 сторони передбачили, що за внесення платежів, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Оскільки даним договором сторонами самостійно не врегульовано порядок та момент припинення нарахування пені, то судом застосовується положення ч. 6 ст. 232 ГК України, зокрема нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців з моменту, коли зобов’язання повинно було бути виконано, а саме з 01.01.2010р. по 01.07.2010р.

За таких обставин суд вважає правомірним є нарахування пені в сумі 80,84грн. (за період прострочення з 01.01.2010р. по 01.07.2010р.), тому у стягненні 98,92грн. пені необхідно відмовити із вищевикладених підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 36,22грн. 3% річних та 129,70 грн. втрат від індексу інфляції (за період з листопада 2009р. по лютий 2011р.) згідно поданого розрахунку.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 1156,57 грн., з якої 909,81грн. основного боргу, 80,84 грн. пені, 129,70 грн. інфляційних витрат та 36,22 грн. 3% річних. В решті позову у сумі 98,92грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача обов’язки по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.

Відповідно до п.3ст.49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи те, що позов подавався прокурором в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький, та відповідно до п.30 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р. державне мито не сплачувалось, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави, яку представляють Міністерство палива та енергетики України в особі Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” с. Попівці Старокостянтинівського району про стягнення суми 1255,49грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” с. Попівці (Старокостянтинівського району, урочище „Новики”, буд. 1, код ЄДРПОУ 33159079) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11-а, р/р 26008300002570 ОПЕР в Хмельницькому обласному Управлінні Ощадбанку, МФО 315784, код ЄДРПОУ 22767506) 909,81грн.(дев’ятсот дев’ять гривень 81 коп.) основного боргу, 80,84грн. (вісімдесят гривень 84 коп.) пені, 36,22грн. (тридцять шість гривень 22 коп.) 3% річних, 129,70 грн. (сто двадцять дев’ять гривень 70 коп.) інфляційних.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Профілакторій „Едланд” с. Попівці (Старокостянтинівського району, урочище „Новики”, буд. 1, код ЄДРПОУ 33159079) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225) державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійки) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати наказ.

В решті позову у сумі 98,92 грн. відмовити.

Суддя О.Є. Танасюк

Повний текс виготовлено та підписано суддею 17.03.2011р.

Віддруковано 5 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам, 4-5 - прокуратурі.