ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" березня 2011 р.
Справа № 8/11/367-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина", м. Луцьк
до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хім", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 512152,02 грн. вартості неповернутого майна
Головуючий суддя Смаровоз М.В.
Суддя Гладюк Ю.В. Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
позивача: Стецик Н.В. - задовіреністю від 04.01.2011р.;
відповідача: Мельник В.В. - за довіреністю від 03.11.2009р.
В судовому засіданні 17.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 18.03.2011р.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 512152,02 грн. вартості неповернутих із зберігання нафтопродуктів у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання № 738 від 30.03.2007р.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на його безпідставність. В обгрунтування своїх доводів, зокрема, вказується, що у відповідача не залишилося нафтопродуктів, переданих позивачем на зберігання згідно договору зберігання № 738 від 30.03.2007р. Зазначається, що в поданій позивачем „Інформації про рух нафтопродуктів за період з 01.04.2007 по 30.10.2008 року згідно умов договору зберігання №738 від 30.03.2007р., що укладений між ТОВ „Торговий дім „Континіум-Галичина” та ТОВ „Альфа-Хім” однозначно відображено, що позивачем було реалізовано („расход”) на користь відповідача більшу кількість пального, ніж фактично поставлено в резервуари на зберігання („приход”). У задоволенні даного позову однозначно має бути відмовлено, так як він заявлений саме в ракурсі договірних норм договору зберігання № 738 від 30.03.2007 року. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на зміст висновку незалежних аудиторів від 29.10.2010 року. Відзначається, що нафтопродукти в кількості 70578 літрів („конечный остаток”), про повернення яких зі зберігання йде мова, є рештками із 162415 літрів („начального остатка”), які не передавалися позивачем відповідачу на зберігання за жодним передаточним документом, а знаходилися в резервуарах відповідача ще до початку дії договору зберігання.
Крім того, представником відповідача подано суду клопотання від 02.03.2011р. про призначення судової технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. В даному клопотанні відповідач просить суд призначити по справі технічну експертизу документів, а саме актів приймання-передачі від 31.03.2007 року, та почеркознавчу експертизу підпису директора ТОВ „Альфа-Хім” на одному із даних актів (з метою визначення відносної давності виконання документів та ідентифікації печатки і підпису). В обгрунтування даного клопотання відповідачем, зокрема, відзначено, що, зважаючи на те, що про наявність актів приймання-передачі від 31.03.2007 року відповідачу стало відомо лише зі спливом 4 років із дати їх укладення, оскільки разом із позовом копії таких документів не подавалися самим позивачем, є підстави сумніватися у справжності даних актів. Суд, беручи до уваги зміст ст.41 ГПК України та наявні матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача від 02.03.2011р. про призначення судової технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. При цьому судом враховано, що необгрунтованим є припущення відповідача про те, що акти приймання-передачі від 31.03.2007 року не є справжніми. Крім того, судом зауважується, що ГПК України не встановлено будь-яких часових обмежень в реалізації сторонами передбаченого законом права на подання доказів впродовж вирішення спору.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
Між позивачем (поклажодавцем) та відповідачем (зберігачем) 30.03.2007 р. укладено договір зберігання № 738 (далі –договір), згідно умов якого зберігач зобов’язується зберігати нафтопродукти та іншу продукцію (товари) в асортименті - майно, передане йому поклажодавцем, і повернути це майно в цілості на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору, майно вважається переданим на зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. При цьому, право власності на майно до зберігача не переходить.
Відповідно до п.2.1 договору асортимент та кількість майна, що передається на зберігання, погоджується сторонами в актах приймання-передачі на кожну окрему товарну партію майна.
Пунктом 2.2. договору сторони оцінюють майно в гривнях України. Вартість майна: бензин марки А-98 - 7200 грн. за 1 тонну; бензин марки А-95 - 6400 грн. за 1 тонну; бензин марки А-92 - 6200 грн. за 1 тонну; бензин марки А-80 - 5800 грн. за 1 тонну; бензин марки А-76 - 5800 грн. за 1 тонну; дизельне паливо - 5500 грн. за 1 тонну.
Початкова (оціночна) вартість майна сторонами встановлюється, виходячи з кількості кожного виду майна та його оціночної вартості, встановленої в п. 2.2. даного договору (п. 2.3 договору).
В пунктах 4.3.1-4.3.2 договору сторони передбачили, що поклажодавець має право, зокрема, в будь-який час заявити вимогу про повернення всього або частини майна та вимагати відшкодувати вартість майна на умовах даного договору.
Відповідно до п. 5.1. договору повернення майна зі зберігання здійснюється на наступних умовах (в редакції Інкотермс-2000) на вибір поклажодавця:
СРТ - перевезення оплачене до пункту призначення, який вказується поклажодавцем;
РСА - завантажено в місці зберігання в транспорт, наданий поклажодавцем або уповноваженою ним особою;
ЕХW - надання майна в розпорядження поклажодавця в місці зберігання.
Як зазначено у п. 5.2 договору, при поверненні майна зі зберігання на умовах даного договору, зберігач зобов'язаний надати поклажодавцю відомість кількості відвантаженого майна, акти списання природних втрат за протоколами інвентаризаційної комісії та інші документи, що обґрунтовують фактичну кількість майна.
Відповідно до п. 5.3 договору кількість майна, що підлягає поверненню поклажодавцю, визначається як різниця між кількістю майна, переданого на зберігання, та кількістю майна, повернутого зберігачем зі зберігання на умовах даного договору, з врахуванням кількості майна, списаного зберігачем за погодженням з поклажодавцем внаслідок природних втрат.
Згідно з п. 5.5 договору при проведенні відвантаження майна зі зберігання, зберігач зобов'язаний протягом 24 годин, після проведення відвантаження, направити поклажодавцю засобами факсимільного зв'язку копії документів, що підтверджують відвантаження майна.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що майно вважається повернутим зі зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 5.7 договору зберігач зобов'язаний повернути все майно або його частину на вимогу поклажодавця, навіть що строк дії договору не закінчився. У випадку заявлення поклажодавцем вимоги про повернення майна до закінчення строку дії договору, зберігач зобов'язаний повернути майно протягом 7 (семи) календарних днів після заявлення такої вимоги на умовах, визначених поклажодавцем у вимозі. У разі закінчення строку дії договору або його розірвання, зберігач зобов’язується повернути майно зі зберігання поклажодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати закінчення строку дії чи розірвання договору.
Відповідно до п. 5.8 договору в тому випадку, коли зберігач у строки, передбачені п. 5.7. даного договору, не повернув майно в натурі зі зберігання поклажодавцю, то останній вправі вимагати від зберігача, а зберігач зобов'язується відшкодувати поклажодавцю вартість неповернутого майна, виходячи з рівня середньої роздрібної ціни на нафтопродукти у Хмельницькій області на момент заявлення відповідної вимоги поклажодавцем, але не нижче початкової (оціночної) вартості майна, визначеної за правилами п. 2.3. даного договору. Таке відшкодування здійснюється зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поклажодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення поклажодавцем претензії (вимоги про сплату грошових коштів). Сторони погодили, що з моменту пред'явлення поклажодавцем претензії (вимоги про сплату грошових коштів), зобов'язання зберігача про повернення майна в натурі припиняється відповідно до п. 2 ст. 604 ЦК України та виникає нове (грошове) зобов'язання зберігача про відшкодування вартості майна на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 5.9. договору сторони домовились, що моментом пред'явлення вимоги про повернення майна та/або претензії (вимоги про сплату грошових коштів) для випадків, описаних у розділі 5 даного договору, вважається дата їх відправлення поклажодавцем (дата календарного штемпеля відділення зв’язку поклажодавця).
Пунктом 9.5. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на протязі одного року.
Відповідно до додаткової угоди від 28.03.2008 р. до договору зберігання № 738 від 30.03.2007р. сторони прийшли до згоди про продовження терміну дії договору зберігання № 738 від 30 березня 2007 року до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до акту приймання-передачі від 31.03.2007 р. ТОВ „Альфа-Хім” згідно договору зберігання № 42/2 від 01.01.2006 р. повертає із зберігання ТОВ „Континіум-Укр-Ресурс”, а останній приймає наступне майно: бензин А-76 - 10888 кг, бензин А-80 –32773 кг, бензин А-92 - 30914 кг, бензин А-95 –25768 кг., паливо дизельне зимове –607 кг, паливо дизельне –23038 кг.
Згідно з актом приймання-передачі від 31.03.2007 р. ТОВ „Континіум-Укр-Ресурс” згідно договору купівлі продажу № 478/Н від 20.03.2007 р. передає ТОВ „ТД Континіум-Галичина”, а останній приймає наступні нафтородукти: бензин А-76 - 10888 кг, бензин А-80 –32773 кг, бензин А-92 - 30914 кг, бензин А-95 –25768 кг., паливо дизельне зимове –607 кг, паливо дизельне –23038 кг.
Відповідно до акту приймання передачі від 31.03.2007 р. ТОВ „ТД Континіум-Галичина” згідно договору зберігання № 738 від 30.03.2007 р. передає ТОВ „Альфа-Хім”, а останній приймає наступні нафтопродукти: бензин А-76 - 10888 кг, бензин А-80 –32773 кг, бензин А-92 - 30914 кг, бензин А-95 –25768 кг., паливо дизельне зимове –607 кг, паливо дизельне –23038 кг.
У період з квітня 2007 р. по вересень 2008 р. на виконання умов договору зберігання № 738 від 30.03.2007р., відповідно до підписаних представниками сторін договору актів приймання-передачі майна на схов, позивачем передавались, а відповідачем приймались на зберігання нафтопродукти в асортименті та кількості, визначених у вказаних актах.
Позивач вимогою - листом № 2731 від 02.11.2009 року звернувся до відповідача із проханням у 7 (семиденний) термін з моменту отримання вимоги здійснити повернення неповернутого із зберігання нафтопродукту на умовах СРТ (інкотерс 2000) - перевезення до місця призначення, що розташоване за адресою: смт Білогір'я, вул. Залізнична, 43 або с. Дунаївці, вул. Грушевського, 68, які відповідно являються адресами нафтобаз ТОВ „Торговий Дім „Континіум-Галичина”. Вимога про повернення нафтопродуктів із зберігання залишена відповідачем без виконання.
04.02.2010 р. відповідача за допомогою телеграми було повідомлено про те, що для здійснення повернення відповідачем із зберігання нафтопродукту у кількості: бензин А-95 у кількості 22 305 літрів (16 885 кг); бензин А-92 у кількості 17 982 літрів (13 810 кг); бензин А-80 у кількості 14 867 літрів (10 881 кг); дизельне паливо у кількості 15 424 літрів (13002 кг) 04.02.2010 року за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Дружби Народів, ТОВ „Торговий Дім „Континіум-Галичина” буде подано власний автотранспорт, та запропоновано вжити усі заходи щодо належного повернення майна із зберігання.
На пропозицію уповноваженого представника позивача Валентієва О.В. у добровільному порядку здійснити повернення зі зберігання нафтопродукту у кількості: бензин А-95 у кількості 22 305 літрів (16 885 кг); бензин А-92 у кількості 17 982 літрів (13 810 кг); бензин А-80 у кількості 14 867 літрів (10 881 кг); дизельне паливо у кількості 15 424 літрів (13002 кг) директор ТОВ „Альфа-Хім” відмовився, що підтверджується актом, складеним представниками позивача 04.02.2010 р.
Відповідно до інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/53 від 09.02.2010 року середня роздрібна ціна на нафтопродукти у Хмельницькій області станом на 08.02.2010 року становила: бензин А-80 - 683 грн. за 100 л; бензин А-92 - 734 грн. за 100 л; бензин А-95 - 781 грн. за 100 л; дизельне паливо - 677 грн. за 100 л.
Позивач з вимогою № 219 від 09.02.2010 року звернувся до відповідача щодо відшкодування вартості неповернутого нафтопродукту на суму 512152,02 грн., однак остання залишена без задоволення.
В матеріалах справи також наявні розрахунок заборгованості, інформація про рух нафтопродуктів, висновок незалежних аудиторів від 29.10.2010 року, копії листів від 15.12.2009р., 29.12.2009р., 15.02.2010р., постанов Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29.07.2010р., 30.04.2010р., 19.11.2010р., постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.09.2010р., від 13.12.2010р., договору поставки № 738/1 від 30.03.2007 р., складених на виконання договору поставки № 738/1 від 30.03.2007 р. актів прийому-передачі від 01.04.2007 р., 11.04.2007 р., 21.04.2007 р., 01.05.2007 р., 11.05.2007 р., 21.05.2007 р., 01.06.2007 р., 11.06.2007 р., 21.06.2007 р, 01.07.2007 р., 11.07.2007 р., 21.07.2007 р., 01.08.2007 р., 11.08.2007 р., 21.08.2007 р., 01.09.2007 р., 11.09.2007 р., 21.09.2007 р., 01.10.2007 р., 11.10.2007 р., 21.10.2007 р., 01.11.2007 р., 11.11.2007 р., 21.11.2007 р., 01.12.2007 р., 11.12.2007 р., 21.12.2007 р., 01.01.2008 р., 11.01.2008 р., 21.01.2008 р., 01.02.2008 р., 11.02.2008 р., 21.02.2008 р., 01.03.2008 р., 11.03.2008 р., 21.03.2008 р., 01.04.2008 р., 11.04.2008 р., 21.04.2008 р., 01.05.2008 р., 11.05.2008 р., 21.05.2008 р., 014.06.2008 р., 11.06.2008., 21.06.2008 р., 01.07.2008 р., 11.07.2008 р., 21.07.2008 р., 01.08.2008 р., 11.08.2008 р., 21.08.2008 р., 01.09.2008 р., 11.09.2008 р., 21.08.2008 р., 21.10.2008 р., 11.10.2008 р., 01.10.2008 р. тощо.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань позивач звернувся до суду з позовом.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Як встановлено судом, у період з квітня 2007 р. по вересень 2008 р. на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору зберігання № 738 від 30.03.2007р. (зокрема, п.1.2 договору, згідно з яким майно вважається переданим на зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна), відповідно до підписаних представниками сторін договору актів приймання-передачі майна на схов, позивачем передавались, а відповідачем приймались на зберігання нафтопродукти в асортименті та кількості, визначених у вказаних актах. Крім того, відповідно до акту приймання передачі від 31.03.2007 р. ТОВ „ТД Континіум-Галичина” згідно договору зберігання № 738 від 30.03.2007 р. передано ТОВ „Альфа-Хім”, а останнім прийнято наступні нафтопродукти: бензин А-76 - 10888 кг, бензин А-80 –32773 кг, бензин А-92 - 30914 кг, бензин А-95 –25768 кг., паливо дизельне зимове –607 кг, паливо дизельне –23038 кг. Таким чином, твердження відповідача про те, що нафтопродукти в кількості 70578 літрів, про відшкодування вартості яких іде мова, є рештками із 162415 літрів, які не передавалися позивачем відповідачу на зберігання за жодним передаточним документом, є безпідставним.
В пунктах 4.3.1-4.3.2 договору сторони передбачили, що поклажодавець має право, зокрема, в будь-який час заявити вимогу про повернення всього або частини майна та вимагати відшкодувати вартість майна на умовах даного договору. Також, відповідно до п. 5.7 договору зберігач зобов'язаний повернути все майно або його частину на вимогу поклажодавця, навіть що строк дії договору не закінчився. У випадку заявлення поклажодавцем вимоги про повернення майна до закінчення строку дії договору, зберігач зобов'язаний повернути майно протягом 7 (семи) календарних днів після заявлення такої вимоги на умовах, визначених поклажодавцем у вимозі. У разі закінчення строку дії договору або його розірвання, зберігач зобов’язується повернути майно зі зберігання поклажодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати закінчення строку дії чи розірвання договору.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами як щодо повернення майна зі зберігання, так і стосовно відшкодування вартості неповернутих нафтопродуктів. Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази, які би підтверджували, що відповідачем у відповідності з положеннями розділу 5 договору (зокрема, п.5.6 договору, згідно з яким майно вважається повернутим зі зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна) виконано обов’язок з повернення позивачеві нафтопродуктів об’ємом 70578 л (бензин А-95 у кількості 22 305 літрів (16 885 кг); бензин А-92 у кількості 17 982 літрів (13 810 кг); бензин А-80 у кількості 14 867 літрів (10 881 кг); дизельне паливо у кількості 15 424 літрів (13002 кг)). Також відсутні докази, які би підтверджували відшкодування позивачеві вартості неповернутих із зберігання нафтопродуктів об’ємом 70578 л відповідно до п.5.8 договору.
Беручи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 512152,02 грн. вартості неповернутих із зберігання нафтопродуктів у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору зберігання № 738 від 30.03.2007р. Доводи відповідача не можуть слугувати підставою для відмови у позові.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню із стягненням з відповідача судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Хім" (м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області, вул.Дружби народів, 1, ідентифікаційний код 22784114) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 32273623) 512152,02 грн. вартості неповернутого майна, 5121,52 грн. відшкодування державного мита та 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Головуючий суддя М.В. Смаровоз
Суддя Гладюк Ю.В.
Суддя Шпак В.О.
Повний текст рішення підготовлено та підписано 18.03.2011р.
Віддрук. 3 прим. :1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.
Судове рішення № 14414473, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 17.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/11/367-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: