Рішення № 14413526, 15.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р. Справа № 16/011-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Насташка, Рокитнянський район до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗА», смт. Баришівка

про стягнення 19200,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.10.2010 р., представник;

від відповідача: Борисов О.Ю., наказ № КА-1 від 03.06.2008 р., директор

Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 27.01.2011р. (вх. №суду 284 від 28.01.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗА»(далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 19200,00 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі № 16/011-11 та призначено її розгляд на 15.02.2011 р. о 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 15.02.2011 р. проти позову не заперечував, борг у розмірі 19200,00 грн. визнав у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 («виконавець», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРІЗА»(«замовник», надалі - відповідач) 01.07.2010 року укладено Договір № 02/07-10 про надання транспортних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобовязується за завданням відповідача надати транспортні послуги з пасажирських перевезень, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 3.1 Договору, розрахунки відповідача з позивачем за перевезення пасажирів провадяться відповідачем на умовах оплати за фактом виконання робіт по безготівковому розрахунку протягом трьох банківських днів.

Розмір плати за перевезення встановлений у п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 та 3.2.4 Договору.

Позивач свої зобовязання по Договору щодо надання послуг по перевезенню пасажирів виконав, що підтверджується актом виконаних робіт (послуг) від 01.07.2010р. на суму 6000,00 грн., актом виконаних робіт (послуг) від 21.07.2010 р. на суму 5500,00 грн. та актом виконаних робіт (послуг) від 28.07.2010 р. на суму 7700,00грн. Всього на суму 19200,00 грн.

Усі зазначені акти виконаних робіт (послуг) підписані директором відповідача та засвідчені відбитком печатки відповідача. У актах зазначено, що за виконання послуг сторони претензій не мають.

Надані позивачем послуги відповідач у встановлені Договором строки не сплатив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою від 21.09.2010 р. щодо оплати наданих транспортних послуг в сумі 19200,00 грн.

Відповідач надав відповідь вих. № 15/10 від 26.10.2010 р., в якій заборгованість в сумі 19200,00грн. визнав, однак зазначив про фінансові труднощі, у звязку з чим відповідач не можу сплатити зазначену суму.

Отже, борг відповідача згідно Договору від 01.07.2010 р. складає 19 200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач письмово відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні 15.02.2011р. усно позовні вимоги визнав.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а саме 19 200,00 грн. основної заборгованості.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЗА»(07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Леніна, 30, ідентифікаційний код 35962486) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19200 (девятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основної заборгованості, 192 (сто девяносто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяХристенко О. О.