Рішення № 14413482, 18.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2011 р. Справа № 12/009-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясна гільдія»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Гурський В.А. представник (довіреність від 20.01.2011 року №16);

від відповідача: Манько Н.І. представник (довіреність від 26.01.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясна гільдія»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6961,64 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №К9/144 від 12.05.2009 року (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу продукти харчування (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі. Відповідач товар отримав, проте не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4535,52 грн., 458,47 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 557,29 грн., три проценти річних у розмірі 1410,36 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2011 року, справу призначено до розгляду 28 січня 2011 року.

28 січня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник відповідача проти позову заперечувала, просила у задоволенні позову позивачу відмовити.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 15 лютого 2011 року.

15 лютого 2011 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 3746,51 грн., 378,75 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 460,82 грн., три проценти річних у розмірі 1165,01 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності боргу в сумі 3746,51 грн. не заперечувала, просила суд відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено перерву до 18 лютого 2011 року.

18 лютого 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

12 травня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясна гільдія»(далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір поставки №К9/144 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу продукти харчування (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7151,09 грн., що підтверджується видатковими накладними Ж-00004816, Ж-00005141, Ж-00005400, Ж-00006035, Ж-00006262, Ж-00006278, Ж-00006436, Ж-00006630, Ж-00006748, Ж-00006777, Ж-00006904, Ж-00006918, Ж-00007208, Ж-00007621, відповідач частково повернув товар, що підтверджується накладними повернення Ж-00003428, Ж-00004308, Ж-00004433, Ж-00004561, Ж-00004562, після чого, 30 червня 2009 року між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків (далі акт). Згідно з актом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 3746,51 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4535,52 грн., 458,47 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 557,29 грн., три проценти річних у розмірі 1410,36 грн.

15 лютого 2011 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 3746,51 грн., 378,75 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 460,82 грн., три проценти річних у розмірі 1165,01 грн.

Представник відповідача проти заборгованості перед позивачем у сумі 3746,51 грн. не заперечувала, просила відмовити позивачу в стягненні з відповідача штрафних санкцій.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На момент розгляду справи представник відповідача жодних документів, які б підтверджували оплату відповідачем заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3746,51 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 458,47 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 557,29 грн., три проценти річних у розмірі 1410,36 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 договору, покупець зобовязаний оплатити товар в строк не пізніше 5 календарних днів від дня отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 5.1 договору передбачено, що при простроченні строків виконання будь-яких грошових зобовязань за цією угодою, покупець зобовязується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також двадцять пять процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню, нараховану за весь час прострочення виконання зобовязань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 26.08.2009 року до 26.02.2010 року, суму боргу у розмірі 3746,51 грн., облікову ставку Національного банку України 10,25 % (Постанова НБУ від 10.08.2009 №468), становить 387,17 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем пеня визначена у розмірі 378,75 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 26.08.2009 року до 28.12.2010 року у 2009 році: вересні 100,8% (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні 100,9% (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні 100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), квітні 99,7% (УК №83 від 08.05.2010р.), травні 99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні 99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні 99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні 101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні 102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 3746,51 грн., становить 558,33 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 460,82 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Прострочення платежу з 26.08.2009 року до 28.12.2010 року складає 487 днів, тому двадцять пять процентів річних від суми 3746,51 грн. складають 1249,69 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем двадцять пять процентів річних визначені у розмірі 1 165,01 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясна гільдія»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08752, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мясна гільдія»(01133, м. Київ, б-р Л. Українки, 26, код 34693015) 3746,51 грн. (три тисячі сімсот сорок шість грн. 51 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 460,82 грн. (чотириста шістдесят грн. 82 коп.); три проценти річних у розмірі 1 165,01 грн. (одна тисяча сто шістдесят пять грн. 01 коп.); 378,75 грн. (триста сімдесят вісім грн. 75 коп.) пені; 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

СуддяДьоміна С.Ю.