Рішення № 14413302, 25.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р. Справа № 8/196-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Панченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, в особі Білоцерківського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 232431188, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1,

до відповідача: громадське об’єднання вкладників кредитної спілки «ПІНГВІН»ЗАХИСТ», ідентифікаційний код: 24883576, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мясна, 9, кв. 1,

про стягнення 14825,45 грн.

за участю представників сторін

від позивача: провідний юрисконсульт юридичного управління закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»Ястребова Л.В., яка діє на підставі довіреності від 30.12.2010 року за №1462;

від відповідача: не з’явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

закрите акціонерне товариство «А.Е.С.Київобленерго»(далі за текстом: Позивач) в особі Білоцерківського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до громадського об’єднання вкладників кредитної спілки «ПІНГВІН»ЗАХИСТ»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про користування електричною енергією від 13.01.2001 року за №1188 (далі за текстом: Договір) у сумі 14825,45 грн. і судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач у 2010 році не виконує умови договору щодо оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого у нього станом на 01.10.2010 року виникла заборгованість у сумі 14825,45 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п’ять гривень 45 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.) та пені у сумі 1746,37 грн. (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 37 коп.).

Відповідно до ухвали від 23.12.2010 року порушено провадження у справі №8/196-10 та призначено її розгляд на 12.01.2011 року.

12.01.2011 року у судове засідання з’явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 23.12.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою суду від 12.01.2011 року розгляд справи відкладено на 25.01.2011 року.

25.01.2011 року у судове засідання з’явився представник Позивача, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. У зв’язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представника Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 25.01.2011 року.

Відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»від 15.03.2010 року № 01-08/140, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені у п.п. 3.6 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 року № 02-5/289.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2001 року між закритим акціонерним товариством «А.Е.С.Київобленерго»в особі Білоцерківського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго» та громадським об’єднанням вкладників кредитної спілки «ПІНГВІН»ЗАХИСТ»укладено договір про користування електричною енергією за №1188 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Позивач зобов’язаний постачати Відповідачу електроенергію. Відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати спожиту електроенергію, отриману від Позивача.

Згідно з п.п. 4.1., 5.3., 6 Договору, Відповідач повинен оплачувати спожиту електроенергію щомісячно до 15 (п’ятнадцятого) числа протягом 10 (десяти) днів після дати, зазначеної у платіжному документі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За твердженням Позивача, з його боку умови Договору були виконані в повному обсязі, в той час як Відповідач виконує свої обов’язки неналежним чином, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість станом на 01.10.2010 року у сумі 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.). В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що з боку Відповідача повідомлень про порушення умов надання послуг з електропостачання та заявок про їх усунення на адресу Позивача не надходило.

Як свідчать матеріали справи, сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за спожиту електроенергію станом на 01.10.2010 року складає 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.). Проте, Відповідач не надав суду доказів сплати основного боргу за Договором перед Позивачем у сумі 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.), в зв’язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить на його користь стягнути з Відповідача пеню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов’язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Дії Відповідача є порушенням договірних зобов’язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з п. 6.3. Договору, за порушення строків сплати, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої Відповідачем спожитої електроенергії, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

За розрахунком Позивача її розмір становить 1746,37 грн. (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 37 коп.).

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи несвоєчасну сплату Відповідачем заборгованості та керуючись п. 6.3. Договору, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо стягнення пені у сумі 1746,37 грн. (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 37 коп.).

Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки суми позову заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 01.10.2010 року складає 14825,45 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п’ять гривень 45 коп.), яка включає в себе основний борг у сумі 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.) та пеню у сумі 1746,37 грн. (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 37 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Відповідач в судове засідання не з’явився, суми основної заборгованості за Договором та пені в добровільному порядку не сплатив.

Витрати по сплаті державного мита, відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України, та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 22, 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»в особі Білоцерківського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»до громадського об’єднання вкладників кредитної спілки «ПІНГВІН»ЗАХИСТ»про стягнення заборгованості за Договором про користування електричною енергією від 13.01.2001 року за №1188 у сумі 14825,45 грн. та господарських витрат, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з громадського об’єднання вкладників кредитної спілки «ПІНГВІН»ЗАХИСТ», ідентифікаційний код: 24883576, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мясна, 9, кв. 1, на користь закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценко, 1-а, в особі Білоцерківського районного підрозділу закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго», ідентифікаційний код: 232431188, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1, заборгованість за Договором про користування електричною енергією від 13.01.2001 року за №1188 у вигляді основного боргу у сумі 13079,08 грн. (тринадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 08 коп.), пені у сумі 1746,37 грн. (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 37 коп.), державне мито у сумі 148,42 грн. (сто сорок вісім гривень 42 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Скутельник П.Ф.