Рішення № 14413297, 14.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2011 р. Справа № 15/158-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олга», м.Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., с.Ленінівка

про стягнення 5600,00грн.

за участю представників:

від позивача: Сіленко А.О. (дов. № 02/11 від 01.01.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Олга»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 5600,00 грн. вартості неповернутої тари.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно з генеральним дорученням до договору поставки продукції № 816 від 06.10.2009р. відповідачем було отримано тару на загальну суму 5600,00 грн., проте відповідач всупереч п.4.5. договору тару не повернув та її вартість не сплатив, у звязку з чим позивач просить стягнути вартість неповернутої тари у сумі 5600,00 грн.

Представник позивача у судових засіданнях 03.12.2010р., 17.12.2010р. та 14.01.2011р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання 03.12.2010р., 17.12.2010р. та 14.01.2011р. не зявився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка серії АБ № 493921 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Олга»(Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки продукції №816. Відповідно до п. 1.1 цього договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього договору.

Згідно з п.4.1. договору поставки товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями відповідно до заявок покупця, виходячи з наявного товару на складі постачальника.

Відповідно до п.п. 4.4., 4.5. договору товар має поставлятися в заводській упаковці. Вся тара багаторазового використання підлягає поверненню в узгоджуваний сторонами строк. В разі неповернення тари постачальнику покупець сплачує загальну вартість тари з ПДВ.

Згідно з генеральним дорученням до договору поставки продукції №816 від 06.10.2009р. відповідачу будуть надані для користування 8 кегів 50 л «San InBeV Україна»залоговою вартістю за одиницю 700,00 грн., що разом становить 5600,00 грн. Термін дії даного доручення відповідає терміну дії договору.

Відповідно до накладних № СРЦ-138146 від 10.10.2009р., № СРЦ-140781 від 14.10.2009р., № СРЦ-144335 від 19.10.2009р. відповідач отримав від позивача товар (пиво), який знаходився у тарі.

Згідно з Наказом/Правилами Міндержресурсів № 15 від 16.06.1992р. «Про затвердження Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання і Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків», ці правила регулюють взаємовідносини відправників і одержувачів (незалежно від форм власності) продукції і товарів з питань застосування, обігу і поверненню засобів упаковки багаторазового використання. Засобами багаторазового використання є: спеціалізовані контейнери, тара-обладнання, тара багаторазового використання, допоміжні пакувальні засоби і пакувальні тканини, універсальні контейнери, що належать окремим підприємствам і організаціям.

Відповідно до п. 3 Правил після звільнення від продукції і товарів усі види засобів упаковки багаторазового використання підлягають обов'язковому поверненню, якщо інше не передбачене цими Правилами або договором.

Водночас, згідно з п. 4.5. договору сторони погодили, що вся тара багаторазового використання підлягає поверненню в узгоджений сторонами строк. В разі неповернення тари постачальнику, покупець сплачує загальну вартість тари з ПДВ.

Як вбачається з умов договору №816 від 06.10.2009р. сторони не передбачили строк повернення зворотної тари (Кеги).

Судом встановлено, що відповідно до генерального доручення та накладних спірна тара була передана відповідачеві з 10.10.2009р. по 19.10.2009р., про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на накладних.

14.09.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 14.09.2010р., в якій позивач просить відповідача повернути тару, загальною вартістю 5600,00 грн., а у разі неможливості повернути тару просить сплатити її відновну вартість у сумі 5600,00 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, тару не повернув та її вартість не сплатив.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки вимога позивача про повернення тари або у разі неможливості повернення сплатити її вартість була відправлена відповідачу 14.09.2010р., що підтверджується фіскальним чеком № 0575 від 14.09.2010р., обовязок відповідача з повернення тари або сплати її вартості згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України настав 21.09.2010 року.

Проте, станом на час розгляду справи, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобовязань відповідач не повернув отриману тару - КЕГ 50 л., в кількості 8 шт., загальною вартістю по 5600,00 грн. та не сплатив їх вартість.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за не повернуту тару - КЕГ 50 л., в кількості 8 шт., загальною вартістю по 5600,00 грн. станом на час прийняття рішення становить 5600,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідачем на виконання умов договору поставки продукції № 816 від 06.10.2009 р. не повернуто позивачу отриману тару та не сплачено її вартість, яка складає 5600,00 грн., то вимога позивача про стягнення з відповідача 5600,00 грн. вартості неповернутої тари підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олга»(01001, м.Київ, вул. Софійська, 10, літ. «А», код 23507629) 5600,00 грн. (пять тисяч шістсот грн. 00 коп.) заборгованості, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 31.01.2011р.