Рішення № 14413236, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/1225.02.11 За позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради;

2) ГУ Держкомзему у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю "Шаг"

третя особа: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від прокуратури: Кулєба М.В.(дов. від 03.09.2010)

Від позивача-1: не з"явився

Від позивача-2: Дорофєєв Д.В. (дов. від 11.01.2011 №43)

Від відповідача: Шеремет О.Г. (директор)

Від третьої особи: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління Держкомзему у м. Києві звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов"язання товариства з обмеженою відповідальністю "Шаг" звільнити зайняту земельну ділянку водного фонду площею 0,02 га за адресою м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27-А, знести шляхом демонтажу кафе "Островок" та літнього майданчика за рахунок відповідача та зобов"язати привести земельну ділянку площею 0,02 га до попереднього стану.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2010 порушено провадження у справі №50/12 та призначено до розгляду на 19.01.2011.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2011 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники позивача-1 та третьої особи у судове засідання 19.01.2011 також не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, але через канцелярію суду подали клопотання, у яких просять судове засідання проводити без їх участі. Суд дані клопотання задовольнив.

В судове засідання прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 09.02.2011.

У судове засідання 09.02.2011 представники позивача-1 та третьої особи не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник прокуратури у судове засідання не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.

У судове засідання з"явилися представники позивача-2 та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.

Розгляд справи було відкладено на 25.02.2011.

У судове засідання 25.02.2011 з"явилися представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі.

Представники позивача-1, третьої особи та відповідача в судове засідання не з"явилися, всіх витребуваних доказів суду не надали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача, позивача-1 та третьої особи за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звергатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також: підприємств то інших юридичних осіб,

Статтею 36-1 вищевказаного Закону визначені підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних ї (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноваженим державою здійснювати повідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, таж і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх, суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно вказав Київську міську раду та ГУ Держкомзему у м. Києві в якості органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоровя, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”(ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Порядок проведення перевірок з питань використання земель та складання відповідних актів перевірок встановлюється Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312.

Відповідно до п. 4.2. цього Порядку при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.

Відповідно до п. 4.3. цього Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.

Судом встановлено, що управлінням Держземінспекції Головного Управління Держкомзему у м. Києві, відповідно до ст.ст. 187, 188 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»спільно з прокуратурою Оболонського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні TOB «ШАГ»земельної ділянки по вул. Набережно-Корчуватській, 27-А у Голосіївському районі м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що TOB «ШАГ»займає земельну ділянку площею 0,02га (в т.ч. землі водного фонду) за вказаною адресою для розміщення, експлуатації та обслуговування кафе «Островок»та літнього майданчика, на підставі договору оренди літнього майданчика від 25.06.2007 №25/07.

На момент проведення перевірки термін дії зазначеного договору оренди закінчився, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.02.2010 №А54/23.

Судом встановлено, що відносно директора TOB «ШАГ»Шеремета О.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.02.2010 №00054, згідно ст. 54 КУпАП (порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням).

З метою усунення виявлено порушення директору TOB «ШАГ»Шеремету О.Г. видано припис від 11.02.2010 № П54/23.

В подальшому, у звязку з тим, що TOB «ШАГ»порушення не усунуто, відносно директора TOB «ШАГ»Шеремета О.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 №00392, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.04.2010 № 94, відповідно до ст. 188-5 КУпАП (невиконання вимог припису), та з метою усунення порушення видано повторний припис від 14.04.2010 №П392/23.

Матеріали справи та пояснення представників свідчать, що станом на 21.05.2010 TOB «ШАГ», в особі директора Шеремета О.Г., продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,02 га за вказаною адресою для розміщення, експлуатації та обслуговування кафе «Островок»та літнього майданчика з порушенням вимог земельного законодавства, чим не виконує вимоги припису від 14.04.2010 № П392/23, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.05.2010 №А852/23.

Відповідно до стаття 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів перевірки у TOB «Шаг»відсутні документи передбачені ст. 126 Земельного кодексу України для зайняття вищевказаної земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Конституції України визначено земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Самовільним зайняттям земельної ділянки є (стаття 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”) будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до п. «б»ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

В тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідач незаконно продовжує самовільно займати земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться в затоці р. Дніпро за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 31 площею 0,02 га, чим порушив державні інтереси в сфері водних та земельних відносин.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, про те що фактором що заважає йому укласти договір оренди спірної земельної ділянки є постійна зміна порядку надання земельних ділянок у користування, що унеможливлює реалізацію права на отримання спірної земельної ділянки в оренду, а Київрада своїми рішеннями і положеннями продовжує безпідставно ухилятись від укладення договору оренди землі. Суд зазначає, що якщо відповідач вважає що із вказаних підстав його законні права порушені, то він може звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав, а не порушувати права Київради, використовуючи спірну земельну ділянку без укладення відповідного договору оренди.

Особливості землекористування у місті Києві, відповідно до статті 1 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві”, визначаються вказаним Регламентом, який встановлює особливості та процедуру надання у постійне користування земельних ділянок у місті Києві.

Пункт 3 статті 1 Регламенту містить перелік випадків, на які не поширюється його дія. Серед вказаного переліку відсутній такий випадок як надання земельних ділянок під розміщення паркувальних дільниць.

Вимога щодо оформлення права користування на земельну ділянку встановлена чинними положеннями Земельного кодексу України.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування земельною ділянкою площею 0,02 га по вул.. Набережно-Корчуватська, 31 безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені заступником прокурора Голосіївського району м. Києва вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Шаг"(код ЄДРПОУ 32305487, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099) звільнити земельну ділянку водного фонду площею 0,02 га за адресою м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27-А.

3. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Шаг"(код ЄДРПОУ 32305487, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099) знести шляхом демонтажу кафе "Островок" та літній майданчик за адресою м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27-А за свій рахунок.

4. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Шаг"(код ЄДРПОУ 32305487, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099) привести земельну ділянку площею 0,02 га за адресою м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27-А до попереднього стану

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шаг"(код ЄДРПОУ 32305487, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099) в дохід державного бюджету України 255(двісті пятдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення 04.03.2011