Рішення № 14413137, 02.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/26102.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»

Простягнення 1145041,60 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:           Школьний В.В. – дов. № б/н від 05.08.2009 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»про стягнення 596778,48 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 548263,12 грн. ста відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01/03/07-140 від 01.03.2007 р. щодо оплати вартості поставлених нафтопродуктів.

Ухвалою суду від 21.05.10 р. було порушено провадження у справі № 37/261 та призначено її розгляд на 05.07.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 21.05.10 р. надав витребувані документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 21.05.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/261 до 09.08.10 р.

У судовому засіданні 09.08.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви та заяву про уточнення позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання 09.08.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 09.08.10 р. розгляд даної справи було відкладено до 15.09.10 р. для дослідження доказів у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду.

У судовому засіданні 15.09.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 15.09.10 р. в черговий раз не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва призначив у даній справі судову експертизу, виконання якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертів були винесені наступні питання: на яку загальну суму Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»було отримано товари від Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»за договором на постачання нафтопродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р.; якою загальною сумою Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»грошові кошти за товари отримані за договором на постачання нафтопродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р.; який загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»за договором на постачання нафтопродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р.; зобов’язано сторін надати експерту на його вимогу всі необхідні документи для проведення експертних досліджень, в тому числі зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»надати експерту докази оплати судової експертизи; судову експертизу ухвалено провести за участю сторін; витрати на проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ», якого зобов’язано оплатити судову експертизу відповідно до рахунку КНДІСЕ; провадження у справі № 37/261 на час проведення експертизи було зупинено.

31.01.11 р. супровідним листом (вихідний № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/261 та висновок судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р. у даній справі.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 01.02.11 р. було поновлено провадження у даній справі, призначено її розгляд на 21.02.11 р., зобов’язано сторін надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р.

У судовому засіданні 21.02.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду усні пояснення у справі та письмове клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 21.02.11 р. не з’явився, письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р. не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, з метою витребування документів у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 01.02.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд даної справи № 37/261 на 02.03.11 р. о 09:50 год.; зобов’язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок штрафних санкцій; повторно зобов’язано відповідача надати суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.2011 р.

У судовому засіданні 02.03.11 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з ТОВ «АЛСА-ТРАНС»540854,16 грн. основного боргу, 54085,41 грн. інфляційних нарахувань та 548263,12 грн. ста відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01/03/07-140 від 01.03.2007 р. щодо оплати вартості поставлених нафтопродуктів та судові витрати, яка була судом прийнята до розгляду.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –1143202,69 грн.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.11 р. повторно не з’явився, письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р. не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС» (покупець) був укладений договір на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити покупцю, а покупець зобов’язується сплатити постачальнику вартість замовленого та придбаного товару та прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами обумовленими даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.2. договору на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., перехід ризиків загибелі товарів від постачальника до покупця відбувається під час здійснення транзакції та фактичного відвантаження (заправки автомобільного транспорту) товару пред’явнику смарт-карти покупця. При цьому обов’язок постачальника в частині передачі замовленої покупцем під час здійснення транзакції партії товару вважається виконаним повністю.

Відповідно до п. 2.3. вищезазначеного договору, для реалізації виконання сторонами предмету договору, постачальник за письмовим замовленням покупця згідно з додатком № 3, емітує для покупця смарт-карти, передає їх покупцю за актами приймання-передачі та здійснює їх технічний супровід у відповідності до умов та правил даного договору. Смарт-карта може бути придбана покупцем у власність на умовах даного договору або отримана у користування на строк дії договору за умови сплати її заставної вартості, в інших випадках смарт-карта залишається власністю постачальника та надається останнім покупцю у тимчасове (на строк дії договору) користування. В будь-якому з випадків передача смарт-карт здійснюється за двостороннім актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1. договору на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., фактичний обсяг, ціна та асортимент товару, що є предметом постачання за даним договором є динамічними та визначаються сторонами на підставі складених сторонами на протязі дії даного договору товарних накладних та/або актів приймання-передачі, відомості яких формуються на підставі рахунків-фактур, даних СОД та/або термінальних чеків мережі АЗС постачальника.

Відповідно до п. 3.2. вищезазначеного договору, кількість смарт-карт, асортимент та кількість товару, а також ліміти щодо його постачання визначаються сторонами (для відповідного програмування смарт-карток) у додатку № 3 до даного договору, який є його невід’ємною частиною. Зміни щодо типу, марки та кількості товару по вже існуючих у покупця смарт-картах вносяться постачальником лише на підставі письмового повідомлення покупця оформленого у відповідності до умов даного договору.

Згідно з п. 4.15. договору на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., постачальник зобов’язаний виставити покупцю рахунки-фактури на оплату за придбаний товар.

Відповідно до п. п. 5.1.2. та 5.1.3. вищевказаного договору, покупець зобов’язується на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку-фактури постачальника повністю сплатити вартість (заставну вартість) замовлених постачальнику для імітування смарт-карток та отримати виготовлені смарт-карти в офісі постачальника, а також вчасно оплачувати вартість поставлених товарів визначену постачальником.

Згідно з п. 6.1. договору на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., сторони погодились, що ціна на товари за даним договором встановлюється у національній валюті України з розрахунку за 1 літр, не є статичною величиною і дорівнює ціні на товар, що діє в мережі АЗС постачальника на дату здійснення покупцем відвантаження замовленого товару на конкретно визначеній останнім АЗС в строки та на умовах даного договору. Фактична вартість спожитих у звітному періоді товарів визначається актом прийому-передачі товарів. Не пізніше першого та п’ятнадцятого числа кожного місяця в період дії даного договору постачальник надсилає покупцю рахунок-фактуру, який підлягає 100 % оплаті на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати його отримання. За кожний звітний період сторони зобов’язуються складати підсумкові акти приймання-передачі товарів, які відображають загальний обсяг спожитого покупцем товару та його вартість на час відвантаження у звітному періоді.

Позивач на виконання вищезазначених умов вищевказаного договору, згідно рахунків-фактур (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи) за видатковими накладними № ЦБКО-0030612 від 08.08.08 р. на суму 97589,90 грн., № ЦБКО-0030930 від 16.08.08 р. на суму 83716,20 грн., № ЦБКО-0031556 від 24.08.08 р. на суму 78437.17 грн., № ЦБКО-0032500 від 31.08.08 р. на суму 125160,56 грн., № ЦБКО-0032516 від 31.08.08 р. на суму 96,25 грн., № ЦБКО-0032802 від 07.09.08 р. на суму 81204,60 грн., № ЦБКО-0033161 від 14.09.08 р. на суму 86533,64 грн., № ЦБКО-0033447 від 21.09.08 р. на суму 89350,81 грн., № ЦБКО-0034758 від 30.09.08 р. на суму 108574,89 грн., № ЦБКО-0035208 від 10.10.08 р. на суму 30951,02 грн., № ЦБКО-0035613 від 17.10.08 р. на суму 20958,14 грн., № ЦБКО-0036034 від 24.10.08 р. на суму 16903,85 грн., № ЦБКО-0036679 від 31.10.08 р. на суму 16407,25 грн., № ЦБКО-0037764 від 10.11.08 р. на суму 18558,14 грн., № ЦБКО-0038175 від 17.11.08 р. на суму 18815,35 грн., № ЦБКО-0038512 від 24.11.08 р. на суму 17993,57 грн., № ЦБКО-0039735 від 30.11.08 р. на суму 18067,54 грн., № ЦБКО-0039797 від 10.12.08 р. на суму 8556,65 грн., № ЦБКО-0040273 від 17.12.08 р. на суму 12851,85 грн., № ЦБКО-0041139 від 31.12.08 р. на суму 14735,86 грн., № ЦБКО-0000465 від 15.01.09 р. на суму 29284,26 грн., № ЦБКО-0001084 від 31.01.09 р. на суму 54268,26 грн., № ЦБКО-0002333 від 15.02.09 р. на суму 33086,26 грн., № ЦБКО-0002801 від 27.02.09 р. на суму 22297,30 грн., № ЦБКО-0002803 від 27.02.09 р. на суму 867,00 грн., № ЦБКО-0003667 від 28.02.10 р. на суму 2010,16 грн. та відповідними актами приймання передачі передав відповідачу товар на загальну суму 2042363,80 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчать засвідчені печаткою підписи представника ТОВ «АЛСА ТРАНС». При цьому, за поставлений товар відповідач розрахунок здійснив частково у розмірі 1501509,64 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 540854,16 грн.

08.09.09 р. ТОВ «КЛО-ОЙЛ»направило ТОВ «АЛСА ТРАНС»претензію № 1 (вихідний № 02-14/232 від 08.09.09 р.), в якій запропонувало відповідачеві сплатити заборгованість на протязі 7 днів з дня отримання даної претензії, перерахувавши суму боргу на розрахунковий рахунок позивача (належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення якого додано до матеріалів справи). Однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

09.03.10 р. ТОВ «КЛО-ОЙЛ»повторно направило ТОВ «АЛСА ТРАНС»претензію № 2, в якій запропонувало відповідачеві сплатити заборгованість на протязі 7 днів з дня отримання даної претензії, перерахувавши суму боргу на розрахунковий рахунок позивача (належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення якого додано до матеріалів справи). Однак дана претензія також була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 596778,48 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 548263,12 грн. ста відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01/03/07-140 від 01.03.2007 р. щодо оплати вартості поставлених нафтопродуктів.

Оскільки позивач 02.03.11 р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, яка судом була прийнята, то справа № 37/261 розглядається за новою ціною позову – 1143202,69 грн. (з яких: 540854,16 грн. – основний борг, 54085,41 грн. –інфляційні нарахування, 548263,12 грн. –ста відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01/03/07-140 від 01.03.2007 р. щодо оплати вартості поставлених нафтопродуктів).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз у висновку судово-економічної експертизи № 9202/12312/10-19 від 26.01.11 р. підтвердив заборгованість ТОВ «АЛСА-ТРАНС»перед ТОВ «КЛО-ОЙЛ»за договором на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р. за спірний період у розмірі 540854,16 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 540854,16 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «КЛО-ОЙЛ»щодо стягнення з ТОВ «АЛСА ТРАНС»основного боргу за договором на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р. у розмірі 540854,16 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

ТОВ «КЛО-ОЙЛ»просить суд також стягнути з відповідача 54085,41 грн. інфляційних нарахувань та 548263,12 грн. ста відсотків річних, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р. щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5. договору на постачання нафтогазпродуктів через мережу АЗС № 01/03/07-140 від 01.03.07 р., передбачено, що у випадку порушення покупцем визначених умовами даного договору строків оплати заборгованості за фактично поставлений покупцю, але неоплачений останнім товар (п. 6.1. даного договору), постачальник має право нарахувати, а покупець, в цьому випадку, зобов’язується сплатити 100 % річних від суми вартості поставленого, але несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню за розрахунком позивача, перевіреним судом, відповідно 54085,41 грн. інфляційних нарахувань та 548263,12 грн. сто відсотків річних.

Таким чином, позов ТОВ «КЛО-ОЙЛ»до ТОВ «АЛСА ТРАНС»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛСА ТРАНС» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 33941031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(08131, Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 2, код ЄДРПОУ 34275910) 540 854 (п’ятсот сорок тисяч вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 16 коп. основного боргу, 54 085 (п’ятдесят чотири тисячі вісімдесят п’ять) грн. 41 коп. інфляційних нарахувань, 548263 (п’ятсот сорок вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 12 коп. сто відсотків річних, 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 19845 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот сорок п’ять) грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.