Рішення № 14412691, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/728.02.11 За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії ОП "Кримтеплокоммуненерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд",

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 10 004,56 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача: Крупська Л.В. (дов. № 20-3/6270 від 30.12.10р.)

Від відповідача: Семенюк В.В. (дов. № 14/2/10 від 01.12.10р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії ОП "Кримтеплокоммуненерго" (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"(далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 7451,67 грн., 3% річних у розмірі 433,12 грн., суму інфляції у розмірі 2119,77грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2011р. справу призначено до розгляду на 10.02.2011р.

У судове засідання, призначене на 10.02.2011 р., представники сторін не з»явилися та представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 28.02.2011р.

В судове засідання представники сторін з’явилися представник позивача, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Відповідач проти основного боргу не заперечує та надав усні заперечення та просить відмовити у задоволенні індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2006 року між Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії ОП "Кримтеплокоммуненерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"було укладено Договір № 65/245 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а споживач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Розрахунки за теплову енергію здійснюється за тарифами, затвердженими у встановлено порядку в строк не пізніше п»ятнадцятого числа наступного місяця (п. 6.1. Договору).

Позивач свої зобов’язання за Договорами виконав належним чином та поставив споживачу теплову енергію (копії реєстрів про отримання споживачем рахунків в матеріалах справи).

Однак, споживач в порушення умов Договору за спожиту теплову енергію не розрахувався, заборгувавши позивачу 7451,67 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7451,67 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2119,77 грн. –індексу інфляції та 433,12 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача інші судові витрати пов»язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, що складаються з квитків за проїзд у громадському транспорті, проїзд у транспорті залізничного сполучення та проживання у кімнаті відпочинку на вокзалі станції Києв-Пасажирський, загальна сума яких складає 451, 34 грн. (докази в матеріалах справи).

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд"(02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-а, р/р 260025056105 в «Райффайзен банк «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 25637276) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р/р 260363001770 в ФКРУ ВАТ «Ощадбанк»м. Сімферополя, МФО 324805, код ЄДРПОУ 03358593) 7451 (сім тисяч чотириста п»тдесят одна) грн. 67 коп. основного боргу, 2119 (дві тисячі сто дев»ятнадцять) грн. 77 коп. індексу інфляції, 433 (чотириста тридцять три) грн. 12 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 451 (чотириста п»ятдесят одна) грн. 34 коп. інших судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           Шевченко Е.О.