Рішення № 14412452, 01.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/3001.03.11 За позовом

ДоВідкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

Державного підприємства «Вугілля України»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ»

Простягнення 11174, 76 грн.

Суддя Іванова Л.Б.

Представники сторін:

Від позивача предст. Гардер О.В., дов. № 598/22 від 30.12.2010р.

Від відповідача предст. Андрусенко Ю.С., дов. № 29-12/59-Д від 29.12.10р.

Від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення 11174, 76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідача (постачальник) поставив позивачу вугілля, яке за своїми якісними показниками не відповідало умовам договору, що призвело до необхідності здійснення позивачем додаткових витрат у розмірі 11174, 76 грн., які відповідач у відповідності до п. 7.3. договору № 01-10/2-ЕНП від 01.03.10 повинен компенсувати позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. порушено провадження у справі № 5/30 та призначено розгляд справи на 08.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/30 від 08.02.2011р. відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства «Вугілля України»про залучення до участі у справі іншого відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ», залучено зазначене товариство до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 01.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову в судовому засіданні заперечував, однак, письмового відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, однак, 28.02.2011 року через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ». Також, 28.02.2011 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких третя особа зазначає, що не є безпосереднім вантажовідправником спірного вугілля.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) було укладено договір поставки № 01-10/2-ЕНП.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов’язаний передати (поставити) у власність покупця вугільну продукцію виробництва ВАТ «Павлоградвугілля».

Згідно пункту 3.2. договору, постачальник зобов'язаний здійснити поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих справних напіввагонах за вивантажувальними реквізитами, вказаними покупцем у цьому договорі або вказаних у специфікаціях, на умовах поставки „FСА, залізнична станція відправлення" (міжнародні правила тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року), з урахуванням умов та положень, передбачених цим договором. У відповідних Специфікаціях до цього договору сторони можуть обумовити інші умови поставки вугілля.

Відповідно до пункту 4.1. даного договору, якість вугілля повинна відповідати вимогам ДСТУ 4096-2002, ТУ - встановленим для виробника вугільної продукції та не перевищувати якісних показників, вказаних у специфікаціях до договору, а також відповідати даним щодо якості, вказаних у посвідченні якості.

Пунктом 5.12. Договору передбачено, що у випадку поставки Вугілля, якісні якого перевищують граничні норми обумовлені у Специфікаціях до цього Договору (надалі-неякісне вугілля) або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам, вказаних у специфікації, покупець має право відмовитися від прийняття такого вугілля.

Про встановлення факту порушення постачальником умов договору щодо якості або асортименту вугілля та відмови від прийняття такого вугілля покупець/вантажовідправник протягом дванадцяти годин повідомляє вантажовідправника факсограмою з наступним підтвердженням телеграмою. Постачальник або вантажовідправник зобов’язаний розпорядитися вугіллям, від прийняття якого відмовився покупець (здійснити переадресування вагонів та інше) протягом 3-х календарних днів з моменту отримання відповідної телеграми. У випадку, якщо постачальник або вантажовідправник протягом 3-х календарних днів з моменту отримання телеграми покупця/вантажовідправника не розпорядився вугіллям, від прийняття якого відмовився покупець, останній, з метою звільнення під’їзних колій вантажоотримувача, має прав повернути його. Витрати (збитки) по оплаті (відшкодуванню) провізної плати, плати за користування вагонами, плати за переадресацію вагонів покладаються на винну сторону (пункт 5.12.1 договору).

Відповідно до пункту 5.4.1. договору, якщо дані про якісні показники вугілля встановлені при прийманні вугілля у вантажоотримувача в результаті лабораторного аналізу контрольної проби по кожному окремому показнику якості (зольність та/або вологість), вказаному у відповідній специфікації, співпадають з даними вказаними у посвідченнях якості в межах базової похибки випробування згідно ДСТУ 4096-2002, приймання вугілля здійснюється згідно даних по кожному окремому показнику якості (зольності та/або вологості), вказаному вантажовідправником у посвідченнях якості.

Згідно пункту 5.4.2. договору, у випадку, якщо при прийманні вугілля по якості покупцем та/або вантажоотримувачем буде встановлена невідповідність фактичний даних щодо окремих якісних показниках вугілля у порівняні з даними, вказаними в посвідченнях якості, покупець або вантажоотримувач повинен не пізніше 24 годин з моменту виявлення такої невідповідності, викликати факсограмою з наступним підтвердженням телеграмою представників вантажовідправників для організації спільного приймання вугілля щодо якості. Підтвердженням отримання факсограми про невідповідність даних щодо якості, вказаних у посвідченнях якості, може бути фіксування представником покупця або вантажоотримувача ПІБ та посади особи, що прийняла відповідне повідомлення та інше. Уповноважені представники Вантажовідправника повинні не пізніше 72 годин з моменту отримання телеграми прибути до вантажоотримувача для спільного приймання вугілля щодо якості. При неприбутті уповноваженого представника вантажовідправника у вказаний строк, приймання вугілля щодо якості відбувається на підставі фактичних показників вугілля, встановлених вантажоотримувачем з урахуванням вимог встановлених пунктом 5.6. цього договору.

Згідно пункту 7.3. договору, за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, пов'язаних з поставкою такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля, витрати по переадресуванню вагонів, у тому числі, але не виключно, витрати по транспортуванню вугілля до нового утримувача, плата за користування вагонами, витрати за подавання-збирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по розвантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та інше).

У липні 2010 року на адресу вантажоотримувача Вуглегірської ТЕС ВАТ «Центренерго»надійшли 4 вагони з вугіллям марки Г 0-100 від вантажовідправника ВАТ «Павлоградвугілля»ЦОФ «Добропільська», яке на правах власності належить відповідачу, що підтверджується залізничною накладною № 52719180 з посвідченням якості № 834 та залізничною накладною № 52719181 з посвідченням якості № 835.

За договором № 01-10/1-ЕНП від 01.03.2010 року (Специфікація № 07/10-1-В-1 від 02.07.2010), зольність вугільної продукції, що поставляється не повинна перевищувати 28,0 %.

Разом з тим, за даними хімічної лабораторії Вуглегірської ТЕС при вхідному контролі вугілля, що було поставлено відповідачем, було встановлено, що показники якості вугілля перевищували гранично допустимі договором показники за золою (становили 30, 2%).

В зв’язку з виявленням факту перевищення показників зольності вугілля, вантажоотримувачем були направлені телеграми від 26.07.2010 року №№ 4326, 4327, 4328 вантажовідправнику та постачальнику з проханням направити представника для спільного проведення відбору проб.

В присутності представника постачальника (Фаустової Ю.А.), повноваження якої підтверджуються довіреностями від 29.04.2010р., проведено відбір проб вугілля для проведення аналізу якості поставленого вугілля (акт відбору проб від 26.07.2010р. № 2945, акт відбору проб від 26.07.2010р. № 2946).

При спільному відборі проб з представником постачальника виявлено, що показники якості вугілля також перевищували гранично допустимі договором показники за золою (становили 34,2 % та 35,6 %).

27.07.2010 року Вуглегірська ТЕС направила телеграми № 4354, 4355, 4356, яким повідомила результати спільного приймання вугільної продукції з представникам постачальника.

Листами від 27.07.2010 року № 1/2210а та від 27.07.2010 року № 11/2131 ВАТ «Павлоградвугілля»та ЦОФ «Добропільська»просили переадресувати вугілля та повідомило адресу для його переадресування. Також, ВАТ «Павлоградвугілля»гарантувало оплату залізничного тарифу, оплату за користування вагонами та додаткових витрат, пов'язаних з переадресуванням залізничних вагонів.

За таких обставин, вугільна продукція була переадресована позивачем за зазначеною вантажовідправниками адресою.

Разом з тим, в результаті поставки вугілля, що не відповідає базовим показникам якості, позивачу були завдані збитки в зв’язку зі сплатою вартості повернення вагонів на суму 7742, 40 грн. (що підтверджується квитанцією про приймання вантажу 52330784 та переліком ТЕХПД № 336) та плати за користування вагонами у розмірі 2756, 16 грн. (що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 28070595 та переліком ТЕХПД № 336), внесення плати за оформлення переадресації, направлення телеграм та оплати вартості бланків на загальну суму 676, 20 грн. (що підтверджується накопичувальною карткою № 28070251 та ТЕХПД-1 №336).

За таких обставин, загальна сума збитків, завданих відповідачем поставкою вугілля неналежної якості, складає 11174, 76 грн. з ПДВ (7742, 40 грн. + 2 756, 16 грн. + 676, 20 грн.).

Листом № 25-7163 від 22.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити 11174, 76 грн. завданих збитків, однак, відповіді не отримав.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з’ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання, однак на нього покладено обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов’язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного зв’язку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов’язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»про стягнення збитків в розмірі 11174, 76 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 11174 (одинадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 76 коп. збитків, 111 (сто одинадцять) грн. 74 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Л.Б. Іванова

Повний текст рішення

складено 02.03.2011