Рішення № 14412357, 18.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/3718.02.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм"

до                    Державного комітету України з державного матеріального резерву

про                    стягнення 354 017,78 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Омеляненко Б.В. (Дов.)

Від відповідача:          Висотенко І.М. (Дов.)

У судовому засіданні 18.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Державного комітету України з державного матеріального резерву 354017,78 грн. (349468,00 грн. основного боргу, 3774,25 грн. пені, 775,53 грн. 3% річних) заборгованості, 3541,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати продукції відповідно до договору № ЮР-2/1355 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 27.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 57/37 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.02.2011р.

18.02.2011р. в судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" надав суду витребувані судом документи та заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені та 3% річних.

18.02.2011р. у судовому засіданні представник Відповідача - Державного комітету України з державного матеріального резерву подав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з п. 5.1 Договору № ЮР-2/1355 пром-2010 від 27.12.2010р. поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник (Відповідач), в залежності від обсягів реального фінансування, надсилає Постачальнику (Позивачу) повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник (Позивач) здійснює поставку після отримання від Замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах, зазначених у повідомленні. Натомість, у зв'язку з недостатністю фінансування видатків з державного бюджету Відповідач не мав можливості виконати договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строк, визначений Договором, і на підставі цього не надсилав до Позивача повідомлення про обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Отже, в порушення п. 5.1. Договору Позивачем було здійснено закладення до державного резерву зазначеної продукції на суму 349468,00 грн. Таким чином, оскільки Позивачем було порушено п. 5.1. Договору, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 349468,00 грн. Відповідач вважає необґрунтованими.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" та Відповідачем - Державним комітетом України з державного матеріального резерву був укладений Договір № ЮР-2/1355 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язується поставити у 2010 році Відповідачеві (Замовникові) для закладання до державного резерву матеріальні цінності медичного призначення (далі - продукція), а Замовник (Відповідач) - прийняти і оплатити цю продукцію.

Найменування, кількість та ціна продукції встановлена п. 1.2. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна (вартість цього Договору) становить 980000,00 грн.

Згідно з умовами п. 3.1. Договору продукція, яка поставляється до державного резерву згідно даного Договору, має бути придатна для тривалого зберігання, якість продукції має відповідати вимогам, які зазначені у додатку до Договору.

Пункт 3.3. Договору встановлює, що при поставці продукції Постачальник (Позивач) повинен надати наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію в МОЗ (нотаріально завірена копія); паспорт або сертифікат якості (виробника) на кожну партію продукції, з вказівкою гарантійного терміну зберігання та поміткою "На зберігання" (оригінал); висновок санітарно-епідеміологічної експертизи (нотаріально завірена копія); сертифікат відповідності Держспоживстандарту (при умові, якщо продукція підлягає сертифікації) (завірена копія); доручення або авторизований лист від Виробника на право представляти його інтереси на території України, а також на продаж та забезпечення сервісного обслуговування його продукції (оригінал); рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 5.2. Договору закладення продукції до держрезерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держкомрезерву, а саме: ДО "Комбінат "Салют" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Запасна, 7).

На виконання умов Договору 28 грудня 2010 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" поставив Відповідачу - Державному комітету України з державного матеріального резерву в особі ДО "Комбінат "Салют" продукцію на загальну суму 349468,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АФ-00000955/1 від 28.12.2010р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться Відповідачем (Замовником) шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Позивача (Постачальника) після проведення перевірки якісних показників продукції на комбінаті державного резерву та отримання приймального акту (форми Р-11), відповідно до виставленого рахунку.

28 грудня 2010 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № АФ-00000089 від 28.12.2010р. на суму 349468,00 грн.

Згідно з п. 4.2. Договору для оплати, до виставленого рахунку, додаються: приймальний акт, документи про якість продукції, зазначені в п. 3.3. даного Договору.

При здійсненні вищезазначеної поставки продукції Позивач надав Відповідачу повний пакет документів, передбачений п. 3.3. Договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом ДО "Комбінат "Салют" вих. № 79 від 14.02.2011р.

Відповідно до п. 4.3. Договору строк оплати кожної партії продукції: протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту надання Відповідачу (Замовнику) документів, передбачених у п. 4.2. даного Договору. Остаточні розрахунки за весь обсяг поставленої продукції мають бути здійснені до 31 грудня 2010 року включно.

Згідно з п. 6.1.1. Договору Замовник (Відповідач) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.

Проте, в порушення умов Договору Відповідач - Державний комітет України з державного матеріального резерву не виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленої продукції.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 349468,00 грн. - заборгованості за договором № ЮР-2/1355 пром-2010 про закупівлю товарів за державні кошти та закладання до державного резерву від 27.12.2010р.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач - Державний комітет України з державного матеріального резерву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з п. 5.1 Договору № ЮР-2/1355 пром-2010 від 27.12.2010р. поставка продукції здійснюється окремими партіями. Замовник (Відповідач), в залежності від обсягів реального фінансування, надсилає Постачальнику (Позивачу) повідомлення, в якому конкретизує обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Постачальник (Позивач) здійснює поставку після отримання від Замовника письмового повідомлення, у строки та обсягах, зазначених у повідомленні. Натомість, у зв'язку з недостатністю фінансування видатків з державного бюджету Відповідач не мав можливості виконати договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару у строк, визначений Договором, і на підставі цього не надсилав до Позивача повідомлення про обсяг та строк поставки окремої партії продукції. Отже, в порушення п. 5.1. Договору Позивачем було здійснено закладення до державного резерву зазначеної продукції на суму 349468,00 грн. Таким чином, оскільки Позивачем було порушено п. 5.1. Договору, позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 349468,00 грн. Відповідач вважає необґрунтованими.

Проте, суд не погоджується з зазначеними запереченнями Відповідача, з огляду на те, що згідно видаткової накладної № АФ-00000955/1 від 28.12.2010р. поставлена Позивачем продукція була прийнята Відповідачем без жодних заперечень, вимог щодо повернення продукції Позивачу Відповідачем пред’явлено не було.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості поставленої продукції (п. 4.3. Договору), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за поставлену продукцію не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 349468,00 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами Позивач просив суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 3774,25 грн. та 3% річних в розмірі 775,53 грн.

Проте, 18.02.2011р. в судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з Відповідача пені та 3% річних.

Розглянувши подану Позивачем заяву про відмову від позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних і припинити провадження у даній справі в цій частині.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3494,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Крім того, на підставі ст. 47 ГПК України підлягає частковому поверненню Позивачу державне мито в розмірі 6259,82 грн. на підставі нижчевикладеного:

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за подання даної позовної заяви (ціна позову 354017,78 грн.) Позивачу необхідно було сплатити державне мито в розмірі 3540,18 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 36 від 25.01.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, Позивачем було сплачено державне мито в розмірі 9800,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Позивачу зайво сплачене державне мито в розмірі 6259,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 47, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28; ідентифікаційний код 00034016; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19/4; поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 46/2, кв. 107; ідентифікаційний код 31807524; р/р 26004031129941 в Старокиївському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 322012) 349468 (триста сорок дев’ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 3494 (три тисячі чотириста дев’яносто чотири) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Провадження у справі № 57/37 в частині стягнення пені в розмірі 3774,25 грн. та 3% річних в розмірі 775,53 грн. припинити.

5.          Повернути з Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19/4; поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 46/2, кв. 107; ідентифікаційний код 31807524; р/р 26004031129941 в Старокиївському відділенні КМФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 322012) 6259 (шість тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 82 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 36 від 25.01.2011р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 57/37.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 24.02.2011р.