Рішення № 14412204, 28.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/4528.02.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"

про стягнення боргу 74136,05 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" заборгованості за Договором про надання консультаційних послуг від 12.12.2007 в розмірі 74136,05 грн., в тому числі 50000,00 грн. основного боргу, 4336,05 3% річних, 19800,00 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010 порушено провадження по справі № 53/45, розгляд справи призначено на 31.01.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 31.01.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 28.02.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду у справі не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 557160 від 18.01.2011, наданими позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 31.12.2010 та від 31.01.2011 про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 між сторонами у справі було укладено договір про надання консультаційних послуг, відповідно до умов якого Виконавець (позивач) бере на себе зобовязання з надання консультаційних послуг в період з 12.12.2007 по 25.12.2007 з питань фінансування будівництва виставково-торговельно-розважального центру в м. Києві, а Замовник (відповідач) бере на себе зобовязання оплатити надані послуги Виконавця згідно з умовами цього Договору. (п. 1.1 Договору).

Договором від 18.12.2007 про внесення змін до Договору про надання консультаційних послуг від 12.12.2007 позивач та відповідач погодили інший строк виконання зобовязання в період з 12.12.2007 по 30.01.2008 та порядок оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Факт надання послуг на загальну суму 100000,00 грн. підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку належним чином завіреною копією Акту приймання наданих послуг від 29.01.2008 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Відповідно до п. 3.2 Замовник сплачує всю суму, вказану в п. 3.1 цього Договору, на рахунок Виконавця, який вказаний в п. 7.1 цього Договору, протягом двох робочих днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 24.12.2007.

Загальна вартість послуг Виконавця за цим Договором становить 100000,00 гривень без ПДВ. (п. 3.1 Договору).

Виконавцем по Договору від 12.12.2007 є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

В договорі від 18.12.2007 про внесення змін до Договору про надання консультаційних послуг від 12.12.2007 зазначено, що замовник сплачує всю суму, вказану в п. 3.1 цього Договору, на рахунок Виконавця, який вказаний в п. 7.1 цього Договору, протягом двох робочих днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 31.01.2008.

В акті приймання наданих послуг від 29.01.2008 сторони погодили інший строк сплати за надані послуги, а саме замовник зобовязується сплатити за надані виконавцем консультаційні послуги суму 100000,00 грн., без ПДВ, на рахунок Виконавця не пізніше 08.02.2008.

Відповідач за отримані послуги розрахувався частково на суму в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 13.12.2007.

Таким чином заборгованість відповідача становить 50000,00 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 50000,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг (умови в акті приймання наданих послуг від 29.01.2008), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані позивачем послуги належним чином в повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині заявленого до стягнення основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" основного боргу в розмірі 50000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Факту несплати суми заборгованості за договором в розмірі 50000,00 грн. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 4336,05 3% річних, 19800,00 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 4336,05 3% річних, 19800,00 грн. збитків від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 14312364, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 05 коп. 3% річних, 19800 (девятнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 741 (сімсот сорок одна) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 02.03.11