Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/3414.02.11 За позовом Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук
України
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 29 075,00 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: Гладиліна О.В. предст. за довір. від 05.01.2011р.;
від відповідача:не з'явився.
В судовому засіданні 14.02.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25 229,53 грн. основного боргу, 929,39 грн. пені, 273,25 грн. штрафу, 188,27 грн. інфляційних втрат, 213,16 грн. процентів річних, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2011 порушено провадження у справі №35/34, розгляд справи призначено на 31.01.2011.
26.01.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва та у судовому засіданні 31.01.2011 представник позивача подав документи на виконання вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.01.2011.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 31.01.2011 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження не виконав, заяв, клопотань не подавав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.02.2011.
11.02.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позив просить стягнути з відповідача 27 470,93 грн. основного боргу, 929,39 грн. пені, 273,25 грн. штрафу, 188,27 грн. інфляційних втрат, 213,16 грн. процентів річних, та стягнути судові витрати. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 29 075,00 грн.
У судовому засіданні 14.02.2011 представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 14.02.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала сулу про порушення провадження у справі, направлена на поштову адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана 17.01.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №12326967.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
01.02.2010 між Інститутом механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (далі позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір оренди №514 нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України (далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно: кімната №412, площею 49,9 кв.м., розміщене за адресою 03057, АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України.
Майно передається в оренду з метою використання для здійснення оптової торгівлі будівельними матеріалами (п. 1.2. договору).
Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як передбачено п.10.1. договору, він діє з 01.02.2010. по 31.02.2010.
Відповідно до п.7.1.2. договору позивач зобов'язаний передати відповідачу в оренду майно за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з договором.
На виконання умов договору 01.02.2010 позивач передав відповідачу майно, що є предметом договору, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі приміщення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п.5.1.4. договору оренди відповідач зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі за Договором.
Згідно із п. 3.1. договору орендна плата за базовий місяць оренди грудень 2009 становить без ПДВ 81,18 грн. 1 кв.м., а за всю орендовану площу 4861,30 грн.
Крім орендної плати відповідач сплачує по розрахункам позивача відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території та інші витрати.
Згідно п. 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату та відшкодування комунальних та інших платежів за період з травня 2010 по грудень 2010, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 27 470,93 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, спірне приміщення є державним майном, правовий режим якого, а також права та обовязки сторін, повязані з його орендним використанням, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування обєктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, відшкодування комунальних та інших платежів, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 27 470,93 грн.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 27470,93 грн., його розмір належним чином доведений та документально підтверджений. Тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.6. договору орендна плата перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як передбачено п.3.7. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 929,39 грн., штраф у розмірі 273,25 грн., 188,27 грн. інфляційних втрат та 213,16 грн. процентів річних.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 867,22 грн. згідно із нижченаведеними розрахунками суду:
Розрахунок пені за несвоєчасну сплату орендної плати:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
2350.4005.07.2010 - 07.07.201039.5 %3.67
08.07.2010 - 09.08.2010338.5 %36.13
10.08.2010 - 30.12.20101437.75 %142.73
2341.3121.07.2010 - 09.08.2010208.5 %21.81
10.08.2010 - 30.12.20101437.75 %142.18
2336.7821.08.2010 - 30.12.20101327.75 %130.99
239121.09.2010 - 30.12.20101017.75 %102.55
2496.4921.10.2010 - 30.12.2010717.75%75.27
2453.7121.11.2010 - 30.12.2010407.75 %41.68
2456.1421.12.2010 - 30.12.2010107.75 %10.43
707.44
Розрахунок пені за несвоєчасну сплату комунальних та інших платежів:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
437.6405.07.2010 - 07.07.201039.50 %0.68
08.07.2010 - 09.08.2010338.5 %6.73
10.08.2010 - 30.12.20101437.75 %26.58
488.2221.07.2010 - 09.08.2010208.5 %4.55
10.08.2010 - 30.12.20101437.75 %29.65
478.1221.08.2010 - 30.12.20101327.75 %26.80
478.6721.09.2010 - 30.12.20101017.75 %20.53
518.7721.10.2010 - 30.12.2010717.75 %15.64
1032.5021.11.2010 - 30.12.2010407.75 %17.54
2609.1821.12.2010 - 30.12.2010107.75 %11.08
159.78
Позовні вимоги про стягнення штрафу, інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної та своєчасної сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів і не навів підстав для звільнення від обовязку їх сплатити.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 29012,83 грн.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04060, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, ідентифікаційний код 05417070) 27 470,93 грн. (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят грн. 93 коп.) - заборгованості за Договором оренди №514 від 01.02.2010, 867,22 грн. (вісімсот шістдесят сім грн. 22 коп.) - пені, 273,25 грн. (двісті сімдесят три грн. 25 коп.) штрафу, 188,27 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 27 коп.) інфляційних втрат, 213,16 грн. (двісті тринадцять грн. 16 коп.) процентів річних, 290,13 грн. (двісті дев'яносто грн. 13 коп.) державного мита, та 235,45 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 49 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, ідентифікаційний код 05417070) з Державного бюджету України 23 (двадцять три) гривні 93 коп. державного мита, надмірно сплаченого платіжним дорученням № 366 від 19.10.2010.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.02.2011
Судове рішення № 14412015, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 35/34. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: