Рішення № 14411902, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/3421.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСТАЙМ»

Про                     стягнення 8420,81 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Олексенко Н.В. –за дов. № 114 від 01.01.2011

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 420,81 грн., що виникла за договором поставки товару № 442ОП від 20.09.2010р., з яких 7 493,48 грн. основного боргу, 108,19 грн. –пені, 749,34 грн. штрафу, 69,80 грн. - 10 % річних.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011р. було порушено провадження у справі № 49/34 та призначено розгляд справи на 07.02.2011р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 розгляд справи відкладався на 21.02.2011р., у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідач в судові засідання 07.02.2011 та 21.02.2011 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/34 від 21.01.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

          Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

           Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

           Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

                    З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

          За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          20 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕСТАЙМ»(далі –Покупець) було укладено Договір поставки товару № 4420П (далі - Договір).

          Відповідно до умов якого (п. 1.1) в порядку та на умовах даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар в визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною в порядку і терміни, встановлені Договором, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених в цьому Договорі. Найменування товару: продукти харчування і інші товари народного споживання (п. 1.2 Договору).

          Кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в специфікаціях та/або накладних на товар, які складені на підставі заявок Покупця на поставку товару. Ціна на товар встановлюється відповідно до затверджених прайс -листів Постачальника і указується в специфікаціях (Типова форма специфікації передбачена у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору) та/або накладних на товар, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна товару може бути змінена Постачальником в односторонньому порядку. Повідомлення про зміну цін здійснюється шляхом направлення Покупцеві нового прайс-листа в порядку, передбаченому п. 2.5. даного Договору. Загальна вартість поставленого товару за даним Договором визначається на підставі усієї вартості вказаної в специфікаціях та /або накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. п. 1.3 –1.5 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено партію товару на загальну суму 7493,48 грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № 453190 від 28.09.2010 на загальну суму 558,72 грн., № 7205 від 12.10.2010р. на загальну суму 4000,24 грн.. № 6968 від 14.10.2010р. на загальну суму 2934,52 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару Покупцеві. Відстрочення оплати вартості товару, надане Покупцеві згідно цього Договору, а також попередня оплата товару, що поставляється за даним договором, у разі її здійснення Покупцем, не є комерційним кредитом (п.п. 2.1 –2.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар не виконав та має заборгованість у розмірі 7493,48 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 7493,48 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 7493,48 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 108,19 грн. –пені, 749,34 грн. штрафу, 69,80 грн. - 10 % річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

          Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

          Відповідно до п. 7.2 Договору, сторони встановили, що за необґрунтовану відмову в оплаті вартості переданого Постачальником Покупцеві товару, а також невчасну або неповну оплату товару Покупець зобов'язаний сплатити штрафну неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті Товару, але у будь-якому випадку штрафна неустойка (пеня) не може бути меншою ніж 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться протягом всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

          Крім того, при простроченні оплати вартості переданого Покупцеві товару більш ніж на 15 календарних днів з дати настання терміну оплати поставленого товару, Покупець сплачує Постачальникові штрафну неустойку у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару (п. 7.3 Договору).

          Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п.п. 7.2 та 7.3 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

          Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом, як помилково вважає позивач.

          З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 749,34 грн.

          У п. 7.4 Договору визначено, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% річних підлягають задоволенню повністю за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 69,80 грн.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велестайм»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корпус 6, код ЄДРПОУ 36538530) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, п/р 26002053105194 в ГРУ «Приватбанк», МФО 3321842, код ЄДРПОУ 33691127) 8312,62 заборгованості за договором поставки товару № 442ОП від 20.09.2010р., з яких 7 493,48 грн. основного боргу, 749,34 грн. штрафу, 69,80 грн. - 10 % річних, крім того 100,98 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені у розмірі 108,19 грн. відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.02.2011