Рішення № 14411646, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/37707.02.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія» до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»

2) Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО

Україна»

третя особа 1 ОСОБА_1

третя особа 2 ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 1 813, 40 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача Гуримський О.В. дов. від 01.11.2010 року;

від відповідача 1 не зявились;

від відповідача 2 Кравченко Р.Ю. дов. від 28.04.2010 року;

від третьої особи 1 не зявились;

від третьої особи 2 не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 1 813, 40 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.05.2007 року, по вул. Жилянській в м. Києві гр. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Богдан А 092, д/н НОМЕР_1, скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_2, який був застрахований Відкритим акціонерним товариством «Незалежна Страхова Компанія»на підставі договору страхування транспортного засобу. Відкритим акціонерним товариством «Незалежна Страхова Компанія»за зазначеним договором була здійснена виплата страхового відшкодування вигодонабувачеві за договором. На підставі положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відшкодовувати завдану автомобілю Хюндай, д/н НОМЕР_2, шкоду належить особі, яка на відповідних правових підставах володіла транспортним засобом, яким нанесено шкоду, тобто Товариству з обмеженою відповідальністю «Тракер».

На думку позивача, враховуючи те, що страхове відшкодування позивачем було виплачене, до останнього в порядку регресу, передбаченому ст. 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

У звязку з цим, Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія»звернулося до суду з вимогою про стягнення в порядку регресу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»страхового відшкодування у розмірі 1813, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 року порушено провадження у справі, залучено Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 23.11.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2010 року подав документи, витребувані ухвалою суду та заявив клопотання про залучення Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»та ОСОБА_1 у якості належних відповідачів, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер»не є володільцем транспортного засобу Богдан д/н НОМЕР_1 і з винною у скоєнні ДТП особою (ОСОБА_2) не перебуває у трудових відносинах, та окрім того, 09.08.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»та Ковалем Русланом Володимировичем (власник транспортного засобу) було укладено поліс № ВА/9756898 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по відношенню до транспортного засобу Богдан д/н НОМЕР_1.

Представник позивача підтримав клопотання відповідача про залучення Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»у якості належного відповідача, однак просив суд ОСОБА_1 (власник транспортного засобу) залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи у судове засідання 23.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 05.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 23.11.2010 року залучено Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»іншим (солідарним) відповідачем (відповідач 2) та ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 07.12.2010 року.

Ухвалою суду від 07.12.2010 року виправлено допущені в описовій та резолютивній частинах вказаної ухвали суду від 23.11.2010 року описки, а саме: абз. 7, 11 описової частини ухвали та п.1 резолютивної частини ухвали викладено у наступній редакції: “залучити до участі у справі іншого (солідарного) відповідача Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(м. Київ, вул. Воровського, 33)».

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 07.12.2010 року надав відповідь на претензію позивача щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, та подав відзив на позов, у якому повністю заперечував проти позову. Зокрема, відповідач 2 у відзиві зауважив на тому, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2007 року ДТП 14.05.2007 року сталася з вини ОСОБА_2., який керуючи транспортним засобом Богдан, д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_2. Позивач звернувся з заявою № 39018 від 15.05.2008 року про виплату страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», як до страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2., який в свою чергу, направив листа № 1233 від 05.06.2008 року з повідомленням позивача та страхувальника (ОСОБА_1) про необхідність надання документа, який вказує на законність підстав керування ОСОБА_2 транспортним засобом Богдан д/н НОМЕР_1. На даний момент вищезазначених документів Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»не отримувало.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники відповідача 1 та третьої особи у судове засідання 07.12.2010 року не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 07.12.2010 року залучено ОСОБА_2 (винну у скоєнні ДТП особу) у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд на 17.01.2011 року.

31.12.2010 року представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника у судовому засіданні та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»760, 00 грн. (510, 00 грн. франшизи та 250, 00 грн. оплати за проведення автотоварознавчого дослідження), та з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»страхового відшкодування у розмірі 1053, 40 грн.

У звязку із перебуванням судді Дідиченко М. А. на лікарняному, судове засідання призначене на 17.01.2011 року не відбулося.

Ухвалою суду від 24.01.2011 року розгляд справи призначено до розгляду на 31.01.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2011 року підтримав подану 31.12.2010 року заяву про уточнення позовних вимог.

Керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 31.01.2011 року заперечував проти позовних вимог.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 у судове засідання 31.01.2011 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 31.01.2011 року розгляд справи відкладено на 07.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2011 року подав докази, які б свідчили про те, що договір № 5906 від 17.11.2006 року укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (копію свідоцтва про державну реєстрацію зазначеної особи НОМЕР_3, від 26.04.2005 року; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, № 559833, від 07.02.2011 року).

Представники відповідача 1, відповідача 2, третьої особи 1 та третьої особи 2 у судове засідання 07.02.2011 року не зявилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З довідки ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в. м. Києві від 14.05.2007 року та постанови Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-17853/07 р. від 18.06.2007 року вбачається, що 14.05.2007 року о 09 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Богдан А 092, д/н НОМЕР_1, по вул. Жилянській в м. Києві під час початку руху допустив самовільний відкат свого транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай, д/н НОМЕР_2, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-17853/07 р. від 18.06.2007 року гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Хюндай, д/н НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспоротного засобу, наданого у заставу ТЗЛ № 494646 від 07.09.2005 року, який укладено між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Правекс-Страхування»(страховик), гр. ОСОБА_3 (страхувальник) та АКБ «Правекс-банк»(вигодонабувач).

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування» було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку № 124 автотоварознавчого дослідження від 29.05.2007 року, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Хюндай, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 2643, 76 грн.

Як вбачається із страхового акту № 5362 від 10.09.2007 року Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Правекс-Страхування»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 1563, 40 грн.

10.09.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Правекс-Страхування»виплатило вигодо набувачеві за договором добровільного страхування транспоротного засобу, наданого у заставу ТЗЛ № 494646 від 07.09.2005 року, страхове відшкодування у розмірі 1563, 40 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 6218 від 10.09.2007 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_2, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоду.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

До матеріалів справи наданий договір № 5906, укладений між власником транспортного засобу Богдан А 092, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракер»(надалі договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого, ОСОБА_1 зобовязується надати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер»прийняти та використовувати наданий у користування механічний транспортний засіб (Богдан А 092, д/н НОМЕР_1) та при необхідності забезпечити його кадрами водіїв.

За своєю правовою природою договір № 5906 від 17.11.2006 року є договором оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зазначений договір, відповідно до п. 6.4, дійсний до 20.12.2010 року.

Як вбачається з договору оренди, останній підписаний фізичною особою ОСОБА_1 Однак, у преамбулі договору оренди наявне посилання на серію, номер та дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (серія НОМЕР_3, від 26.04.2005 року).

Враховуючи наявність в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, серія НОМЕР_3, виданого 26.04.2005 року, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 559833 від 07.02.2011 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 26.04.2005 року, суд вважає, що договір оренди був підписаний субєктом підприємництва, а відповідно є таким, що укладений у відповідності до чинного законодавства.

Так, на день скоєння ДТП на законних підставах володіло та користувалося транспортним засобом Богдан А 092, д/н НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер».

Таким чином, відповідно до положень ст. 1187 ЦК України, шкоду, завдану автомобілем Богдан А 092, д/н НОМЕР_1, належить відшкодовувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Тракер».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, між власником автомобілю Богдан А 092, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_1, та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»укладено поліс № ВА/9756898 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Богдан А 092, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 25 500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»що підтверджується п. 1 наявного в матеріалах справи статуту Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», протокол № 32 від 22.04.2010 року.

Згідно з пунктом 15.3 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВА/9756898 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний у полісі.

Як було встановлено вище, на момент ДТП на законних підставах транспортний засіб експлуатувався Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракер».

Так, Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб (у даному випадку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер») є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля Хюндай, д/н НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Приватному акціонерному товариству «ІНГО Україна»належить відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Правекс-Страхування»страхове відшкодування у розмірі 1053, 40 грн. (1563, 40 грн. 510 грн.), оскільки, відповідно до ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Щодо заперечень відповідача 2 відносно відсутності підстав стягнення з останнього страхового відшкодування через ненадання документа, який вказує на законність керування гр. ОСОБА_2 транспортним засобом, яким нанесено шкоду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами до матеріалів справи доказів, судом не встановлено факту керування (володіння, експлуатації) гр. ОСОБА_2 транспортним засобом Богдан А092, д/н НОМЕР_1 на незаконних підставах (зокрема, у наявній в матеріалах справи довідці ГУ МВС України в м. Києві УДАІ від 17.05.2007 року не вбачається інформації щодо незаконного керування транспортним засобом).

Відповідно, суд приходить до висновку, що під час ДТП гр. ОСОБА_2 керував зазначеним транспортним засобом на законних підставах.

Таким чином, заперечення відповідача судом не беруться до уваги.

Відносно тверджень відповідача 1 щодо того, що особа, якій належить компенсувати розмір франшизи, є власник автомобілю Богдан А 092, д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Пунктом 37.5 статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що сума франшизи має бути компенсована у повному обсязі страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована.

Як зазначалося вище, полісом № ВА/9756898 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб.

Оскільки, як було встановлено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер»на момент скоєння ДТП на законних підставах володіло та користувалося транспортним засобом, яким нанесено матеріальну шкоду, то, з урахуванням положень пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначене товариство є особою, відповідальність якого застрахована полісом.

Відповідно, на підставі п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума франшизи, у розмірі 510, 00 грн. має бути компенсована Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракер»у повному обсязі.

Щодо відшкодування позивачеві витрат, понесених внаслідок проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, у розмірі 250, 00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Крім того, згідно до п. 34.2. ст. 34 того ж Закону, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не зявився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоду. У такому випадку страховик зобовязаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обовязку компенсації витрат на проведення експертизи однієї страхової компанії перед іншою, оскільки витрати на проведення експертизи мають компенсуватися страховою компанією саме потерпілому за умови, якщо ним було замовлено та оплачено проведення відповідної експертизи.

Тому, позовна вимога щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування»витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 250, 00 грн., задоволенню не підлягає.

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.05.2008 року відповідачеві 2 була направлена відповідна заява з доданими до неї документами, що були отримані останнім 23.05.2008 року.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, на день прийняття рішення по справі з урахуванням встановлених нормативно строків пересилання внутрішньої пошти, строк для виплати страхового відшкодування настав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.

Так, вимога щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування»страхового відшкодування є нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 1053, 40 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування»(01021, м. Київ, Печерський район, Кловський Узвіз, буд. 9/2, кв. 40; ідентифікаційний код: 20036721) страхове відшкодування у розмірі 1053 (одна тисяча пятдесят три) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 59 (пятдесят девять) грн. 25 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 137 (сто тридцять сім) грн. 09 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракер»(04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код: 30554740) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування»(01021, м. Київ, Печерський район, Кловський Узвіз, буд. 9/2, кв. 40; ідентифікаційний код: 20036721) франшизу у розмірі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 68 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 36 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 28.02.2011 року